Корпоративный дух

Задержание Д.Бугая консолидировало юридическое сообщество, которое восприняло этот факт как вызов всей адвокатуре

Попытка ограничения права на защиту, которое является одной из европейских ценностей, попытки государственного обвинения вмешиваться в адвокатскую профессию, идентификация защитников с собственными клиентами - все это, по мнению представителей органов адвокатского самоуправления и защитников президента Ассоциации юристов Украины, имело место в «деле Бугая» . Защита адвоката стала для коллег по цеху делом чести, ведь эти события затрагивают не только репутацию Дениса Бугая, но и интересы всего адвокатского сообщества.

Присутність, якої не було

21 березня Інтернет облетіло повідомлення про затримання адвоката Д.Бугая. «Служба безпеки спільно з Генеральною прокуратурою встановила та затримала учасників злочинного угруповання, яке зухвало розкрадало бюджетні кошти й завдало значних збитків багатьом галузям національної економіки. Співробітники СБУ протягом 20—21 березня затримали директора компанії «ГАЗ УКРАЇНА—2020» громадянина України А.Кашкіна. Крім того, затримано голову наглядової ради ПАТ «Брокбізнесбанк» Д.Бугая», — так значиться у повідомленні, розміщеному на офіційному веб-сайті СБУ. Поряд з іншим, зазначено, що «обидва затримані громадяни є «ключовими учасниками злочинного угруповання С.Курченка та підозрюються у безпосередній причетності до масштабних розкрадань державного бюджету».

Затримання адвоката та події, які відбувались потім навколо його персони, консолідували юридичну спільноту: органи адвокатського самоврядування та Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська стали на захист адвоката, наголошуючи на тому, що затримання Д.Бугая відбувалось із численними порушеннями гарантій здійснення адвокатської діяльності та професійних прав затриманого, зокрема, не було дотримано вимоги ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Щоб пролити світло на ситуацію, в інформаційному агентстві ЛІГАБізнесІнформ 24 березня відбулася прес-конференція «Гарантії професійних прав адвокатів в умовах розвитку демократичної України: міф чи реальність», яка згуртувала провідних вітчизняних захисників.

Про те, як розгортались події у «справі Бугая», поінформував один із його захисників Сергій Гребенюк. Так, він акцентував увагу на незаконності затримання підзахисного, зауваживши, що чинним законодавством передбачено певні гарантії адвокатської діяльності, в тому числі закріплено неможливість затримання представників професії без дотримання встановленої процедури. А остання у даному випадку була грубо порушена. Зокрема, за словами С.Гребенюка, до протоколу про затримання занесено завідомо неправдиву інформацію, згідно з якою затримання Д.Бугая проводилося у присутності голови Ради адвокатів м.Києва Інни Рафальської.

До речі, вона була у числі учасників заходу й заявила, що про затримання Д.Бугая Раду адвокатів м.Києва, як того вимагає закон, ніхто не повідомляв. Більше того, на її прохання виконати вимоги п.12 ч.1 ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідчий відповів категоричною відмовою. «У мене в голові не вкладається можливість такого цинічного порушення закону!» — наголосила І.Рафальська.

Поряд з тим, С.Гребенюк звернув увагу на незаконність тримання під вартою Д.Бугая, водночас підкресливши, що адвокатам таки вдалось довести цей факт. Мовляв, правоохоронці визнали власну помилку, результатом чого стало прийняття принципового рішення про звільнення Д.Бугая з-під варти. «Деякі державні органи почали виконувати закон», — відзначив з цього приводу віце-президент Асоціації правників Олексій Резніков.

Тож учасники заходу відзначили прецедент застосування норм Конституції та Кримінального процесуального кодексу співробітниками Служби безпеки, котрі відпустили адвоката після спливу максимального строку, відведеного законом для затримання особи. Однак цей прецедент став чи не єдиною ложкою меду у «справі Бугая».

Прокуратура полюбляє хованки?

Із вуст С.Гребенюка також стало відомо, що адвокати Д.Бугая не могли встановити ані місцезнаходження клієнта після його затримання, ані дізнатися про слідчі дії, які з ним проводилися. Так, представники затриманого стикнулися з низкою перешкод, адже слідчий «годував» їх неправдивою інформацією, пускав по хибному сліду, а згодом й узагалі перестав виходити на зв’язок. Тим часом правоохоронці доводили до затриманого інформацію, що слідство нібито безперервно контактувало з його адвокатами.

Говорячи про грубі порушення права на захист, С.Гребенюк зауважив: «Клієнта не просто важко захищати, клієнта просто неможливо захищати!»

