Ліквідація райсудів дозволить позбутися неугодних. А от економії не буде
Дніпровський, Комсомольський та Суворовський районні суди Херсона були ліквідовані (зі створенням одного міськсуду) з метою поліпшення доступності правосуддя та оптимізації видатків державного бюджету. Принаймні такі підстави реорганізації були запропоновані Президенту Державною судовою адміністрацією напередодні появи сумнозвісного указу. Спробуємо розібратися в тому, наскільки заявлені цілі відповідають дійсності.
Оптимізація без економії
Як відомо, будь-яке державне рішення повинно бути добре вмотивованим. Адже на його реалізацію витрачається як мінімум робочий час держслужбовців, а отже, — кошти платників податків на їх утримання. Для цього готуються пояснювальні записки до проектів нормативно-правових актів та їх фінансово-економічні обгрунтування.
Оскільки указ Президента «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» від 19.01.2016 №15/2016 не містив пояснень щодо необхідності подібних перетворень, а його проект з громадськістю не обговорювався, спробуємо заповнити цю прогалину з огляду на пропозицію ДСАУ щодо херсонських судів, яку відповідно до ч.1 ст.19 закону «Про судоустрій і статус суддів» було надіслано гаранту Конституції наприкінці грудня 2015 року.
Виходячи із наданих «ЗіБ» документів, необхідність змін у мережі херсонських місцевих судів ДСАУ пояснила потребою в «оптимізації видатків». Судова адміністрація вважає, що ліквідація трьох районних та утворення одного міського суду дозволить зекономити кошти за рахунок скорочення кількості керівних посад, а саме: двох голів та одного заступника, двох керівників та трьох заступників керівників апарату цих судів. Крім цього, планується також зменшити чисельність і працівників апарату в штаті новоутвореного суду.
Втім, економія від реформ не така вже й значна: загальна місячна сума поточних видатків, як очікується, скоротиться аж на 15,3 тис. грн. (зокрема, 4,1 тис. за рахунок економії на керівних суддівських посадах та 7,4 тис. — на посадах працівників). Це трохи більше посадового окладу одного законника місцевого суду. Тут доречно згадати, що під час реорганізації мережі вінницьких судів у 2012 році (тоді з трьох судів також утворили один через ліквідацію районів у місті) з’явилися 4 нові посади служителів Феміди.
Так чи інакше, але суттєво заощадити кошти за рахунок Херсона не планується. Хоча в ДСАУ обіцяють завдяки економії підвищити рівень середньої заробітної плати працівників апарату.
Поліпшення доступності правосуддя (ще одна офіційна підстава для ліквідації) також не можна назвати значним. Серед заходів називаються організація «єдиного вікна» доступу та єдиної інформаційної системи, а також збільшення кількості залів судових засідань через вивільнення кабінетів скорочених працівників.
Звільнення шляхом переведення
Якщо скорочення працівників апарату в разі ліквідації юридичної особи — процедура нехай неприємна і витратна, але цілком зрозуміла, то ситуація із законниками закритих райсудів видається досить непростою. Адже суддю не можна звільнити через припинення роботи установи (вичерпні підстави для цього закріплені у ст.126 Конституції), можливо лише переведення до новоутвореного або іншого суду. Згідно із ч.2 ст.53, ч.3 ст.75, ч.2 ст.82 закону така процедура здійснюється хоча і поза конкурсом, але без згоди судді.
У зв’язку із цим досить цікавим видається аналіз норм Положення про порядок переведення судді до іншого суду того самого рівня у випадку реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 23.10.2015 №68/зп-15 (прийнятого за два місяці до офіційного ініціювання ДСАУ ліквідації судів у Херсоні).
Документ передбачає необхідність звернення судді із заявою до ВККС, окремо прописано порядок прийому письмової заяви та документів, визначено процедуру організації та підготовки питання та його розгляду на засіданні комісії, а також порядок внесення подання Президентові…
Тобто процедура переведення аж ніяк не автоматична й потребує чималих зусиль та часу. Законник має не тільки подати заяву та копії документів (трудової книжки, посвідчення, паспорта), а й дати згоду на збирання, зберігання, обробку та використання інформації про нього «з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді» та заповнити анкету із значним переліком питань.
