Primus inter pares

Господарській юрисдикції пообіцяли збереження та розвиток, але кадрових струсів під час оптимізації не уникнути

Щоб подолати блокпости влади, покращити функціонування системи та запровадити в судочинстві нові, прогресивні стандарти, необхідно залучити експертів. Саме тому питання такого масштабу вирішували перші особи Верховного Суду та представники органів урядування.

Незамінна ланка

Напередодні річниці створення господарських судів в Україні чільні діячі правосуддя вирішили присвятити свій час визначенню єдиного напрямку діяльності в майбутньому.

Сьогодні господарське судочинства турбують ті самі проблеми, що й усю систему в цілому. Тому на конференцію «Господарська юрисдикція. Виклики сьогодення» до Чернігова, крім законників відповідної юрисдикції, приїхали і керівники судів, і очільники головних органів у сфері правосуддя, зокрема Вищої ради правосуддя, Ради суддів та Державної судової адміністрації.

Усі присутні погодилися з ефективністю роботи колег. Так, за останні півроку Касаційний господарський суд розглянув 7221 справу. Тільки в разі безперебійної роботи господарської юстиції фінансове становище держави може розраховувати на стабільність, а в перспективі й на покращення. Утім, навіть злагодженому механізму заважають окремі фактори, на які й звернули увагу учасники конференції.

Найбільше осередки правосуддя потерпають від кадрового голоду, зазначив голова ВРП Ігор Бенедисюк. За його словами, новостворений ВС, будучи чи не найбільшим досягнення реформи, повинен позитивно вплинути на діяльність усієї системи і «господарників» у тому числі.

Тим часом судді наголосили на необхідності повернення до їх компетенції справ, що стосуються IP, які через прикріплене до них клеймо маловажливості зникли з порядку денного.

Брак незалежності

Не сприяє розвитку, мабуть, найбільш залежного від економіки виду юрисдикції невпинна дискредитація «господарників». Забезпечення незалежності суддів дається нелегко. Неодноразово зупинялися на тому, що органи влади повинні сприяти підвищенню суддівського авторитету. Проте здебільшого вони чинять з точністю до навпаки.

На найбільш кричущих епізодах, що кидають тінь на репутацію судової системи, зупинилася представниця Касаційного цивільного суду Алла Лесько. Вона ознайомила присутніх із недвозначними вигуками, які пролунали у стінах Верховної Ради 18 травня цього року. Надто недемократичні заклики, в яких ішлося не лише про розпуск суддівського корпусу, а й про «публічне повішення найбільш одіозних законників» на головній вулиці столиці, не можуть не вражати. І не створювати бажаного для політиків ефекту.

Хоча статистичні дані відображають геть іншу картину ставлення громадян до палаців правосуддя й тих, хто в них працює.

Рівень довіри поступово підвищується, що розходиться із заявами, які політики озвучують з високих трибун.

До речі, як повідомляв «ЗіБ», на виступ радикала Андрія Лозового (саме йому належить вислів, який згадала А.Лесько) увагу ВРП звернула Наталія Друзенко з Рівненського окружного адміністративного суду. Її ім’я нардеп прямо називав у промові. Однак у Верховній Раді ніяк не відреагували на подібні прояви радикалізму.

На це звернув увагу і голова Ради суддів Олег Ткачук, направивши лист до парламентського керівництва із закликом учасно давати відсіч протиправним публічним виступам нардепів. Проте жодної реакції з боку очільників ВР поки що немає.

В одному човні

Так чи інакше, але кожна юрисдикція пов’язана з іншою, зокрема, тісний зв’язок цивільного та господарського судочинства сприймається як даність. Утім, значний вплив на судочинство справляє сфера кримінального права.

Про спеціальні заходи в площині охорони господарської діяльності розповів голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко. Адже напруження з рейдерськими захопленнями та злочинним доведенням до банкрутства не спадає, і законотворчим ініціативам поки що не вдається зменшити ризики. Також С.Кравченко підкреслив гостру необхідність у Національному бюро фінансової безпеки, створення якого дещо затяглося.

На організаційних моментах зупинився голова ДСАУ Зеновій Холоднюк. Він запевнив у безперешкодному переведенні працівників апарату ліквідованих господарських судів до нових окружних. Серед іншого З.Холодюк повідомив про незмінність адміністративного устрою всередині юрисдикції.

Місцеві ж суди найбільше стурбовані проблемою підсудності, яка заплутує всіх потенційних учасників процесу. На цьому наголошували і представники державних органів влади, які оцінювали перспективу розвитку судів під власним кутом зору.