Що стосується обрання міри запобіжного заходу, то в цьому питанні все також відбувалось непросто й навіть за заплутаним сценарієм. Зокрема, стало відомо, що Генеральна й столична прокуратури влаштували у «справі Бугая» такий собі футбол. Так, спочатку захисникам затриманого повідомили, що питання про обрання міри запобіжного заходу вирішуватиме Печерський райсуд столиці (за місцезнаходженням слідчого органу). Втім, згодом справа опинилась у Голосіївському районному суді м.Києва.

Процес обрання мери зопобіжного заходу Д.Бугаю, м’яко кажучи, затягнувся. Так, заплановане на 22 березня засідання у Голосіївському райсуді столиці не відбулося, тож розгляд справи перенесли на наступний день, який випадав на неділю. Однак і ця спроба «успіхом» не увінчалась. Колеги адвоката відзначають: цілком можливо, що ситуація, за якої у вихідний день відкривається приміщення суду, а суддя починає засідання у той час, коли клопотання про обрання міри запобіжного заходу навіть не зареєстровано в офіційному порядку, — трапляється чи не вперше за увесь час існування вітчизняної правоохоронної системи.

До речі, стало відомо, що недільне засідання розпочалося без участі сторони захисту (як уважають адвокати Д.Бугая, з метою винесення заочного рішення), а матеріали справи станом на третю годину ночі 24 березня у суді зареєстровані не були.

«Запобіжне» питання не вдалося вирішити і протягом 25—27 березня. Сторона захисту неодноразово подавала клопотання про відвід судді та слідчого судді, яка була призначена судом для обрання міри запобіжного заходу підозрюваному. Однак Голосіївський районний суд м.Києва клопотання відхилив. До речі, представників ЗМІ у ці дні не допустили до процесу, тож на ньому була присутня сторона обвинувачення та адвокати Д.Бугая (сам підозрюваний увечері 26 березня потрапив до лікарні швидкої допомоги через підвищений тиск). Зрештою, за результатами засідання 27 березня судом оголошено перерву до ранку наступного дня.

З огляду на те, що вирішити таке на перший погляд нескладне питання, як обрання міри запобіжного заходу підозрюваному, не вдалося протягом шести днів, можна припустити, що даний «запобіжний» процес може стати одним із найдовших в історії кримінального судочинства, якщо не вітчизняного, то принаймні столичного.

Прикметно, що в гарячі дні, протягом яких розглядалось питання щодо обрання міри запобіжного заходу Д.Бугаю, багато адвокатів прийшли до приміщення суду, аби підтримати колегу.

Спокутування гріхів та втрачений сон

У «справі Бугая» і досі залишається безліч питань, відповіді на які кожен, вочевидь, шукатиме самостійно. Однак є речі очевидні: у питанні захисту колеги по професії адвокати проявили неабияку згуртованість та скоординованість дій, не шкодуючи при цьому ані власного часу, ані сил. До речі, під час заходу на обличчях правозахисників були помітними ознаки недосипання, проте їхній настрій був бойовим, адже адвокати переконані: ситуація, що склалася, стала каталізатором єднання професійної спільноти. Мовляв, річ не стільки у конкретній справі, скільки у статусі адвоката й обличчі інституту адвокатури в цілому.

Своєю чергою Д.Бугай подякував усім колегам, які проявили корпоративний дух, спрямовуючи зусилля на його відновлення та звільнення професійних прав.

«Так, я є адвокатом Сергія Курченка, але він — лише один із моїх клієнтів. Я не брав участі у будь-якій незаконній діяльності. А подібні дії проти мене розцінюю як перешкоджання здійсненню адвокатської діяльності», — відзначив Д.Бугай, наголосивши при цьому, що не переховувався та не переховуватиметься від слідства, навпаки — має намір співпрацювати з останнім у межах закону.

«Я не хочу бути статистичною одиницею чи давати піар-привід для влади… Єдине, чого я прошу — це прозоре й чесне розслідування, суд та дотримання моїх прав», — заявив адвокат. Також Д.Бугай висловив переконання, що асоціювати адвоката з його клієнтом — це неприпустимо та є порушенням закону.

У цьому контексті О.Резніков нагадав присутнім, що подібна ситуація, коли адвоката ототожнювали з клієнтом, свого часу мала місце і по відношенню до Сергія Власенка. Однак тоді події розгорталися не за оптимістичним сценарієм, а адвокатська спільнота відмовчувалась. «Ми почали спокутувати гріхи свого мовчання», — висловився він.

