Суб’єкти ЗЕД ризикують потрапити до «списків щастя» через зайву педантичність податкових органів
До недавнього часу українські бізнесмени й не здогадувалися, яким чином може зачепити їх контроль валютних операцій. Торкнувся цей дамоклів меч передусім підприємницького сегменту, який веде зовнішньоекономічну діяльність. Якої ж біди зазнали дрібні порушники закону, котрі не чекали відплати?
Під подвійним контролем
Згідно зі ст.2 закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які проводяться на умовах відстрочення поставки, що перевищує 180 календарних днів, вимагають висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері економічного розвитку. Стаття 9 декрету КМ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 №15-93 закріплює обов’язок громадян України декларувати майно, яке перебуває за межами країни понад визначений термін.
Тобто фактично, якщо протягом 180 днів з моменту передоплати товар не потрапляє на митну територію України, суб’єкту необхідно задекларувати свої кошти, що перебувають за кордоном. Крім того, відповідно до ч.4 ст.2 закону №185/94-ВР Національний банк може за необхідності ввести (на строк до півроку) інші терміни розрахунків, наприклад скорочені до 90 днів.
Якщо ж переказати за кордон передоплату в одному розмірі, а отримати товар на дещо іншу (меншу) суму, то виходить, що частина коштів залишилася там і, відповідно, також повинна бути задекларована протягом певного строку (наприклад 90 днів). Якщо ж цього не зробити, то виникає факт порушення зовнішньоекономічного законодавства, і до суб’єкта слід застосувати санкції згідно з ст.37 закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 №959-XII.
Щоб не порушувати законодавства України, два органи контролю — банки й податкові інспекції — стежать за валютними операціями. Перші зобов’язані це робити з огляду на свою діяльність, безпосередньо пов’язану з грошовими переказами. Другі ж за визначенням контролюють весь сектор економіки країни.
Змова контролерів
У лютому 2015 року податківці, виконуючи обов’язок з наповнення держбюджету, зібрали всю інформацію про «недостачі», які були залишені суб’єктами підприємництва під час своєї діяльності за кордоном, і передали її в Мінекономіки. Міністерство ж, підтримавши ініціативу Державної фіскальної служби, видало наказ про застосування до всіх винних суб’єктів ЗЕД санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування.
Таким чином, водночас у всіх компаній, що потрапили до цього «списку щастя», виникли серйозні проблеми в частині подальшого ведення діяльності з іноземними контрагентами. Адже індивідуальне ліцензування — це досить складний процес отримання дозволів від держави (ліцензій) на кожну (!)
зовнішньоекономічну операцію. Відповідно, ввезти/вивезти товар або переказати валюту за кордон для них тепер стало не так просто.
Потрапили під санкції аж 218 суб’єктів — як юридичні особи, так і ФОП — всі ті, хто є в переліку, доданому до наказу Мінекономіки від 27.02.2015 №189. До речі, аналогічні проблеми отримали й нерезиденти (наказ №190).
З боку держави ухвалення такого документа цілком логічне й законне: норма закону порушена, заходів ужито, винуватці покарані. Тільки ось з погляду підприємців ситуація набуває дещо іншого забарвлення. Більшість компаній, що потрапили до списку, і не здогадувалися, що є злісними порушниками. Адже подібні «недостачі» траплялися в їхній практиці не перший рік.
Як це відбувалося?
Наприклад, компанія А. укладає з компанією Б., зареєстрованою в Німеччині, зовнішньоекономічний контракт на купівлю товару. Компанія А. оплачує компанії Б. аванс у розмірі в €100 за товар, який повинен бути поставлений у наступному місяці. Проте за місяць курс євро змінюється (або впливають якісь інші чинники). Відповідно, компанія Б. проводить коригування вартості товару й пересилає до України товар на суму €95. Де-факто все чесно й логічно, але де-юре компанія А. залишає за кордоном незадекларовані €5.
Подібні ситуації не були рідкістю для зовнішньоекономічних операцій. Так склалася практика, що держава заплющувала очі на ці невеликі суми. Проте одного лютневого дня податківці вирішили: а чом би не поповнити бюджет за рахунок цього? І передали дані про порушників до Мінекономіки. Про наслідки ви вже знаєте.
