Надмірна опіка

Зміна положень законів про захист конкуренції та про АМК заплутає процес

Законотворці пропонують змінити конкурентне законодавство, аби захистити громадян у провадженнях Антимонопольного комітету. Однак редакція проекту може ще більше заплутати осіб, задіяних у процесі. Спробуємо розібратися чому.

Дискримінація проваджень

У парламенті зареєстровано проект «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (№6746). Ним передбачено внесення змін до законів «Про захист економічної конкуренції» та «Про Антимонопольний комітет України», спрямованих на дотримання прав осіб, задіяних у процедурі розгляду справ органами АМК.

Зокрема, автори пропонують увести в обіг поняття «розумні строки провадження». Вони не мають перевищувати трьох років. Водночас зазначається, що питання, які є очевидними та не потребують ретельного розслідування, а також справи про порушення, передбачені законом «Про захист від недобросовісної конкуренції», розглядаються протягом 6 місяців.

Виникає запитання: чому всі справи щодо недобросовісної конкуренції фактично вважаються такими, які не потребують тривалого розслідування? Адже деякі з них бувають дуже складними й іноді вимагають суттєвих витрат часу.

Невизначеність понять

Існують також питання до цілої низки інших норм проекту. Так, згідно з п.8 ст.40 особам, які беруть участь у справі, надається право мати достатньо часу для підготовки свого захисту, зокрема зауважень щодо висновків, викладених у поданні з попередніми висновками у справі. Проте вираз «достатньо часу» залишається невизначеним, не конкретизується наступним текстом.

У п.1 нововведеної ст.41¹ («Проведення перевірок») зазначається, що вони можуть проводитися органами АМК виключно у випадку виявлення ознак порушення конкурентного законодавства та для збирання доказів. Водночас виявлення ознак порушення якраз і відбувається в процесі дослідження ринків та проведення перевірок. Тому варто вилучити фразу «виключно у випадку виявлення ознак порушення».

Відповідно до п.3.3 цієї статті членам комісії з перевірки надається право вимагати від підприємців пред’явити або видати документи, предмети тощо. Аби конкретизувати, тут слід додати слова «які можуть стосуватися досліджуваного питання та служити доказами у справі».

Спірна мирова

Запроваджується процедура врегулювання у справах (ст.46¹). Однак чомусь не щодо, наприклад, зловживань монопольним становищем, а лише у справах про антиконкурентні узгоджені дії. Незрозуміло, яке тут може бути врегулювання. Хіба що з приводу добровільного визнання порушення та згоди швиденько сплатити штраф.

Насправді, якщо була змова й тим більше вже є наслідки цього, слід не вмовляти порушника, а виконувати подальші процесуальні дії відповідно до закону. Затвердження цієї статті — визнання неспроможності АМК довести справу до кінця й належно покарати порушника. Крім того, є загроза корупційних дій під час розгляду цих питань.

Сумнівно виглядає й п.13 ст.46¹, де зазначається, що за укладення угоди про врегулювання тільки з частиною учасників картелю справу стосовно них можна виділити в окреме провадження. А рішення у справі вважається таким, що встановлює порушення лише відповідачів, відносно яких воно прийняте. Тут узагалі незрозуміло, про кого йде мова: про тих, хто уклав угоду, чи тих, котрі не погодилися цього зробити.

На розсуд чиновника

Нова ст.52¹ уточнює процедуру звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що регулюється ст.6 чинного закону. Водночас відповідні норми останньої не вилучаються, отже, буде мати місце дублювання.

У пп.3, 4. згаданої статті використовується словосполучення «суттєве значення для прийняття рішення у справі». Його ознакою є наявність інформації, достатньої для початку розгляду справи. Далі наводиться перелік документів, які мають ознаки такої інформації. Зазначається, що вони можуть бути доказами, які підтверджують погоджену конкурентну поведінку.

Тобто ознакою суттєвого значення є інформація, якої достатньо для розпорядження, водночас це тільки ті відомості, котрі можуть бути доказом. Виходить замкнене коло дефініцій, які витікають одна з одної. Те, чи може ця інформація бути доказом і служити підставою для розгляду справи, очевидно, вирішуватиме чиновник.

Одначе згадане словосполучення відіграє в проекті надзвичайно важливу роль. На нього дуже часто йде посилання в тексті. Тому до питання слід підійти більш ретельно.

Новелами є поява в зазначеній статті понять листа-маркера, який має підтверджувати перше звернення особи до АМК з метою звільнення від відповідальності, та уповноваженої особи комітету, відповідальної за прийняття таких заяв. Лист-маркер надаватиметься в разі недостатності в заявника інформації, необхідної для звільнення від відповідальності. Проте межа визначення такої недостатності, знову ж таки, не окреслена. Тобто реально не визначено, коли є підстави видати такий лист, а коли ні.

У п. 10 ст.52¹ установлено, що заявник зобов’язаний співпрацювати з органами комітету, надавати необхідну інформацію та інші докази існування картелю. Але й тут усі наведені поняття чітко не визначені.

Залежність незалежного

У пояснювальній записці до проекту автори наголосили, що поєднання функцій розслідування справи та прийняття рішення за його результатами є серйозним негативом. Тому за прикладом ЄС запропоновано створити інститут спеціально уповноваженої особи, відповідальної за проведення слухання у справі. Так, у законах «Про захист економічної конкуренції» (п.2 ст.46²) та «Про Антимонопольний комітет України» (ст.23¹) з’явиться поняття «уповноважений зі слухань».

Ця особа має призначатися за наслідками конкурсу на 3 роки головою АМК. Також ідеться про те, що умови оплати її праці визначатиме Кабінет Міністрів. Разом з тим не зазначено, за чий рахунок буде виплачуватися заробіток. Очевидно, що не лише призначення, а й фінансування діяльності уповноважених провадитиме комітет. Тому незрозуміло, як вони можуть бути незалежними від керівництва АМК під час виконання повноважень.

Більше того, у п.11 ст.46² мовиться, що звіт уповноваженого зі слухань має тільки консультативний характер. Тобто насправді на нього можна взагалі не звертати уваги, а просто брати до відома. Отже, запровадження нового інституту остаточно не усуває недоліків поєднання функцій розслідування та прийняття рішень комітетом.

Законотворчий хаос

Усі запропоновані проектом норми можуть переобтяжити текст чинного закону, який і без того фахівці визнають надзвичайно складним. Законодавство вже містить цілий ряд положень з питань, які пропонується врегулювати. Більше того, різні закони дублюють один одного.

Можливо, варто зосередити всі вищенаведені положення в підзаконному акті АМК або винести всі питання, які стосуються процедури розгляду справ, у окремий процесуальний закон.

До того ж у липні цього року майже одночасно в парламенті був зареєстрований ще один проект — «Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції» (№6723). Він багато в чому дублює або навіть суперечить не лише положенням попереднього, а й чинних законів. Те саме можна стверджувати про низку інших документів, унесених до порядку денного Верховної Ради.

На наш погляд, доречно акти про захист економічної конкуренції та про захист від недобросовісної конкуренції об’єднати в один, додати до нього норми, які стосуються виконання комітетом функцій органу оскарження тендерних процедур. Статті, в яких містяться процесуальні засади розгляду відповідних справ, накладення санкцій та питання виконання рішень АМК винести в окремий акт. Можливо, слід дещо переглянути й закон про АМК з метою його спрощення.