Фискальные заботы профессионального сообщества

Можно ли стать «упрощенцами» без регистрации ФЛП? Налоговики - против

«Ни один адвокат не пройдет полиграф, ведь не сможет ответить «да» на вопрос, уплатил ли он налог с каждой заработанной копейки» - такое мнение прозвучало во время круглого стола, посвященного проблемам организационных форм адвокатской деятельности и ее налогообложения. Подвергнув критике действующее законодательство, касающееся налогообложения доходов адвокатов, последние нашли панацею от этой хронической болезни. По мнению представителей юридической элиты, львиная доля проблем отпадет, если поставить знак равенства между самозанятыми лицами и физическими лицами - предпринимателями.

«Прирівняти адвоката до базарника — себе не поважати!»

Через відсутність уніфікованих підходів до оподаткування діяльності самозайнятих осіб, зокрема адвокатів, останнім доводиться викручуватись, як вуженята під вилами. З таким меседжем під час заходу, організованого Національною асоціацією адвокатів, захисники звернулися до компетентних органів — Державної фіскальної служби та Мін’юсту. На підтвердження глибини проблеми надали й статистичні дані: згідно з інформацією Міністерства доходів і зборів, із близько 40 тис. українських адвокатів лише 7700 перебувають на обліку як самозайняті особи (за даними на 1 листопада минулого року). Що стосується системи оподаткування, яку обрали інші адвокати, то такі дані в арсеналі представників професії відсутні.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що орган контролю підходить до оподаткування індивідуальної адвокатської діяльності неоднозначно. Так, є випадки, коли податкова під час перевірки дотримувалася позиції, що дохід, отриманий адвокатом як СПД, повинен оподатковуватися за правилами, встановленими не для підприємницької, а для адвокатської діяльності. Такі прецеденти потрапили в поле зору НААУ (остання виступає в спорах цієї категорії як третя особа) та викликали хвилювання в середовищі адвокатів.

Захисники переконані: як для них, так і для держави більш вигідною є спрощена система оподаткування, але — без реєстрації адвоката як фізичної особи — підприємця. Мовляв, закріплення цього положення на законодавчому рівні дозволить вивести з тіні доходи близько 33 тис. адвокатів, а спрощений механізм слугуватиме державі помічником для контролю за діяльністю захисників і зробить її більш прозорою.

Водночас учасники заходу перей­нялися питанням: з якого часу логічніше передбачити можливість переходу на спрощену систему — з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю чи постановки на облік у фіскальному органі як самозайнятої особи? Не знайшовши однозначної відповіді, дійшли висновку про необхідність більш детального вивчення цього питання.

Представникам фіскального органу потенційна можливість наділення захисників «спрощеним» статусом без необхідності реєстрації як підприємців не дуже припала до вподоби. «Прирівняти адвоката до базарника — себе не поважати! — відзначила начальник вiддiлу адміністрування податків і зборів із самозайнятих осіб Державної фіскальної служби Тетяна Федченко, додавши при цьому: — Адвокатська діяльність — високорентабельна».

Чиновницька позиція спровокувала хвилю невдоволення. «Про яку надрентабельність ідеться?! У Макарівському районі адвокати курами та картоплею беруть гонорари!» — поділилася наболілим одна із захисниць. «Ми не просимо жодних пільг, привілеїв чи поблажок. Ми хочемо прозорості та діалогу з фіскальною службою», — приєднався до розмови її колега.

Про безприбуткові форми та партнерську угоду

Відомо, що поряд з незалежною професійною діяльністю захисники можуть працювати у складі адвокатських бюро та об’єднань. Однак, виявляється, і з цим не все так гладко, як хотілось би. Так, заступник голови НААУ Валентин Гвоздій зауважив, що через відсутність необхідних чітких та прозорих законодавчих критеріїв оподаткування адвокатської діяльності через адвокатське об’єднання фактично заблоковано. Мовляв, захисники не хочуть вступати до адвокатських об’єднань, адже не знають, як буде оподатковуватись їхня діяльність.