А у Великій палаті ВС, за словами її секретаря Всеволода Князєва, уже сформовані правові позиції, що дасть змогу найближчим часом розв’язати ряд нагальних проблем.

Питання щодо процедури

Окремою темою стало обговорення процесуальних моментів, які в багатьох випадках виступають визначальними факторами та постійно потребують урегулювання. Спірні питання, які недостатньо чітко висвітлені в Господарському процесуальному кодексі, стосуються представництва, участі прокурора в господарських справах та визначення дня вручення судового рішення.

Ймовірно, у недалекому майбутньому продуктивна робота представників господарської юрисдикції задасть новий темп розвитку визначальної для економіки сфери та вмотивує законодавців до усунення завад, утілених у недосконалих нормах. Звісно, це можливо тільки за умови, що діяльність парламенту та реформаторів відповідатиме потребам судочинства, а не зосереджуватиметься на прагненні «перетасувати» законників.

Утім, якщо буквально розуміти слова очільника ДСАУ, нині від струсів убезпечені лише працівники апарату. Натомість самих суддів, у тому числі й «господарників», схоже, спробують «оптимізувати» таким чином, аби розформувати сталі колективи та отримати важелі впливу на законників.

Чи сприятиме це ефективній і продуктивній роботі господарської юрисдикції? Питання, напевне, риторичне.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

«Якщо заплановане скорочення відбудеться, робота господарської юрисдикції стане більш напруженою»

Олег ТКАЧУК,
голова Ради суддів України, суддя Великої палати Верховного Суду:

— Судді бачать проблеми, які існують у системі, зокрема в роботі господарських судів, шукають шляхи їх усунення, розуміючи важливість злагодженої роботи для стабільності економіки, співпраці з міжнародними організаціями. Оскільки конференція зібрала суддів з усіх регіонів України, дискусія відбувається виключно з питань, які стосуються штату, структури та безпосередньої діяльності судів.

Подальший розвиток господарської юрисдикції нерозривно пов’язаний з фінансовим станом країни, залученням іноземного капіталу в економіку та припиненням конфлікту на сході України. Урешті-решт, якщо заплановане скорочення судів та суддів таки відбудеться, робота господарської юрисдикції стане більш напруженою.

На розвиток, на мою думку, також уплине підписання закону «Про Вищий антикорупційний суд», що, можливо, стане позитивним сигналом для іноземного бізнесу та сприятиме економічному зростанню.

«Питання про необхідність господарських судів давно не стоїть»

Валентина ДАНІШЕВСЬКА,
Голова Верховного Суду:

— Попереду в господарської юрисдикції великий та цікавий шлях. Я не сумніваюся, що й успішний. Особливо на даному етапі вона є дуже важливою ланкою, і від суспільства не надходять загрози перешкоджання її існуванню.

Україні саме зараз необхідний прорив у економічному розвиту. Він не буде можливим без належної охорони представників бізнесу. Ми не отримаємо ні внутрішніх, ні зовнішніх інвестицій, якщо не доведемо, що в нас існує суд, який обов’язково захистить порушені права.

Тому з великою повагою до місцевих судів зазначаю, що й там можна відстояти свої інтереси. Але все ж ситуація складається таким чином, що розгляд у загальній юрисдикції значно триваліший. Хоча врешті-решт позитивного результату, який вирішить спір, пов’язаний з господарською діяльністю, можна досягти в обох судах, в одному з них процес буде довшим.

Юрисдикція — це не питання права, це питання доцільності. Кожна держава на певному етапі свого розвитку, оцінюючи проблеми та визначаючи пріоритети, вирішує, як їй побудувати більш ефективну систему судочинства.

Попри схожість процесів та єдність законодавства, яким керуються суди, визначальною для підприємців та інвесторів є швидкість вирішення спору. Тому ми й прагнемо вужчої спеціалізації всередині судів. Створюємо окремі колегії, зокрема з питань банкрутства, інтелектуальної власності, земельних відносин. Усе це забезпечує зменшення різноманітності справ та зосередження суддів на розгляді окремих випадків.

Питання про необхідність господарських судів давно не стоїть. Вони заслужено зайняли своє місце. Можливо, наступним витком у такому розгалуженні стане створення, наприклад, суду для людей зі спеціальними потребами або суду з конкурентних питань. А наразі прерогативою для держави є створення Вищого антикорупційного суду.