Так, ніхто не заперечує, що порушення законодавства є. Проте податкові органи мали б провести перевірку щодо валютного контролю на підприємстві-«зловмиснику» й за результатами виявлених порушень накласти штрафні санкції у вигляді пені. Проте «відбутись легким переляком», на жаль, «списку щастя» не судилось.
Поневіряння індивідуального ліцензування
Що ж потягне за собою для суб’єктів ЗЕД режим індивідуального ліцензування? Тепер компанія А. для виконання зобов’язань за контрактом перед фірмою Б. повинна для кожної окремої зовнішньоекономічної операції оформляти індивідуальну ліцензію. Для цього спочатку до Мінекономіки (або його територіального органу) необхідно подати:
• лист-звернення від підприємства на фірмовому бланку;
• заявку із вказівкою всіх реквізитів обох сторін, даних за контрактом і підстави для оформлення ліцензії;
• копію контракту та всіх документів до нього (специфікацій, доповнень);
• завірену керівником копію свідоцтва про держреєстрацію підприємства;
• при отриманні ліцензії на експорт — додатково сертифікат про походження товару (видає Торгово-промислова палата).
Далі протягом 15 робочих днів (у разі терміновості, коли суб’єкт уже розпочав виконання операції, — 5) заява буде розглянута, а після оплати держмита видана ліцензія. Це, звичайно, за сприятливих обставин і правильності оформлення пакета документів. До речі, видається ліцензія у двох оригінальних примірниках: один —
для митниці, другий — для банку.
Крім того, в Положенні про порядок видання разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженому наказом Мінекономіки від 17.04.2000 №47, містяться обмеження з приводу взаємодії з територіальними уповноваженими органами міністерства. Наприклад, якщо суб’єкт ЗЕД здійснює експортно-імпортні операції на суму понад $40000 або якщо до іноземного контрагента суб’єкта теж застосовуються спеціальні санкції, то звернутися по ліцензію можна лише безпосередньо в міністерство.
У результаті, потрапивши під режим індивідуального ліцензування, підприємство А. отримує цілий ряд проблем. Для невеликого підприємства, яке не має в штаті юриста, отримання ліцензії може виявитися серйозним випробуванням. І не варто забувати про матеріальні витрати: за кожну ліцензію потрібно сплатити держмито у розмірі 0,2% від вартості контракту. А це для великих підприємств досить пристойні суми, які підуть на поповнення держскарбниці.
Практика абсурду
Саме бажанням злегка підживити казну можна пояснити всю цю тяганину з уведенням спеціальних санкцій. Адже з погляду турботи держави про бізнес-клімат у країні тягар покарання не відповідає тяжкості порушення.
Якщо проаналізувати «список щастя», вимальовується така картина: у половини підприємств заборгованість мізерна — €6, 8 грн., $3. Але з застосуванням санкцій вона трансформувалась у жахливого монстра, котрий погрожує подальшим зривом мільйонних контрактів. Це, у свою чергу, спричинить зменшення надходжень до бюджету у вигляді податків в набагато більшому обсязі, ніж ті 0,2%, які держава розраховує отримати з «порушника». Здавалося б, абсурдність накладення санкцій на них очевидна. Але з державою сперечатися складно.
У цій ситуації можна хіба що порадити підприємствам завчасно перевірити, чи немає їх у «списку щастя». Зробити це можна, заглянувши на сайт Мінекономіки в розділ «Спеціальні санкції». А Верховній Раді варто було б подумати про коригування відповідних норм законодавства, щоб убезпечити суб’єктів ЗЕД від блокування їхньої діяльності з формальних підстав.
Купуючи товари за кордоном, підприємцям потрібно уважніше стежити, коли вони з’являться на митниці.
Матеріали за темою
Нацбанк пом’якшує валютні обмеження
15.06.2023
У США знову подорожчав долар — ФРС
15.12.2022
До року кота введено в обіг монету 5 гривень
01.12.2022
У США дорожчає долар через інфляцію
22.09.2022
В НБУ пояснили брак готівкової валюти
07.09.2022
Оновлено валютні обмеження
05.09.2022
Коментарі
Соглашаясь с автором по сути сказанного, хочу добавить: тандему из Минэкономики и ГФС прежде чем решить "заработать" на выдаче новых ВЭД-лицензий "штрафникам", нужно посчитать, ско…