ВККС на все владна,

або Як на законних підставах позбутися неугодних кадрів

Зменшення кількості судів у Херсоні було не тільки пілотним проектом щодо укрупнення храмів Феміди. Процедура реорганізації дозволила апробувати новий метод «очищення» від небажаних володарів мантій. Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів уже рекомендувала перевести двох законників з ліквідованого Дніпровського районного суду м.Херсона не до новоствореної інституції, а до установ, розташованих за 200 км від південного міста. Причому відправили законників у «заслання» проти їхньої волі, не надавши жодних пояснень.

Місця для всіх

Процес становлення Херсонського міського суду Херсонської області триває вже третій місяць. І коли він зможе приступити до виконання своїх основних функцій, невідомо. Проте є вже перші прецеденти того, які механізми можуть застосовуватися під час реорганізації храмів Феміди.

Нагадаємо: своєю появою Херсонський міськсуд завдячує указу Президента від 19.01.2016, відповідно до якого ліквідовувалися три інституції: Дніпровський, Суворовський та Комсомольський райсуди м.Херсона, а натомість мав створитися один. Державна судова адміністрація відразу ж розпочала підготовчі заходи: наказом від 25.01.2016 були визначені заходи щодо ліквідації трьох установ, а наказом від 29.01.2016 — щодо створення нового суду.

Вже 5 лютого була відома й кількість володарів мантій у Херсонському міськсуді — 46 осіб. Прикметно, що в Дніпровському райсуді м.Херсона штатна чисельність законників — 13 осіб (одна вакансія була не зайнята), у Комсомольському — 14, у Суворовському — 19. У сумі — рівно ті самі 46 місць. Тобто жодна з посад не була скорочена. Коли голова ДСАУ Зеновій Холоднюк погоджував з Радою суддів кількість володарів мантій у новій установі, «самоврядники» наполягли: потрібно залишати всі 46 посад. Хоча ДСАУ пропонувала ще один варіант — зменшення складу суду до 43-х.

Всі ці факти мали б свідчити про те, що місць у Херсонському міськсуді вистачить для всіх представників ліквідованих інституцій. І ВККС лише залишиться схвалити рекомендації для глави держави щодо їх автоматичного переведення до нової установи. Проте сталося не так, як гадалося.

Доленосна примітка

Пригадаймо: коли у 2012-му у Вінниці відбувався подібний реорганізаційний процес (замість трьох райсудів з’явився один — Вінницький міський суд Вінницької області), 38 законників були переведені до новоствореної інституції одним указом Президента від 21.09.2012. Херсонська ліквідація зовсім не схожа на вінницьку: новоутворену установу заповнюють кадрами вельми повільно.

Згідно із законом у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи судів Президент переводить володарів мантій, які працювали в цих установах, до інших без конкурсу. У жовтні минулого року ВККС саме затвердила відповідне положення, в якому йдеться про процедурні моменти оформлення такого переходу.

Здавалося б, нічого дивного в тому, що кваліфікаційний орган визначає правила переведення, немає. В положенні детально виписані всі кроки, які мають зробити як суддя, так і ВККС. Але, як відомо, завжди потрібно не тільки читати основний текст, а й звертати увагу на примітки дрібним шрифтом.

Так, у додатку до положення є зразки заяв щодо переведення, а під ними зауваження: «Заява має бути написана власноручно, чітким розбірливим почерком з обов’язковим дотриманням форми та змісту, затверджених ВККС, без зазначення найменування суду для переведення». Хоча жодних підстав для такої скрупульозної деталізації вимог до заяви в законі не міститься. А за таких обставин суддя, звертаючись до комісії з клопотанням про переведення, грає в рулетку: він не знає, до якої інституції його рекомендують «кваліфікаційники».

Ця примітка стала доленосною для кількох володарів мантій із ліквідованих херсонських судів, бо, як припускають експерти, дала можливість членам ВККС на власний розсуд розпоряджатися долею і кар’єрою «підопічних».

Рекомендації без пояснень

29 лютого кваліфкомісія почала роздавати рекомендації на переведення херсонських суддів. Перше засідання відбулося без ексцесів: 11 херсонців отримали «перехідні перепустки» до новоствореної установи. Втім, розгляд питань щодо двох суддів був відкладений. Вже 18 березня з’явився указ Президента про переведення законників. Щоправда, гарант погодився на перехід до міськсуду тільки 10 кандидатів: прізвища Марії Рябцевої з ліквідованого Суворовського райсуду м.Херсона, яка отримала рекомендацію ВККС, в указі не було.

