Останній довід водія

Учасникам ДТП дозволили подавати записи відеореєстраторів як докази

У водіїв, котрі потрапили у ФРН в аварію, стало більше можливостей довести свою правоту. Записи відеореєстраторів у авто тепер допущені як докази на судових процесах.

Або виграш, або штраф

Донедавна життя власників відеореєстраторів у автомобілях було вкрай непростим. Невеликі камери біля лобового скла, які фіксують те, що відбувається на дорозі, у Німеччині не були заборонені, але їх використання приносило більше головного болю, ніж вигод.

Юридична база була нечіткою. Так, у разі залучення до судової справи про дорожньо-транспортну пригоду відеозапису як доказу вдавалося відстояти свою правоту. Проте можна було й отримати зустрічний позов і високий штраф за порушення чинного у ФРН законодавства про захист персональних даних інших учасників дорожнього руху.

Як наслідок, відеореєстратор у машині тут став винятком, а не правилом. А серед автотуристів, які приїжджають до Німеччини, зміцнилося переконання, що такі камери тут узагалі заборонені.

Ситуація в країні дійсно відрізнялася від тієї, що в європейських сусідів. У переважній більшості з них, за даними Загальнонімецького автомобільного клубу ADAC, використання відеореєстратора є цілком поширеним явищем. Тільки в Бельгії, Люксембурзі, Португалії, Швейцарії та, з деякими застереженнями, в Австрії юристи ADAC не радили користуватися камерами. Ну, і звичайно, в самій ФРН.

Якщо складно, то можна

Тепер ситуація змінилася. Федеральна судова палата Німеччини 15 травня дозволила використовувати записи відеореєстраторів як докази в судах. Приводом для цього стала апеляція жителя федеральної землі Саксонія-Ангальт, який потрапив у аварію: дві машини стали виконувати поворот уліво й зіткнулися.

Збитки були незначними (близько €1000), але для потерпілого явно йшлося не про гроші, а про принцип. Ніякої провини в події він за собою не відчував, а як доказ намагався надати запис камери у своєму авто.

Проте суди двох інстанцій йому в цьому відмовили. Утім, ні експертиза, ні показання свідків так і не змогли внести ясність. Тоді справа опинилась у ФСПН, яка й дозволила використовувати запис відеореєстратора, причому не тільки в конкретному випадку.

Можна знімати все?

Чи означає це, що в Німеччині тепер можна без обмежень користуватися відеореєстратором? Ні. Судді відзначили, що його задіювання, як і раніше, порушує норми захисту персональних даних.

Однак у разі ДТП відомості про її учасників і без того потрібно розкрити. Це стосується держномера автомобіля, прав водія, імен, адрес проживання тощо. За таких умов використання в суді записів камер є допустимим, особливо у випадках недостатньої доказової бази. Проте оцінювати це судам доведеться в кожному конкретному процесі.

Як і раніше, забороненим залишається постійний відеозапис, якщо немає, як висловилися судді, «конкретного приводу». Неприпустимо просто фіксувати все, що відбувається навколо, оскільки камера зніме також і номери навколишніх автомобілів, осіб, які сидять у машинах, і пішоходів. Дозволені тільки такі камери, які через короткий час автоматично й безповоротно видаляють відео, а довготривало зберігають фрагмент запису лише в разі, наприклад, удару та струсу від аварії.

Не дивно, що одними з перших таке рішення вітали виробники таких пристроїв. Сильно полегшать вони й роботу дорожньої поліції. Утім, навіть правоохоронці закликають громадян не захоплюватися. А ось у чому сходяться і прихильники, і противники відеореєстраторів, а також судді, то це в повній неприпустимості викладання відео з камер в Інтернет.