Про яку перевірку готовності до роботи може йтися в разі ліквідації суду, якщо в держави немає інших варіантів, крім переведення? Сама ж ВККС це констатує: «Результатом розгляду заяви судді є прийняття комісією рішення про надання йому рекомендації для переведення до іншого суду у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією або припиненням роботи суду» (п.5.2 положення). То ж навіщо всі ці формальності?
Згідно із п.3.4 положення недотримання форми та змісту заяви про переведення не допускається. Ці форма та зміст для суддів закріплені у додатках до положення №№1, 2 і містять фразу «прошу рекомендувати мене для переведення на вакантну посаду судді до іншого суду того ж рівня». Тобто без зазначення конкретної установи.
От і оцінюватимуть у ВККС готовність до роботи, перевірятимуть подану інформацію й вирішуватимуть, в якому саме суді «гідний працювати кандидат» (саме такий термін використовується в анкеті). Може, в новому міському суді, а може, й ні… Ймовірно, для певного кандидата буде місце лише в установі десь за тисячу кілометрів від квартири та сім’ї. Не влаштовує така пропозиція — звільняйтеся за власним бажанням або звертайтеся в загальному порядку до комісії й беріть участь у конкурсі на загальних підставах, хоч і в тому самому Херсонському міському суді, тим більше що п.6.4 положення таке право дає…
Окрему проблему також становлять судді, строк повноважень яких закінчується (чи закінчився) і які вже були рекомендовані ВККС для обрання безстроково до… неіснуючого суду. Ситуація патова: їм, очевидно, доведеться проходити всю процедуру спочатку. Чи встигнуть ВККС і Верховна Рада зі своїми рішеннями до «припинення діяльності суду як органу державної влади та юридичної особи»?
Ліквідовані, втім, з повноваженнями
Саме до цього моменту, як уважають у ДСАУ, суди, ліквідовані указом Президента від 19.01.2016 №15, продовжують здійснювати повноваження. І хоча установ уже немає в мережі місцевих загальних судів, затвердженій указом Президента від 20.05.2011 №591/2011, вони ще не ліквідовані. Окремим роз’ясненням чиновники нагадали, що процедура ліквідації юридичних осіб визначається, зокрема, Цивільним кодексом та законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок унесення такого запису, перелік необхідних дій та документів визначені вищевказаним законом.
Утім, така позиція певною мірою не враховує необхідності розмежування здійснення правосуддя (що, як відомо, може реалізовуватися виключно «судами, утвореними згідно із законом») та функціонування юридичної особи. І це на практиці може мати негативні наслідки.
Наприклад, п.4 ч.1 ст.116 Цивільного процесуального кодексу передбачає, що справа передається на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано суд, який розглядав справу. Вчені вважають, що передання справ є частиною ліквідаційної процедури, яка розпочинається з дня прийняття відповідного акта. Вона здійснюється тим суддею, в провадженні якого перебуває справа.
Якщо погодитись із позицією ДСАУ, то виникають запитання: хто, як і на якій підставі передаватиме справи до іншого суду після внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юрособи? Якщо ж передання справ розпочнеться до цього моменту, то який документ про ліквідацію (крім указу) стане правовою підставою?
Питань, насправді, більше, ніж відповідей. Можливо, саме тому керівництво та судді ліквідованих Дніпровського, Комсомольського та Суворовського районних судів м.Херсона вельми неохоче відповідали на запитання кореспондента «ЗіБ». Навіть ті, хто говорив загальні фрази на кшталт «суд працює у звичайному режимі, заяви приймаються, судові засідання тривають…», просили не називати їхніх прізвищ.
Яким чином справи передаватимуться до нового суду, які перспективи подальшого працевлаштування, поки що ніхто не знає. Всі чекають роз’яснень згори. Втім, запрягаючи воза поперед коня, не варто очікувати більш швидкої їзди.
Матеріали за темою
Розселення суддів, які не уживаються разом, стало новим видом стягнення та породило чергові спори
в„–16 (1262), 16.04—22.04.2016
Як на законних підставах позбутися неугодних суддів?
в„–14 (1260), 02.04—08.04.2016
До чого призведе залишення Херсона без жодного районного суду
в„–4 (1250), 23.01—29.01.2016
Державна судова адміністрація України пояснить, навіщо Президент ліквідував райсуди у Херсоні
21.01.2016
У Херсоні правосуддя впадає у стан коми
20.01.2016
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!