21 березня «кваліфікаційники» вирішували долю ще 11 херсонських законників: п’ятеро отримали рекомендації, а четверо — у підвішеному стані. Та найбільш неочікуваним було рішення щодо двох представників Дніпровського райсуду м.Херсона — його керманича Вадима Решетова та судді Олени Рябової (вона свого часу теж очолювала установу). ВККС відправила їх на роботу до… Новотроїцького та Верхньорогачицького райсудів Херсонської області відповідно. Прикметно, що перший розташований на відстані приблизно 170 км від Херсона, а другий — 200 км.

«ЗіБ» поцікавився у В.Решетова та в О.Рябової, чим ВККС мотивувала прийняття такого рішення. Обоє володарів мантій відповіли: жодних пояснень не було, вже безпосередньо на засіданні вони дізналися, що їх рекомендують аж ніяк не до Херсонського міськсуду. Судді підтвердили: писали заяву на переведення до іншої установи того самого рівня без зазначення назви.

Вердикт «кваліфікаційників» і В.Решетов, і О.Рябова, за їхніми словами, вже оскаржили до Вищого адміністративного суду.

Конфліктний суд

Самі володарі мантій теж не можуть зрозуміти, чому рішення ВККС було саме таким. Очевидно, справа зовсім не у відсутності вакансій. Адже в новоствореній установі місць вистачило б усім. Водночас в експертів є власна версія.

На одному із засідань РСУ її голова Валентина Сімоненко розповіла: у грудні 2015-го робоча група ради приїжджала з перевіркою до Дніпровського райсуду м.Херсона і виявила певні порушення в автоматичному розподілі справ. «Потрібно зробити так, щоб проблеми із цього суду не перейшли до новоствореного», — наголосила тоді В.Сімоненко. Очевидно, припускають експерти, ВККС вирішила у такий спосіб не допустити «переведення» проблеми до Херсонського міськсуду.

Втім, про конфлікти у Дніпровському райсуді м.Херсона говорили давно. У березні 2015-го до РСУ надійшли звернення трьох володарів мантій: О.Рябової, Вікторії Ратушної (ВККС поки що відклала розгляд її питання) та Анатолія Гордимова (його заява ще не розглядалася), в якому вони «посилалися на зловживання в організації роботи суду з  боку керівництва суду» (установу на той час очолював Михайло Стамбула) та просили раду провести перевірку.

«У трудовому колективі суду мають місце  конфліктні відносини, які  дають підстави говорити про порушення сторонами конфлікту правил суддівської етики та етичних стандартів поведінки суддів, які набули широкого розголосу та створюють ситуацію, яка тягне за собою підрив авторитету суду, зниження довіри суспільства до судової влади в цілому та загрозу незалежності судової влади», — такий висновок зробили ревізори.

ВККС навіть перевіряла, чи були в діях колишнього голови установи М.Стамбули підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. У січні цього року дисциплінарну справу щодо нього було припинено.

Далі буде

Якими не були б версії та припущення експертів, упевнені вони в одному: в руках ВККС опинився інструмент, за допомогою якого можна позбутися неугодних кадрів у будь-якому суді. Навіть якщо вони пройдуть усі кола очищення. Адже, як відомо, на вул.Банковій давно подейкують про певне вдосконалення судоустрою та укрупнення системи. Тож реорганізація херсонських судів — це лише початок, такі процеси відбуватимуться й в інших регіонах.

Нині складно сказати, чи підтримає ВАС рішення ВККС. Адже, напевно, суддям важко буде довести, що комісія пішла проти їхньої волі. Бо в заяві на переведення назва конкретної установи не фігурує. Фактично це можна трактувати так, ніби володарі мантій самі висловили бажання перейти до будь-якої іншої інституції. Тому, наголошують експерти, можливо, для перестрахування служителям Феміди установ, які потраплять під реорганізацію, варто все ж таки посилатися на пряму норму закону, яка не забороняє їм указувати суд, в якому вони хочуть працювати. А якщо ВККС відмовиться прийняти таку заяву — оскаржувати це рішення буде значно простіше.

Сьогодні в історії херсонської реорганізації ще рано ставити крапку: 8 квітня ВККС вирішуватиме, в яких судах продовжуватиме кар’єру ще 21 законник з ліквідованих установ. Тоді й дізнаємося, чи підтвердиться остаточно думка, що комісія на все владна.

P.S. «ЗіБ» звернувся із запитом до ВККС, аби вона роз’яснила, якими мотивами керувалася, коли надавала двом законникам рекомендації для переведення не до Херсонського міськсуду. Чекаємо на відповідь. Своїми думками з приводу цієї ситуації обіцяв поділитися і В.Решетов. Тож далі буде…