Военно-правовая подготовка

Как власть пытается повысить боеспособность армии?

Военное противостояние в Крыму вынудило парламент обратить свое внимание на обороноспособность Украины. Для усиления армии принято несколько законов и еще ряд зарегистрированы в ВР.

Гвардія майдану

Першою ініціативою, спрямованою на посилення обороноздатності нашої держави, став закон «Про Національну гвардію України», який нардепи підтримали 13 березня. Вже за день його підписав виконувач обов’язків Президента Олександр Турчинов.

Відповідно до закону внутрішні війська МВС перетворюються на Національну гвардію — військове формування з правоохоронними функціями, що так само входитиме до системи МВС.

Згідно з документом загальна чисельність Нацгвардії становить приблизно 60 тис. осіб, при цьому в разі потреби ВР може розширити її склад.

На Нацгвардію покладено виконання завдань щодо захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства та держави від злочинних та інших протиправних посягань, охороняти громадський порядок, захищати державний кордон тощо. В умовах мирного часу Нацгвардія виконуватиме переважно правоохоронні функції всередині держави.

Як пояснював ініціатор закону О.Турчинов, Нацгвардія діятиме за принципом екстериторіальності та буде спроможна швидко пересуватися в ході виконання завдань. При цьому, за задумом нардепів, Нацгвардія буде здатна самостійно виконувати службово-бойові завдання тривалий час в умовах відриву від пунктів постійної дислокації. Це має реалізуватися завдяки власним підрозділам забезпечення та заздалегідь створеним запасам матеріально-технічних засобів.

Упродовж певного часу Нацгвардія також виконуватиме завдання щодо конвоювання осіб, узятих під варту та засуджених до позбавлення волі. Згодом ці обов’язки планується забрати — після введення в дію законів, які регулюють роботу державних органів щодо виконання зазначених завдань.

До Національної гвардії добровільно записалася значна кількість учасників самооборони майдану. При цьому, як повідомляв голова МВС Арсен Аваков, уже за кілька годин після впровадження змін до нової структури в телефонному режимі висловили готовність вступити 1,5 тис. чоловік. А для того, щоб учасникам протестів стало простіше потрапити на службу, запис у Нацгвардію було організовано навіть безпосередньо на вул. Хрещатик. При цьому, за повідомленнями ЗМІ, цей вербувальний пункт виявився досить успішним — щодня через нього проходить близько сотні новобранців.

Уже за кілька днів після ухвалення закону півтисячі гвардійців відбуло на військові навчання. Щоправда, в умовах конфлікту нардепи вирішили, що не можна опиратися виключно на добровольців. Як наслідок, парламентарі пішли на суттєвіші кроки.

Кому дадуть зброю?

«Враховуючи небезпеку прямого військового вторгнення, а також продовження агресії в Автономній Республіці Крим, яку Російська Федерація планує або намагається прикрити фальшивим фарсом під назвою «референдум». Враховуючи всю цю небезпеку, мною був підписаний указ про часткову мобілізацію» — такими словами 17 березня відкрив засідання парламенту О.Турчинов.

За таких обставин він вирішив підписати указ «Про часткову мобілізацію» та запропонував нардепам затвердити його. Відповідно до акта мобілізація розпочинається в усіх регіонах України, крім АР Крим та м.Севастополя. Мешканці цих адміністративно-територіальних одиниць зможуть долучитися до армії лише за власним бажанням. Строк мобілізації — 45 днів.

Також в указі визначено, що призов військовозобов’язаних, у тому числі резервістів, здійснюватиметься в обсягах, визначених у мобілізаційних планах. Щоправда, які саме ці плани, в указі не зазначається.

Ясність у це питання перед голосуванням уніс секретар Ради нацбезпеки і оборони Андрій Парубій: «Передбачено, що до Збройних сил буде мобілізовано 20 тис. громадян, а в Національну гвардію — ще 20 тис.».

Слід зазначити, що не всі нардепи зрозуміли значення словосполучення «часткова мобілізація». Пояснень вимагав, зокрема, комуніст Сергій Гордієнко. А.Парубію довелося цитувати норму закону, за якою часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини Збройних сил, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Фактично оголошена мобілізація є частковою, а не «повноцінною» через те, що на добровільних засадах до армії залучаються кримчани.

Встановити в указі, що мобілізація є добровільною, закликала колег представниця Партії регіонів Ганна Герман. При цьому з її слів залишилося незрозумілим — парламентар бажає, щоб набір до армії відбувався за власним бажанням чи вона переконана, що саме так він і відбуватиметься, але прямо про це не було сказано. У будь-якому разі А.Парубій наголосив, що закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ніякої добровільності не передбачає, а це означає, що й провести таку мобілізацію неможливо.

У свою чергу О.Турчинов пояснив, що до армії примусово не братимуть широкі верстви населення. «Ми робимо основу мобілізації в першу чергу (за рахунок. — Прим. ред.) людей, які добровільно йдуть в армію, а також військових фахівців, які проходили службу в армії. Безумовно, на дітей, яким виповнилося 18 років, ставка під час проведення часткової мобілізації не робиться», — підкреслив він.

Зрештою указ підтримали 275 нардепів. Голоси віддали представники всіх фракцій, крім КПУ.

Також парламентарі проголосували за закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо служби у військовому резерві». Ним унормовано порядок проходження служби у військовому резерві Збройних сил та в інших військових формуваннях. Зокрема, службу у військовому резерві визначено як особливий вид виконання військового обов’язку та встановлено на законодавчому рівні правовий статус резервіста й вимоги до проходження служби у військовому резерві.

Армія особистого підпорядкування

Не встигли нардепи ухвалити закони, спрямовані на підвищення обороноздатності держави, як уже заговорили про внесення змін до них. Так, представник ВО «Свобода» Юрій Сиротюк підготував проект «Про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо підпорядкування та чисельності Національної гвардії України)» (№4487). Парламентар наголошує, що збереження підпорядкованості Нацгвардії МВС спричинить негативний вплив міліцейської системи, яка «уражена корупцією та потребує радикальної реформи». Тому нардеп пропонує прописати, що Нацгвардія підзвітна й підконтрольна ВР. Серед іншого парламентарі визначатимуть і її чисельність.

У той же час нардепи намагаються позбавити армію права на ведення бізнесу. Проект «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» (№4442) підготували «ударівці» Марія Матіос і Віктор Пинзеник. За їхніми словами, відповідно до чинного законодавства військові частини можуть займатися господарською діяльністю, зокрема веденням підсобного господарства, виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг. Крім того, вони можуть передавати в оренду рухоме та нерухоме військове майно. Однак, нагадують парламентарі, війська мають інше призначення.

Щоправда, як доводить героїзм українських військових у Криму, солдати ніколи й не забували, навіщо вони присягали та в чому полягає їх призначення.