Принцеса чи чудовисько?

Передання фінполіції значної кількості статей КК може негативно позначитися на якості розслідування злочинів

Концепція Мінфіну щодо створення служби фінансових розслідувань передбачає передання до підслідності нового органу понад 30 статей Кримінального кодексу. Водночас у службі мають працювати 3500 співробітників. Фахівці вважають, що треба обмежитись певним переліком економічних злочинів у сфері публічних фінансів.

Ставка на «ботанів»

Ідея щодо створення замість податкової міліції нового органу отримує розвиток, принаймні формально, в головах найвищих осіб держави. Днями Президент Петро Порошенко виявив «пряму політичну волю» до ліквідації податкової міліції. «Її роботу мають виконувати не мускулисті хлопці в масках, а «ботани» в білих комірцях через аналітичну роботу. Тому тут потрібні більше не силові, а аналітичні здібності», — аргументував глава держави.

При цьому він пообіцяв, що за активної участі Уряду, парламентського комітету, народних депутатів, експертів і громадськості буде розроблений відповідний законопроект, який унесуть до Верховної Ради від імені Президента як невідкладний. Нагадаємо: депутатський проект «Про фінансову поліцію» (№4228) перебуває у ВР більш як рік (див. «ЗіБ» №15/2016). А останні місяці Мінфін кілька разів анонсував презентацію оновленого документа, який планувалося подати від Кабміну.

Виходячи з концепції проекту міністерства, можна сказати, що бачення чиновників дещо відрізняється від депутатського, зокрема стосовно кількості працівників служби фінансових розслідувань (як вирішили назвати фінансову поліцію), їх добору тощо. Та найзапекліші дискусії тривають довкола підслідності нового органу. Очевидно, надалі тон у полеміці задаватиме вже вул.Банкова.

Забагато на себе взяли

Відповідно до концепції Мінфіну СФР — центральний орган виконавчої влади, що координується Кабміном через міністра фінансів. А мета його створення полягає, зокрема, у формуванні ефективної правоохоронної структури, «яка буде комплексно протидіяти злочинам, котрі сприяють розвитку загроз національній безпеці держави у сфері економіки».

Звідси випливає й широкий перелік статей КК, які передбачалося віддати до підслідності служби. Зокрема, до нього, крім ухилення від сплати податків та єдиного соцвнеску (стст.212, 212¹), потрапили: порушення таємниці голосування (ст.159¹ КК); невиплата зарплати (ч.2 ст.175); шахрайство (чч.3—4 ст.190); збут підроблених грошей (ст.199); зайняття гральним бізнесом (ст.203²); незаконні операції з підакцизними товарами (чч.2—3 ст.204); доведення до банкрутства (ст.219); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222¹); порушення комерційної або банківської таємниці (стст.231, 232); незаконна приватизація (ст.233 КК) тощо. Загалом Мінфін запропонував передати СФР понад 30 статей КК.

Це викликало в деяких політиків та експертів побоювання, що з’явиться орган з надмірними повноваженнями. Зокрема, народний депутат Олександр Кірш назвав потенційного правонаступника податкової міліції «податково-політичним монстром з унікальними особливими повноваженнями», а також «фінансовим КДБ».

Ідея щодо створення СФР у структурі Мінфіну активно почала обговорюватися ще влітку 2012 року. А навесні 2013-го було обнародувано відповідний проект. Хоча вперше проект про держслужбу фінрозслідувань було зареєстровано в парламенті в 2006-му, а роком раніше про таку необхідність заявив Президент Віктор Ющенко в рамках реформи правоохоронних органів.

Кадрове питання

З другого боку, з огляду на значну кількість запропонованих до передання підслідності СФР статей КК виникає питання щодо навантаження на працівників нового органу. Адже в депутатському проекті передбачалось, що в його штаті працюватиме 2500 осіб, а в концепції Мінфіну — 3500 (нині в податковій міліції налічується 15000 чоловік).

Одна з авторів проекту №4228, народний депутат Тетяна Острікова, розповіла кореспонденту «ЗіБ»: від його противників лунали закиди, що, мовляв, така цифра — це «пальцем у небо», адже відсутні належні математичні обчислення. А в Міністерстві внутрішніх справ порахували, що за такої кількості працівників СФР на кожне місто чи містечко припадатиме по 2—2,5 оперативника.

Т.Острікова з такою аргументацією не погоджується, посилаючись на міжнародний досвід. Наприклад, чисельність працівників СФР у Австрії становить лише 100 осіб при населенні 10 млн чоловік. Отже, якщо рахувати пропорційно, то Україні вистачило б і 400 фінансових поліцейських. Однак, зважаючи на рівень тінізації нашої економіки, було застосовано мультиплікатор, тому й вийшли на 2500 чоловік. Мовляв, для «початку торгів». Однак насамперед необхідно визначитися, скільки статей КК буде передано до підслідності служби.

Поліцейське — поліції

Нардеп не погоджується із підходом Мінфіну до визначення підслідності СФР, тобто з переданням до відання служби всіх господарських злочинів. «Наприклад, заняття незаконним гральним бізнесом — це суто поліцейська стаття. Тут нічого не треба аналізувати. Треба отримати оперативну інформацію й накрити незаконне казино. До чого тут аналітика?» — поцікавилася депутат.

Крім того, необхідно вирішити долю всіх кримінальних справ, які сьогодні розслідує податкова міліція. Ймовірно, багато проваджень можна закрити за відсутністю складу злочину. Адже статистика свідчить, що переважна більшість з них навіть не доходить до суду, а обвинувальні вироки виносяться в поодиноких випадках (див. «ЗіБ» №9/2017).

Інші провадження можна передати до Національної поліції, наприклад щодо порушень у сфері обороту підакцизної продукції, грального бізнесу тощо. Так, у 2015 році підслідність ст.205 КК «Фіктивне підприємництво» було передано від МВС до податкової міліції.

Водночас визначати штатну чисельність працівників нового органу пропонується з огляду на концентрацію платників податків, виходячи з формули: де більше працюють — там більше ухиляються. Мовляв, у райцентрах або селах нема чого розкрадати.

Підтримка зростає

За останніми даними, Мінфін нібито погодився дещо відкоригувати свою концепцію й залишити в підслідності СФР тільки злочини у фінансовій сфері з публічним елементом.

Утім, остаточного варіанта все одно немає. Крім того, в подальшому можуть виникати проблеми з розмежуванням підслідності тих чи інших порушень між СФР та МВС, Службою безпеки тощо. На кшталт, наприклад, дискусій, що часом відбуваються між Генпрокуратурою та Національним антикорупційним бюро. Після створення Державного бюро розслідувань у такі суперечки втрутиться й новий суб’єкт.

Очевидно, остаточне рішення із цього питання прийматиметься в Адміністрації Президента. Щоправда, у щирості намірів глави держави виникають деякі сумніви. Адже момент підтримки проекту збігся в часі з порушенням кримінальної справи щодо голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Хотілось би вірити, що це простий збіг і він тільки пришвидшить реалізацію запланованого.

Коли матеріал готувався до друку, Кабмін все ж схвалив мінфінівський проект. Так, головні положення не зазнали суттєвих змін. Зокрема, йдеться про основну підслідність СФР 21 статті КК і додаткову — 11 статей.

На сайті міністерства зазначається, що документ найближчим часом буде розглянуто на засіданні Національної ради реформ і внесено до парламенту. Таким чином, Уряд перехопив ініціативу й тепер Президент змушений просити ВР невідкладно прийняти проект, а не затягувати процес, створюючи нові робочі групи.