Застереження від упередження

Чим загрожує кандидатам до ВС подвійне трактування правил кваліфоцінювання та суб’єктивні чинники

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів будуть відсторонені від оцінки кількох випробувань, які проводитимуться для претендентів на посади у Верховному Суді, зокрема від анонімного тестування та перевірки морально-психологічних якостей. Тож те, скільки балів під час оцінювання отримає той чи інший кандидат, здебільшого залежатиме від думки «кваліфікаційників». Крім того, клопоту претендентам можуть завдати неточності, які причаїлися в правилах «верховної» гри.

Пішов, якщо не пройшов

Через тиждень охочі працювати в найвищому судовому органі вперше доводитимуть, хто з них достойний одягти червону мантію. Так, 30 січня відбудеться анонімне письмове тестування — чи не єдиний етап кваліфоцінювання, результати якого визначатимуться за допомогою комп’ютера.

Максимальна величина балів, яку можна заробити на правильних відповідях на тестові запитання, — 90. Це всього-на-всього 9% від загальної кількості балів (1000), яку можна отримати, подолавши всі сходинки оцінювання. Однак від цього не втрачається важливість тестування: для кандидатів, які не впораються із завданням, участь у конкурсі завершиться.

А ось те, хто саме вилетить із «верховних» змагань, уже вирішуватиме ВККС, котра повинна визначити «мінімально допустимий бал». Про це йдеться в затвердженому комісією Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

«Суддя (кандидат на посаду судді), який отримав бал, нижчий за мінімально допустимий, у подальшому не виконує практичне завдання та за результатами етапу «Іспит» не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», — наголошується в документі.

Втім, дехто з правників уважає спірною думку про те, що погані результати тестування є підставою для припинення участі в конкурсі. Вони знайшли в положенні норму, яка, на їхню думку, не збігається зі згаданою вище. «За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу», — записано в акті.

Фактично це означає, що кандидат повинен подолати всі сходинки відповідної фази оцінювання, а не тільки одну з них. Але комісія так не вважає. Разом з тим з її думкою не погоджуються експерти.

Втрати до завершення

Тестування не є окремою частиною оцінювання: це одна зі складових іспиту. І саме він є першим етапом «кваліфперевірки» (другий — дослідження досьє та проведення співбесіди). Тож, як випливає з норми документа, після відповідей на тестові запитання всі претенденти повинні виконати практичне завдання.

І тільки тоді комісія має право оцінити, як кандидат подолав етап «Іспит», та обрати тих, кому варто готуватися до наступних випробувань. Адже як можна визначити результати проходження етапу у цілому, якщо особа взяла участь у першій його частині, а до другої — вирішення модельної судової справи та написання вердикту — так і не дійшла?

Хоча деякі експерти не вважають, що норми положення суперечать одна одній, проте інші припускають: кандидати, яких після тестування не допустять до виконання практичного завдання, можуть оскаржити рішення ВККС, аргументуючи це тим, що комісія позбавила їх права завершити етап «Іспит».

Напевно, деяким кандидатам не пощастить пройти до кінця й етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Адже, проаналізувавши норми положення, можна дійти висновку: отримавши результати тестування морально-психологічних якостей та загальних здібностей осіб, комісія, знову ж таки, встановить «прохідний» бал і відсіє частину претендентів ще до завершення другої фази оцінювання.

Скільки балів?

Хвилює претендентів на мантії не тільки можливе раптове припинення участі в конкурсі після анонімного тестування. Виникають питання й до виставлення оцінок за етап «Іспит». Так, на перший погляд, формула начебто зрозуміла: до 90 додати 120 — дорівнює 210. Це і є максимальний бал за складення екзамену.

Водночас експерти звертають увагу на деякі приписи положення. Дійсно, відповідність претендента на червону мантію критерію професійної компетентності оцінюється, зокрема, за таким показником: «рівень знань у сфері права, в тому числі рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні». У свою чергу останній установлюється на підставі результатів тестування та оцінюється максимум у 90 балів.

Крім того, відповідність критерію професійної компетентності перевіряється за ще одним показником — «уміння та навички проведення судових засідань та ухвалення судових рішень». Його «ціна» — 120 балів. Виходить, відповідність цьому показнику встановлюється за результатами вирішення кандидатами модельної справи.

Однак з положення випливає, що це зовсім не так. «Показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту, а також за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди», — зазначається в акті.

Як зауважили експерти, якщо виходити з норм положення, то одне тільки написання вердикту не може принести кандидатам 120 балів: потрібно ще поговорити з ними та проаналізувати досьє. Але на етапі складення іспиту це неможливо зробити.

