Адмініструємо по-новому

Українські та іноземні судді й експерти поділилися ідеями ефективного управління храмами Феміди

Аби ефективно управляти судом, потрібно не тільки володіти навиками менеджера, лідера, а й знаходити спільну мову з колективом, громадянами, журналістами; використовувати сучасні інформаційні технології в забезпеченні судового процесу, а також мати належне фінансове забезпечення. Такої думки дійшли учасники міжнародної конференції «Інноваційні підходи в судовому адмініструванні», яка 10—12 вересня проходила в Києві.

Професія адміністратора

Десять років тому, у серпні 2002-го, відбулася знакова для вітчизняної Феміди подія, у неї з’явився менеджер — Державна судова адміністрація. Всі ці роки інституція стояла на захисті інтересів володарів мантій, робила все можливе, аби судова система відчувала себе незалежною не на папері, а фактично була окремою гілкою влади.

Управляти судами, тобто здійснювати організаційне забезпечення їхньої діяльності, — справа не з легких. За ці 10 років ДСАУ неодноразово переконувалася в цьому. «Організаційне забезпечення діяльності судів потребує постійного вдосконалення та творчого підходу. Створення належних умов діяльності судів — завдання не просте», — вважає голова цього органу Руслан Кирилюк.

А для того, аби зробити життя української Феміди кращим, потрібно спиратися не лише на власний досвід, а й на досвід інших країн: і тих, в яких управлінці органів судової влади з’явилися давно, і тих, в яких нещодавно. Тому ДСАУ вирішила організувати «обмін думками» щодо сьогоднішніх проблем та подальшого розвитку судового адміністрування.

Так, 10 вересня до Києва з’їхалися українські та іноземні експерти, судді, знавці судової менеджерської справи, аби обговорити «адміністративні питання» й навчитися, як зробити діяльність храмів Феміди досконалою. Ще одним приводом для зустрічі став десятий день народження ДСАУ.

Відкрив конференцію Р.Кирилюк. Він, зокрема, зазначив, що настав час, коли в Україні потрібно створювати Національну школу судових адміністраторів. «Сьогодні вузи готують працівників судів за юридичним напрямом. Проте робота судового адміністратора, працівника, керівника апарату є більш управлінською. Тому судовий адміністратор повинен здобувати знання не лише у сфері юриспруденції, а й менеджменту», — наголосив Р.Кирилюк.

Також ДСАУ приділяє велику увагу комунікаційній політиці в судах. «Ми знаємо, що, за результатами соціологічних опитувань, рівень довіри до судової системи є досить низьким. Проте статистичні показники роботи судів говорять геть про інше: в Україні оскаржуються близько 15% рішень. Тобто 85% рішень, навіть на думку сторін, є справедливими й законними», — зауважив Р.Кирилюк.

Тому, вважає очільник ДСАУ, соціологічні опитування не відображають реальної картини, а причиною такого ставлення громадян до судів є недостатня поінформованість про роботу останніх. «Якщо сталося щось погане, ЗМІ з радістю тиражують цю новину. Позитивні новини про Феміду практично не сприймаються, вони не цікаві ні пресі, ні людям. Наше завдання — розробити такий спосіб подачі інформації, аби вона була донесена громадянам і вони нею зацікавилися», — підкреслив Р.Кирилюк.

Лідерство — завжди інновації

Іноземні гості здебільшого розповідали про досвід своїх країн у питаннях розвитку судового адміністрування. Та були й ті, хто відмічав успіхи України. Так, віце-президент Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ) Георг Става зазначив, що менеджмент судів в Україні покращився. «У порівнянні з іншими країнами — членами Ради Європи судове адміністрування є на достойному рівні», — зауважив Г.Става.

Також він повідав, що завданням CEPEJ є покращення роботи судових систем 47 країн — членів РЄ. «Ми не є моніторинговим органом, рішення, які ми розробляємо, не обов’язкові для виконання», — розповів Г.Става. За його словами, CEPEJ аналізує судові системи різних країн і, знайшовши певні недоліки в їхній роботі, розробляє конкретні рекомендації, надає допомогу. «Ми як в лабораторії: побачивши недолік, проводимо ряд експериментів, аби дізнатися, що краще зробити, аби виправити ситуацію».

Згадували на конференції й слова одного із засновників відомої корпорації Стівена Джобса: «Інновації — те, що відрізняє лідера від того, хто пасе задніх». А голова суду, вважає представниця Верховного касаційного суду Республіки Болгарія Мімі Фурнаджієва, повинен бути лідером. «Якщо керівник — не лідер, то робота установи не буде налагодженою. Лідерство й менеджмент — різні речі. Менеджмент — це управлінські навички, а лідерство — досягнення синергізму в групі осіб, яка працює над досягненням спільної мети — здійснення правосуддя», — пояснила гостя.

На її думку, лідер повинен бути підзвітним колективу за свої наміри та дії, вислуховувати пропозиції всіх працівників і слідкувати за тим, аби двері суду були відчинені для кожного, хто захоче прийти й поділитися своїми проблемами. «Весь успіх належить усьому колективу, кожна помилка — на совісті лідера, адже саме він щось недогледів», — зауважила М.Фурнаджієва. Якщо дотримуватися цих правил, управління судом дасть позитивні результати.