Що стосується порушення норм профільного адвокатського закону, які мали місце у «справі Бугая», Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська відзначила: «Якщо держава поставить під сумнів право громадянина на захист, про правосуддя в Україні можна забути». За її словами, особливе занепокоєння викликає та обставина, що «ми знову маємо справу з тими системними порушеннями, на яких акцентували увагу Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ під час відомих подій на Євромайдані... Це і невчасне протоколювання при затриманні особи, і невчасне повідомлення про затримання центрів безоплатної правової допомоги, і грубі порушення прав людини у зв’язку з тим, що слідчі дії проводяться без адвоката. Тепер ми знову констатуємо повторення тих самих системних проблем, і це не може не турбувати і нас, і всю правову спільноту в Україні». «Думаю, що спільними діями ми зможемо подолати цю системну проблему, але роботи буде багато — як для адвокатів, так і для мене», — резюмувала омбудсман.

***

До речі, під час заходу Д.Бугай нагадав про принципову позицію щодо дій влади, яку починаючи з 30 листопада минулого року зайняло керівництво АПУ, спрямовуючи зусилля на захист конституційних прав громадян. Адвокат із прикрістю констатував, що зазначена діяльність не призвела до жодних позитивних зрушень, адже правоохоронні органи замість того, щоб повернутись у русло законності, продовжують працювати за старим сценарієм.

Усі ми були свідками того, як протягом кількох останніх місяців громадяни боролися за встановлення верховенства права. Однак, як констатують правники, ані в психологічному, ані в ідеологічному сенсі наразі нічого не змінилося. Сподіватимемося — поки що.

Коментар

«Це нагадувало якийсь театр абсурду…»

Оскільки починаючи з 25 березня, вирішення Голосіївським районним судом столиці питання щодо обрання запобіжного заходу адвокату, президенту Асоціації правників України Денису Бугаю проходило за відсутності представників засобів масової інформації, «ЗіБ» поцікавився у Сергія Гребенюка (одного із захисників підозрюваного), що ж відбувалося у судових засіданнях за зачиненими дверима?

— За інформацією адвоката Віталія Сердюка, в ніч з неділі на понеділок (з 23-го на 24 березня) нібито проводилося перше судове засідання у справі про обрання запобіжного заходу. Сторона захисту не була допущена в засідання. Між секретарем судового засідання і групою адвокатів у коридорі знаходилася група працівників служби «Грифон», які не пускали захисників до зали. Це нагадувало якийсь театр абсурду. Можливо, у зв’язку з цим слухання припинили, була оголошена перерва до 12.00 понеділка.

Оскільки події набули неабиякого резонансу в юридичному співтоваристві, прибули представники ЗМІ. Проте ситуація з пресою — унікальна. У понеділок, 25 березня, суддя Лариса Калініченко, не почавши судове засідання і не оголосивши склад його учасників, не перевіривши відповідні повноваження, сказала, що справа повинна слухатися в закритому режимі, пояснивши це тим, що не отримала дозволу прокуратури на те, що справа може слухатися публічно. Через якийсь час вона оголосила ухвалу суду, в якій були вказані прізвища адвокатів, котрі зможуть бути присутніми в судовому засіданні. Потім була оголошена перерва до 9.00 наступного дня, тобто до вівторка. Цього дня можна було потрапити в засідання лише згідно зі затвердженим списком.

Після того, як ми попросили суддю пояснити, що відбувається, вона повідомила, що сьогодні, у вівторок, слухання у справі проводиться вперше. Тільки у вівторок згідно з законодавством було оголошено склад суду, учасники процесу і ми приступили до розгляду справи. Яким чином суддя могла виносити процесуальні документи у цій справі в понеділок, можливо, навіть у неділю, — залишається загадкою.

У середу ми слухали переважно питання, пов’язані з відводом судді. Було заявлено відвід моєю колегою Ольгою Просянюк, самим Денисом Бугаєм. Крім того, мною було заявлено відвід (у зв’язку з допущеними процесуальними порушеннями у процесі). Всі клопотання були відхилені.

26 березня, коли вже закінчився робочий день, суддя Л.Калініченко повідомила, що зараз знову слухатиметься справа про обрання запобіжного заходу. Станом на цей час (приблизно о 18.30) Дениса забрала швидка, оскільки з ним трапився серйозний збій здоров’я. Ми пояснили суду обставини, що слухати справу за відсутності клієнта неможливо, оскільки це порушуватиме його право на захист. Сторона обвинувачення попросила суд застосувати так званий примусовий привід, але після того, як ми пред’явили всі необхідні докази, що підтверджували стан здоров’я клієнта, судове засідання було перенесено на 27-е.

Ще вранці Денис збирався прийти в судове засідання, проте лікарі йому цього не дозволили. Ми передали відповідні медичні документи на розгляд суду — і у зв’язку з різким погіршенням здоров’я клієнта було ухвалено рішення перенести засідання на 28 березня на 9.00.

Мені важко сказати, чи вирішиться завтра питання щодо обрання запобіжного заходу, все залежатиме від стану здоров’я клієнта.

Записала Юлія САХАРОВА