Після відпустки — без роботи

Вища рада юстиції продовжила розгляд заяв суддів, які бажають припинити кар’єру

У Раді розглянули прохання про відставку ще майже сотні законників. Більшість з них вирішила піти з посад. Таким чином, кількість суддів, які можуть працювати, скорочується досить швидкими темпами. Не пом’якшать наслідків навіть заплановані на найближчий час призначення.

Повернулися до справ

5 вересня ВРЮ повернулася до роботи після літньої перерви, провівши засідання секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад. Минуле ж засідання відбулося ще 4—5 серпня.

Члени ВРЮ продовжили той самий напрям діяльності, на якому фактично завершили літній період. Як повідомляв «ЗіБ», 4 серпня колегіальний орган проголосував за звільнення у відставку відразу 229 суддів. Це число вражає, особливо з огляду на те, що до того за більш ніж рік роботи Рада погодила звільнення близько 1200 законників (включаючи 300 тих, котрі залишилися працювати в Криму).

Секція ж під час засідання 5 вересня розглянула прохання про звільнення ще 83 суддів. З них 77 запланували піти у відставку, а 6 осіб назвали такі підстави: закінчення строку призначення, досягнення 65 років та подання заяви про звільнення за власним бажанням. Майже всі ці звернення секція підтримала. Тільки в кількох випадках їх залишили без розгляду, відклали або зупинили розгляд. Серед законників, прохання яких про відставку підтримали, — 2 представники Верховного Суду, а 8 — з вищих судів.

Таким чином, якщо після засідання секції ці звернення розгляне Рада, а парламент підтримає всі подання, кількість суддів, звільнених із часу відновлення діяльності ВРЮ, сягне 1500 осіб.

Звільнення триватимуть

Швидше за все, найближчим часом до колегіального органу надійде значна кількість заяв про звільнення. Адже попереду — кваліфікаційне оцінювання. Тому, як повідомляв очільник Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков, аби його уникнути, кожен п’ятий законник подає заяву про відставку або не з’являється на засідання.

Загалом нині в Україні налічується майже 8700 штатних посад суддів, а зайняті з них більш як 7 тис. А для того, щоб побачити реальну картину заповнення посад, від цієї кількості треба відняти сотні суддів, рішення про звільнення яких ще не ухвалив парламент, а також близько 800 «п’ятирічок», у котрих закінчився строк повноважень, а матеріали щодо їх обрання лежать у Верховній Раді без руху.

Як наслідок, може виникнути кризова ситуація із заповненням місць у судах. І це на тлі того, що з набранням чинності новою редакцією закону про судоустрій Вища рада правосуддя буде обмежена місячним строком, щоб задовольнити заяву володаря мантії, який хоче піти з посади. Таким чином, відплив кадрів не можна буде зупинити навіть штучними методами.

У ВРЮ вже заявили, що готові самостійно подовжити повноваження тих «п’ятирічок», матеріали стосовно яких було подано до парламенту. Слід лише дочекатись отримання відповідних повноважень.

Паралельно із цим у ВККС запланували провести у вересні конкурс серед кандидатів, зарахованих до резерву. Як повідомили у кваліфкомісії, бажання отримати посади виявило близько 160 претендентів, котрі боротимуться за 87 вакансій.

Отже, має бути мінімізовано наслідки відпливу. Разом з тим очевидно, що людей, які залишають посади, значно більше, ніж тих, хто готовий зайняти вільні місця. До того ж процедура звільнення простіша й швидша за призначення.

В органах влади розповідають про плани спрощеного судового провадження, наслідком чого стане розвантаження судів. І, відповідно, з роботою зможе впоратися менша кількість законників. Звісно, реалізацію обіцяних змін передбачити не може ніхто. Але, очевидно, якщо новації все ж будуть ухвалені, тестувати їх доведеться в умовах кризової ситуації.