Про все це говорили в перший день конференції, а наступного розмову вели, зокрема, про те, без чого реалізація нових ідей неможлива, — про фінансування.

Аби фінанси суди не оминали

Так, голова консультативної ради Міжнародної асоціації судового адміністрування Маркус Зіммер переконаний, що для успішної роботи суду та його фінансування потрібні ресурси, якими б не маніпулювала держава. Іноземець уважає: аби суд був незалежним, він повинен «оминати» державні установи: «В Україні ж Уряд і Міністерство фінансів здійснюють фінансовий контроль судової гілки влади».

У необхідності незалежного формування бюджету судової влади переконана й суддя Донецького апеляційного адміністративного суду, заступник голови Ради суддів України Раїса Ханова. «З Міністерством фінансів стає все важче розмовляти. Коли РСУ просить збільшити фінансування, то вже два роки чуємо: скажіть, у кого забрати «зайві» кошти», — стурбована жінка.

У Вищому регіональному суді Кельна (Німеччина) діють свої правила. За словами начальника відділу цієї установи з питань постійного вдосконалення судового управління та організації Штефані Рюнтц, для визначення витрат на утримання персоналу фахівці розробили систему вимірювання навантаження. «Опитали 46 суддів. Цікавило, скільки часу кожному необхідно для вивчення матеріалів справи. У підсумку з’явилися нові норми: на справу щодо ДТП судді необхідно 220 хв. Враховуючи такі показники, навантаження на суддю становить 116%, а на працівника апарату — 125%. Щоправда, наша система зазнала критики: мовляв, кількість справ визначається часовим тиском, і не можна об’єктивно встановити, скільки треба часу на кожну з них. Проте ми будемо працювати над цим далі», — запевнила Ш.Рюнтц.

Кадри — на вагу золота

Ефективність роботи суду залежить не тільки від фінансування. «У жодному разі не здавайся, вкладай якомога більше в колектив, тримайся своїх працівників, бо саме це, а не твій бюджет, і є найвища цінність» — таку настанову отримала міжнародний консультант із питань судової системи із Сіетла Пем Деніелз, коли її призначили керувати апаратом суду. Вона переконана, що ефективність роботи суду залежить від кваліфікації його працівників.

Проте важлива роль у вихованні компетентних працівників належить і самому колективу, до якого потрапляє новий працівник. Наприклад, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області успішно впроваджує власну методику підготовки кадрів. Почалося все з приходу до установи Надії Лущак. Вона на собі відчула, як важко пристосовуватися до нового колективу. Це було 3 роки тому, коли Н.Лущак обійняла тут посаду судді: «У моєму провадженні було 96 справ. Розумієте, яке відразу було навантаження?» Жінка переконана, що якість роботи працівників суду залежить від наставництва. У Тлумацькому райсуді цю практику підтримують. За кожною новопризначеною особою закріплюють досвідченого працівника, котрий порадить, навчить. Упроваджена система досить успішно діє й постійно вдосконалюється.

Правосуддя он-лайн

Програму конференції не могло оминути й питання використання сучасних технологій у роботі судів. Воно не нове для світу й України в тому числі. Проте завжди є чому повчитися. Представники країн-учасниць запевняли, що практика використання сучасних технологій абсолютно безпечна та зручна.

Президент Національної асоціації судового адміністрування, адміністратор суду округу Монтгомері (штат Меріленд, США) Памела Гарріс розповіла про роботу веб-сайту своєї установи. Запевнила, що вдалося налагодити кращі стосунки зі ЗМІ, бо ж на інтернет-ресурсі можна самостійно знайти потрібну інформацію. Зв’язками з громадськістю та пресою займається спеціальна людина. Сайт працює оперативно — рішення на ньому розміщуються відразу ж після оголошення їх суддею.

На думку П.Гарріс, суди мають бути не лише справедливими, відкритими та доступними для кожного, а й комфортними. Наприклад, її суд дає можливість жителям штату скористатись уже згадуваним сайтом для швидкої сплати штрафу за порушення правил дорожнього руху.

В Україні пілотний проект з обміну електронними документами між судом та учасниками процесу тільки запроваджується. Натомість у штаті Меріленд такий спосіб роботи успішно діє. «Суди Сполучених Штатів уже опанували й соціальні мережі, які активно використовують у своїй роботі. Наприклад, штат Нью-Джерсі налагодив роботу в Facebook. Забезпеченням та утриманням постійного контакту з відвідувачами сторінки суду займається спеціальна людина, а не працівник суду, в якого й так вистачає справ. Та зауважу, що технології — це, звичайно, гарно. Але треба розуміти, що використовувати їх необхідно обережно — в межах судової системи», — додала П.Гарріс.