Юристи міркували та скаржились одночасно: якщо особи, котрі працюють у складі адвокатських об’єднань, сплатять зі своїх доходів величезні податки, що ж вони принесуть у сім’ю?!

Панацеєю, на думку адвокатів, є запровадження принципу транспарентності сплати податків. Так, необхідно на законодавчому рівні встановити, що платниками податків з гонорарів, перерахованих на користь бюро та об’єднань, є виключно адвокати, які отримують винагороду за виконану роботу. Іншими словами, податковий тягар повинен лягати на плечі саме адвоката, а не бюро чи об’єднання, членом якого він є. Натомість адвокатські об’єднання слід наділити статусом неприбуткових організацій, скориставшись відповідним досвідом багатьох європейських країн.

Крім того, захисники наголосили на необхідності законодавчого визначення поняття «партнерська угода», що дозволило б урегулювати питання розподілу доходу між учасниками адвокатського бюро чи об’єднання.

Цікаву думку висловив адвокат Ігор Головань, який закликав колег до творчого підходу. Мовляв, чим менше питань щодо діяльності адвокатських об’єднань регулюватиметься законом, тим більше свободи вони отримають (шляхом можливості закріплення тих чи інших моментів у статуті).

До речі, у контексті обговорення організаційних форм адвокатської діяльності заслуговує на увагу позиція Ради адвокатів, що знайшла відображення в рішенні від 4—5.07.2014 №71. Так, за результатами розгляду колективного звернення адвокатів, РАУ, серед іншого, наголосила, що адвокатська діяльність у кількох визначених профільним законом організаційно-правових формах як така, що не суперечить одна одній, може здійснюватись адвокатом одночасно. Раніше РАУ дотримувалася дещо іншої думки (див. рішення від 2.04.2014 №43. — Прим. ред.).

Адвокати vs держава: паритет можливий?

У захисників назбиралася й низка інших «фіскальних» каменів спотикання. Наприклад, їх турбують питання, пов’язані з оподаткуванням коштів, що надходять органам адвокатського самоврядування як плата за проходження стажування (наразі такі кошти є об’єктом обкладання податками на додану вартість та на прибуток). Необхідно вирішити й питання стосовно податкового обліку витрат на утримання помічників адвокатів, а також cудових витрат на оплату адвокатських послуг, що були стягнені зі сторони, яка програла спір.

Водночас адвокати наголосили: ініціатива вирішення податкових питань та налагодження співпраці з адвокатським співтовариством має виходити не від захисників, а від органу кон­тролю. Наразі ж на цю тему говориться багато, але чути тільки голос адвокатури. Хтось пропонував «відрядити» адвокатів до парламенту для лобіювання інтересів професії, хтось уважав, що більшість проблем лежить не в площині закону, а в площині особистісного небажання знаходити конструктивну позицію, хтось висловлював більш рішучі позиції. «Ми будемо просити, але якщо це буде недієво, я особисто ініціюватиму більш радикальні способи реагування!» — відзначила член РАУ, яка представляє Хмельницьку область, Оксана Каденко.

Здається, голос адвокатури був почутий. Так, заступник директора департаменту — начальника управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Сергій Наумов погодився з думкою про необхідність вироблення спільної позиції з питань оподаткування діяльності адвокатів, яка б задовольнила і представників професії, і державу. «Ми розуміємо ваші прагнення та занепокоєння. Плануємо розробити відповідні законопроекти й винести їх на обговорення суспільства та платників податків…» — відзначив чиновник. При цьому він запевнив, що задум буде втілений у життя в найкоротші строки.

Сторони дійшли згоди, що представники адвокатури в особі НААУ надішлють до Мін’юсту узагальнену позицію  щодо підтримки раніше розроблених і скерованих до міністерства відповідних змін та доповнень до законодавства. В.Гвоздій закликав колег не зволікати й надсилати власні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази про адвокатуру та адвокатську діяльність.