Хоча в Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого ВККС, зазначається, що максимальний бал за практичне завдання — 120, його норми не дають змоги остаточно прояснити ситуацію. Підбиття підсумків практичного завдання в акті описано коротко: кожен член комісії (колегії) ставить свій бал. «Після чого шляхом визначення середнього арифметичного виводиться остаточна оцінка учасника», — наголошується в документі.

Тому питання про те, чому «уміння та навички проведення судових засідань та ухвалення судових рішень» фактично оцінюватимуться тільки під час вирішення претендентами модельної справи, залишається відкритим.

Об’єктивність у розподілі

Претенденти на мантії не тільки звертають увагу на певні неточності в документах, які регулюють процедуру кваліфоцінювання, а й цікавляться, чому члени ВККС, говорячи про необхідність мінімізації суб’єктивного фактору під час проведення конкурсу, наприклад, виділяють для тестів, результати яких обчислює машина, максимум 90 балів. Тоді як для практичного завдання, котре перевірятимуть «кваліфікаційники», — на 30 більше. «Можна було б для забезпечення об’єктивності зробити навпаки», — сказав під час презентації програми кваліфоцінювання один із кандидатів до ВС.

Член ВККС Андрій Козлов пояснив: комісії важливо зрозуміти стиль мислення претендента. А це можна зробити тільки завдяки практичному завданню. «Це цілком нормальна ситуація, оскільки робота у ВС — це практична діяльність. Тому різкого дисонансу в цих балах немає. Якщо б комісія зробила навпаки: 120 балів за анонімне тестування, а 90 — за практичне завдання, то не виключаю, що виникали б такі ж запитання: «Чому не навпаки?» — додав його колега Тарас Лукаш.

Крім того, «кваліфікаційники» запевняють: комісія робить усе можливе, аби в учасників конкурсу та спостерігачів не виникало сумнівів у об’єктивності комісії. Наприклад, члени ВККС беруть самовідводи щодо осіб, з якими колись разом працювали, до яких «відчувають симпатію чи антипатію».

«Жоден із членів комісії не буде мати стосунку до оцінки морально-психологічних якостей кандидатів. Цим будуть займатися виключно спеціально підготовлені фахівці-психологи, і до їхньої думки ми будемо прислухатися», — розповів Т.Лукаш про ще одне випробування, від підбиття підсумків якого комісія буде «відсторонена».

Все в руках ВККС

Утім, припускають фахівці, повністю уникнути суб’єктивного підходу «кваліфікаційникам» не вдасться. Адже, по-перше, більшу частину балів кандидатам «присуджує» не комп’ютер чи психолог, а саме представники ВККС за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди з охочими зайняти крісла у ВС.

Так, інформацію про претендентів надають різні органи, свій висновок робить і громадська рада доброчесності. Втім, останнє слово — саме за членами комісії. І те, як трактуватиметься той чи інший факт із особистого та професійного життя кандидата, залежатиме саме від кваліфоргану.

По-друге, ВККС наділена правом визначати мінімально допустимий бал, який дозволяє особі продовжувати участь у кваліфоцінюванні. Тобто, зауважують експерти, не виключено, що можна встановити «прохідний» бар’єр саме на тому рівні, який дозволяв би конкретним кандидатам іти далі.

Чи справдяться припущення експертів стосовно того, що подвійне трактування правил кваліфоцінювання та наявність суб’єктивного чинника в конкурсній процедурі можуть завадити кандидатам потрапити до ВС, дізнаємося вже незабаром — після завершення першої та важливої частини іспиту — тестування. Точніше, після визначення комісією мінімально допустимого бала та оголошення результатів тестування.

ПРЯМА МОВА

Довідас ВІТКАУСКАС,
координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні»:

— Вага між тестами та практичним завданням розподілена досить розумно. У попередніх дискусіях, коли ми розпочинали участь у цьому процесі (підготовці процедурних документів для проведення кваліфікаційного оцінювання. — Прим. ред.) у відповідь на прохання комісії, теж ішлося про більшу вагу практичного завдання. Думаю, якщо ми розуміємо, яким має бути кінцевий результат, яких суддів Верховного Суду хочемо отримати: які вміють систематизувати, узагальнювати інформацію, зрозуміло та чітко висловлювати свою думку, спростовувати аргументи сторін зрозумілими, чіткими, передбачуваними мотивами. На жаль, за допомогою тестування неможливо визначити ці параметри. Тому елементу оціночності при визначеності результатів практичного завдання не уникнути.