Світ уже давно говорить про проведення засідання суду в режимі відеоконференції. Американка переконана, що така можливість — дуже зручна на практиці: «Минулого тижня за допомогою відеоконференції ми провели розлучення на мільйон доларів. Справа в тому, що чоловік не міг бути присутнім на процесі, бо в той час перебував у Абу-Дабі. Як вихід — розлучення он-лайн. Розгляд справи по Інтернету тривав 3 дні. Насправді це дуже зручно й безпечно. Та й плату за такі послуги не можна назвати високою».

В Україні сьогодні системи відеоконференцзв’язку встановлено в усіх апеляційних судах загальної юрисдикції. Р.Кирилюк підкреслив, що вже завершуються процедури закупівлі обладнання для судів першої інстанції. Якщо такі темпи збережуться, то в наступному році всі суди будуть забезпечені такими системами.

Голова компанії Registry Trust Малколм Гарлетон поділився власним досвідом спроби зробити судову систему Великої Британії більш відкритою. Він займається створенням та веденням реєстру судових рішень. Розпочав роботу ще в 1980-х роках, а сьогодні його компанія успішно працює, хоч досягнути такого результату, як зізнається сам М.Гарлетон, було непросто.

«Ми працювали зі стосами документів. Багато з тих, що доходили до нас, містили неприпустимі дані, тож доводилося повертати їх до суду. На сьогодні ми налагодили співпрацю із судами кожної юрисдикції Великої Британії, таким чином створили уніфіковану електронну базу даних, відкриту для всіх користувачів», — підкреслив британець.

М.Гарлетон розповів, що послуги надаються за невелику плату, але від того кількість запитів стосовно потрібної інформації не зменшується. Щорічно вона досягає 500 тис. Щоб отримати потрібні відомості, треба пройти реєстрацію на сайті, вказати, що саме вас цікавить. Відповіді на кожний запит надсилаються заявникові електронною поштою.

Інноваційні технології досягли настільки високого розвитку, що вже навіть розроблена система захисту свідків і зміни голосу. Остання має попит серед судів іноземних країн. «Уже встановили системи зміни голосу в Росії — близько 4000, також у Болгарії. На черзі 10 систем для Іспанії», — повідомив директор підприємства «Спеціальні реєструючі системи» Олександр Радуцький.

За допомогою світової мережі Апеляційний суд Тбілісі надає юридичні консультації громадянам. «Наш сайт працює 24 години 7 днів на тиждень. На ньому кожен може знайти потрібну інформацію, навіть перебуваючи в іншій країні. Для всіх відвідувачів сайту послуги безкоштовні. А оскільки більшість інформації викладено в Інтернеті, то наші судді на роботу ходять з персональними комп’ютерами. До того ж у 2012 році ми «відкрили» електронну бібліотеку. Сьогодні кількість її читачів налічує 5 тис. осіб», — розповів консультант цього храму Феміди Уча Тодуа.

* * *

Конференція, безперечно, дала ДСАУ грунт для нових кроків у здійсненні організаційного забезпечення діяльності судів. Та й кожен учасник, повернувшись до звичної роботи, має над чим подумати. Обмін думками й досвідом відбувся. Чекаємо результату.

пряма мова

— Одним із завдань ДСАУ, інших установ судової системи є поліпшення репутації судів через інформування громадян про позитивні сторони роботи Феміди. Тому ми працюємо над розробкою концепції комунікацій судової влади, над тим, аби створити прес-центр судової влади. На жаль, цей напрям розвивається не так активно, як інші. Мені він видається найбільш складним, адже специфіка ЗМІ, суспільства в тому, що частіше за все їх цікавлять негативні новини про судову систему. Цю ситуацію потрібно змінювати.

— Починаючи інформатизацію, важко було переконати працівників суду, що ми щось розуміємо в їхній роботі. Створюючи «Інформаційні судові системи», ми прагнули зробити відкритий доступ до правосуддя. Сьогодні в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 млн документів. У майбутньому ми маємо перейти від паперових документів до електронних. Це значно скоротить витрати держави, бо ж щороку на поштову пересилку витрачається 100 млн грн. До речі, подати електронні документи не є технічною проблемою. Заважає психологічний бар’єр консервативних працівників суду.

— Професійні працівники — інвестиція, яка має повертатися багатьма дивідендами. Це питання стосується судових систем усього світу. Важливу роль у професійній підготовці відіграє навчання. Відзначу, що в Україні дієво впроваджують систему підготовки спеціальних тренерів. Професійна підготовка суддів і працівників судів — саме той курс, який приведе до довершеності судів.

— Ми розміщуємо на сайті судову статистику — і хорошу, і погану. Нехай люди знають, чим ми займаємося. Також розміщуємо інформацію стосовно навантаження, щодо кількості справ у кожного судді. Відкрито говоримо про кількість нерозглянутих справ. Приємно відзначити, що ми вже маємо «друзів сайту», які відвідують нас кожного дня, стежать за нашою роботою. Не знаємо, що вони там шукають, але все ж відвідують! У суді щоквартально проводяться публічні форуми серед громадян. Ми прагнемо вислухати думки населення й дізнатися, що робимо не так. Кожен охочий може щось сказати, він має 3 хв. на виступ у суді. Слухаючи зауваження на нашу адресу, робимо висновки.