Конкурентні переваги

Антимонопольні спори вирішуватиме спецсуд з питань інтелектуальної власності. Але згодом

Експерти вважають, що справи стосовно конкуренції повинні вирішувати спеціалізовані судді. При цьому зміни до процесуальних кодексів, проекти яких зареєструють у парламенті вже в березні, мають чітко визначити підсудність таких справ. На дискусії часу майже не залишилось.

Економічне поняття

Специфіка предмета регулювання конкуренційного права вимагає якщо не створення спеціалізованих судів, то принаймні запровадження вузької спеціалізації володарів мантій. Про це говорили учасники панельної дискусії «Реформа судочинства та її вплив на систему захисту і розвитку конкуренції» на VI форумі України з питань конкуренції, організованому Фондом розвитку конкуренції та Антимонопольним комітетом.

Зокрема, голова комітету з питань конкурентної політики та законодавства Організації економічного співробітництва і розвитку Фредерік Женні відзначив, що конкуренція — це поняття економічне, а не юридичне. Отже, під час розгляду відповідних спорів треба виходити з економічної сутності.

Разом з тим експерт зазначив, що законники не є фахівцями з економічної теорії, як і з питань будівництва, медицини тощо. Тому, на його думку, якщо суддя розглядає конкуренційний спір раз на 5 років, важко входити в курс справи.

Тому, вважає Ф.Женні, для розгляду цієї категорії спорів у деяких країнах доцільно створювати спеціалізовані суди. Щоправда, не слід занадто ускладнювати систему, де діяли б, наприклад, суди з трудових спорів, інтелектуальної власності тощо. Натомість можна просто створювати спеціальні палати в загальних судах. Або хоча б мати спеціалізованих суддів.

Чий профіль

У Вищому господарському суді погоджуються, що спеціалізація як судів, так і суддів не є якоюсь преференцією. Натомість це запорука підвищення якості правосуддя. Проте визнають, що сьогодні неможливо створити суди для кожного питання.

Водночас зверталась увага на специфіку вітчизняного законодавства, яке породило невизначеність щодо підсудності конкуренційних спорів. Так, за своєю природою, вони є економічними й мали б підпадати під юрисдикцію господарських судів. Однак захист суб’єкта господарювання від зловживань конкурента або монополіста без участі АМК неефективний, оскільки суд може застосувати лише заборону. Натомість комітет має змогу накласти чималі штрафи. Тому в судовому порядку оскаржують рішення саме цього державного органу, і справа тоді підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Втім, у ВГС уважають, що «недобросовісна конкуренція нікуди від господарських судів не піде». І сподіваються, що рано чи пізно законодавство передбачатиме ефективний захист прав від зловживань монопольним становищем безпосередньо для суб’єктів господарювання, без участі органів АМК. Оскільки така практика поширена в європейських країнах.

Своя інстанція

Зрештою вже невдовзі буде створено новий Верховний Суд, в якому діятиме, зокрема, Касаційний господарський суд. І відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» саме в КГС обов’язково має бути створена окрема палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством.

Проте важливу роль тут відіграватимуть новий Господарський процесуальний кодекс та зміни до Цивільного процесуального й Кодексу адміністративного судочинства, проекти котрих, як очікується, будуть унесені до парламенту вже найближчими тижнями. Одним з основних завдань удосконалення процесуального законодавства є саме розмежування підвідомчості справ.

Крім того, передбачається створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, що діятиме у визначених законом випадках як перша інстанція. Вочевидь, він буде розглядати й справи щодо недобросовісної конкуренції.

При цьому віднесення таких проваджень до компетенції нової установи не створить значного навантаження. За даними ВГС, у 2015 році всі господарські суди розглянули 737 відповідних справ, а у 2016-му — 931. Адміністративні суди слухали набагато меншу кількість таких справ.

Доступ до Феміди

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк уважає, що треба зберегти спеціалізацію розгляду відповідної категорії спорів за господарськими судами. «Головне питання, яке зараз треба вирішити, — це питання розмежування юрисдикції. Маю надію, що воно фактично вже вирішено судовою практикою, і тепер, відповідно, буде закріплено в процесуальних кодексах», — зазначив він.

Щоправда, юрист не зовсім згоден з віднесенням усіх справ до підсудності ВСПІВ. Тому що створення однієї установи з усіма категоріями антимонопольних спорів може ускладнити доступ суб’єктів господарювання до правосуддя, оскільки всім доведеться їхати до Києва. І.Бенедисюк запропонував розглянути механізм, за яким ВСПІВ лише переглядав би конкуренційні спори в апеляційному порядку, хоча й підкреслив, що це його особиста думка.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков також наголосив, що вирішення спорів з конкуренційного права великою мірою залежатиме від створення нового ВС та його функцій, які будуть закріплені в процесуальному законодавстві. «Повноваження будуть детально описані в нових процесуальних кодексах, проекти яких ми очікуємо найближчими тижнями. І потрібно уважно пильнувати, щоб ідеї, які зараз звучать, були там прописані», — зазначив він.

Також керівник ВККС підкреслив, що ВС отримає «набагато сильніші повноваження, ніж це було раніше». І його рішення фактично матимуть силу прецеденту. Це зумовить набагато більшу прогнозованість у вирішенні справ.

Зауважимо, що процесуальне законодавство має бути прийняте до створення ВС, оскільки без цього він не запрацює. Водночас у ВККС прогнозують, що новий Суд створять до кінця травня, тобто на 2 місяці пізніше, ніж планувалося від початку.

Утім, на обговорення проектів, у тому числі й щодо підвідомчості конкуренційних спорів, практично не залишилося часу. То ж, імовірно, можливі вади доведеться виправляти вже в міру їх виявлення.