Правозахисники надали коментар до закону про день в СІЗО за два

Враховуючи значний суспільний інтерес щодо застосування Закону України № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання", який передбачає зарахування одного дня перебування під вартою за два дні відбування покарання, правозахисники розробили короткий коментар щодо питань, які виникають найчастіше.

1. Чи набрав чинності закон?

Так. Закон набрав чинності. Це відбулось 24 грудня 2015 року. 23 грудня його опублікували у Голосі України, а Закон набирав чинності з дня наступного за днем його опублікування.

2. Чи має він зворотню силу?

По суті так, але він застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю. 

3. Чи застосовується він до тих, хто зараз знаходиться (або знаходитиметься у майбутньому) під вартою в СІЗО, після того як щодо них набере законної сили вирок суду?

Ні. У відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону він застосовується до всіх осіб, якими покарання не відбуто повністю саме на день набрання чинності цим Законом. 
Тобто по суті Закон нагадує одноактну амністію і не застосовуватиметься у майбутньому до тих, стосовно кого вирок не набрав законної сили станом на 24 грудня 2015. Усі, чий вирок набрав законної сили пізніше цієї дати, не підпадають під дію цього Закону. 

Іншими словами, Закон застосовується тільки до тих засуджених, які 24 грудня 2015 року продовжували відбувати покарання та утримувались до цього під вартою (по цьому ж вироку). 

Разом з тим у разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув’язнення, відбутий особою, у відповідності до встановленого у Законі співвідношення строків перевищуватиме максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений як покарання за злочин, у якому підозрюється особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження. На нашу думку, цей виняток має перспективну силу та може застосовуватись у майбутньому. Справа в тому, що норма, у якій він передбачається, є спеціальною по відношенню до загальної норми щодо застосування закону тільки до засуджених, які  24 грудня 2015 року продовжували відбувати покарання. Більше того інакшого трактування не може бути, адже в такому разі ця норма суперечитиме нормі прикінцевих положень щодо осіб, до яких може застосовуватися Закон. Тому така ситуація вважатиметься колізією та призводитиме до повної неможливості застосування окресленого винятку до незасуджених осіб.

Отже у майбутньому буде недопустимим тримання особи під вартою довше половини максимального строку санкції статті, яка загрожує взятій під варту особі.

4. Звернення до суду

4.1. Хто може звернутися до суду за перерахуванням строку покарання?

а) засуджений; б) члени його сім’ї; в) захисник; г) суду, що виніс вирок (може перераховувати строк за власною ініціативою)

4.2. Як звернутися до суду?

Необхідно надіслати до суду звернення, яке треба називати "клопотання" (див. нижче)

4.3. До якого суду потрібно звертатись?

У законі міститься граматична помилка з цього приводу. Зокрема, у його прикінцевих положеннях (пункті 3) вказується: "Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду".

Як логічно видно, після слова "захисника" та перед словом "суду" пропущено слово "до", що однозначно встановило б, що клопотання подається до суду, що виніс вирок. 

Однак чинна редакція вносить неоднозначність з цього приводу. Якщо підходити до її тлумачення формально, то виходить, що вона взагалі не встановлює суду, до якого необхідно звертатись з клопотанням. Так само вона не вказує і суду, за власною ініціативою якого може бути здійснено перегляд строків. 

Якщо ж застосувати телеологічне тлумачення (тобто врахувати цілі Закону), то звертатися треба саме до суду, який виніс вирок. Швидше за все практика піде саме таким чином. 

4.4. Чи рахується як день за два кожен день перебування у СІЗО?

Ні. Враховується тільки строк до набрання вироком законної сили. Наприклад, перебування засуджених, які залишені у СІЗО для господарського обслуговування, не рахується день за два. Так само не рахується день за два перебування у СІЗО після набрання вироком законної сили, але до моменту етапування для подальшого відбування покарання. 

4.5. Що писати у клопотанні про перерахування строку?

Нижче подається зразок документу, розроблений адвокатом О.С. Шадріним та розміщений у соціальних мережах

До XXX районного суду

м. Харкова

Захисника: XXX, xx.xx.xxxx р.н.,

Адвоката: Шадріна Олександра Сергійовича

Адреса: м. Харків, пр. Правди, д. 7, корпус Г-7, офіс 264, індекс: 61058

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №*** від д/м/р

тел. (0**) ***-**-**

e-mail: *****

Клопотання про зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання

26 березня 2015 року xxxx районним судом м. Харкова було винесено вирок xxx, xx.xx.xxxx р.н., яким його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді ЧОТИРЬОХ років ШЕСТИ місяців позбавлення волі.

Термін відбування покарання засудженому XXX, xx.xx.xxxx р.н., рахувався з 17 години 00 хвилин 29 листопада 2014 року, згідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.11.2014 року, також в даний вирок було зараховано період тримання під вартою з 22.07.2013 по 06.08.2013 року.

13 жовтня 2015 року Апеляційним судом XXX області була розглянута апеляційну скаргу обвинуваченого XXX та його захисника адвоката Шадріна О.С. на вирок XXX районного суду м. Харкова від 26 березня 2015 року, за результатами розгляду якої апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок XXX районного суду м. Харкова від 26 березня 2015 року без змін.

З 24.12.2014 року вступив в силу Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 № 838-VIII, відповідно до якого судом зараховується строк попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Цей закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю. Цей Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї або захисника,

суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду.

На підставі викладеного та керуючись Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 № 838-VIII, -

Прошу:

Зарахувати судом строк попереднього ув’язнення XXX, xx.xx.xxxx р.н. у строк покарання за вироком судді XXX районного суду м. Харкова XXX від 26 березня 2015 року, а саме 1 рік 9 місяці та 14 днів.

Додаток:                                                   

1. Копія ухвали Апеляційного суду XXX області від 13.10.2015 року

2. Довідка з XXX установи виконання покарань №XX ДПтС України

24.12.2015                                                                            О.С. Шадрін

5. Чи повинна бути перерахована дата можливого умовно-дострокового звільнення?

Так. Оскільки закон встановлює інший порядок обрахування строків покарання, він впливає і на обрахування дати, з якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення. Те ж саме стосується і застосування інших заохочувальних норм Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів. Серед них, наприклад, заміна покарання більш м’яким, переведення з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки, із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки, переведення до дільниці соціальної реабілітації та ін. Крім того, це стосується і строків, які стосуються заохочувальних норм для довічно позбавлених волі осіб. Зокрема, йдеться про переведення до багатомісних приміщень камерного типу та до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки.

Також перерахунок стосується і строку, після якого допускається повторний розгляд зазначених заохочувальних норм у разі відмови в їх застосуванні.

Адміністрація установ виконання покарань зобов’язана негайно здійснити розгляд питань щодо застосування заохочувальних норм у відповідності до нового перерахунку строків. Засуджені мають право вимагати такого розгляду у разі, якщо у відповідності до нових правил обрахунку строку їхнього покарання вони відбули необхідний строк.