У статуса выходных нет

Дисциплинарная ответственность адвоката: когда соцсети, неявка и обещания становятся проступком

Действует ли статус адвоката круглосуточно? В ВКДКА объяснили, за какие слова в соцсетях, обещания клиенту, неявки в суд и действия адвокатов из БПП наступает дисциплинарная ответственность.

На варті статусу 24/7

В онлайн-діалозі, присвяченому дисциплінарній практиці адвокатури, на запитання колег відповідав секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат Віктор Вовнюк. Модератор заходу, голова Комітету НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю, адвокат Олександр Вознюк, поставив перше питання: чи несе адвокат відповідальність за поведінку поза робочим часом — наприклад, якщо після 19-ї години в закладі громадського харчування вживає нецензурну лексику.

В.Вовнюк одразу зняв ілюзію про «робочий графік» адвоката. «Жодним діючим законодавством не передбачено, що адвокат має нормований робочий час з 9 до 18», — зазначив він. За його словами, спеціальний статус набувається один раз і не зникає ані вночі, ані у вихідний — так само, як не зникають пов’язані з ним права та обов’язки.

Спікер пояснив, що Правила адвокатської етики поширюються не лише на здійснення адвокатської діяльності, а й на публіцистичну діяльність, відносини з органами досудового розслідування, державної влади та місцевого самоврядування, відносини між колегами, а перелік завершується відсильним формулюванням «інші правовідносини» — тобто є відкритим.

Як приклад В.Вовнюк навів справу з Одеси: адвокат-мама в шкільному чаті погрожувала розправою іншим батькам. Вона діяла не як представник клієнта, а як приватна особа в загальному, а не адвокатському чаті. Втім, справа дійшла до Верховного Суду, який підтвердив: особа, добровільно набуваючи спеціального статусу, наперед знає про пов’язані з ним обов’язки, а тому має дотримуватися етичних норм не лише під час надання професійної допомоги.

«Знаєте, як прийнято казати — адвокат 24 на 7», — резюмував спікер.

Без гарантій виграшу

Наступне запитання стосувалося меж спілкування з клієнтом: чи можна орієнтовно озвучити відсоток шансів на виграш справи. За словами В.Вовнюка, ПАЕ прямо забороняють гарантувати клієнту стопроцентний позитивний результат — відповідна норма міститься і в статті про рекламу адвокатської діяльності.

Водночас називати орієнтовне співвідношення шансів — 70 на 30, один до двох чи один до трьох — не є порушенням, якщо адвокат не обіцяє конкретний результат, а лише об’єктивно інформує клієнта з урахуванням судової практики та норм права. «Таку норму права, яку адвокат цим порушує, я думаю, ви не знайдете», — сказав спікер, додавши, що в дисциплінарній практиці подібних справ не зустрічав.

Окремо він розвів поняття відсотка шансів і відсотка гонорару. Останній — питання суто договірне: ст.28 ПАЕ лише вимагає визначити в договорі порядок обчислення гонорару, підстави для його зміни та умови повернення коштів, а розмір сторони погоджують самі. Навіть умова, за якою адвокат отримує 90% присудженої суми, а клієнт — 10%, не суперечить правилам, якщо клієнт підписав договір і надав добровільну згоду.

Коли БПД зайвий

Значну частину діалогу зайняла тема адвокатів, призначених за системою безоплатної правової допомоги, коли в клієнта вже є захисник за договором. В.Вовнюк перелічив обов’язки, які адвокат з БПД повинен виконати одразу після призначення: провести конфіденційне побачення з клієнтом, з’ясувати, чи є в нього договірний захисник, і якщо є — звернутися до центру надання БПД з проханням скасувати доручення.

«Якщо адвокат хоч чогось із цього не зробив — у кожній такій дії є дисциплінарний проступок», — наголосив спікер. Він навів приклад справи, де адвокат із БПД, дізнавшись про договірного захисника, формально звернувся до центру, але той доручення не скасував — і адвокат продовжив брати участь у процесі, посилаючись на «діюче доручення».

За словами В.Вовнюка, це не звільняє від відповідальності: якщо позиція із клієнтом не погоджена, а сам клієнт публічно заявляє про відмову від такого захисника, дії адвоката прямо суперечать волі довірителя, що й формує склад проступку.

Ще один показовий приклад — клопотання прокурора про запобіжний захід. Коли адвокат з БПД на пряме запитання суду щодо зміни запобіжного заходу на тримання під вартою відповідає «на розсуд суду», це фактично означає згоду з будь-яким рішенням суду.

«Чи є в діях адвоката в такому випадку ознаки дисциплінарного проступку? Звичайно, є, сто відсотків», — сказав спікер, зазначивши, що подібна справа вже розглядалася у ВКДКА.

Ціна неявки та слова

Окрема блок запитань стосувався неявки в судові засідання. Якщо адвокат просто не з’явився і не повідомив суд — це, за словами В.Вовнюка, безумовна ознака дисциплінарного проступку. Але дисциплінарні палати оцінюють кожен випадок окремо: чи належно суд повідомив адвоката про засідання, чи вчасно адвокат повідомив суд і чи надав докази поважності причин.

Спікер відверто визнав існування подвійних стандартів: трапляються випадки, коли суд призначає засідання саме на дати, про які завчасно знав із погодженого графіка, що адвокат буде у відпустці, — а потім скаржиться на його неявку. «Де ж тут дисциплінарний проступок у адвоката, якщо штучно створені умови для його притягнення?» — поставив риторичне запитання В.Вовнюк. Втім, остаточне рішення в кожному конкретному випадку залишається за дисциплінарними палатами КДКА.

Для підтвердження поважності причини неявки — наприклад, відрядження в іншу область — одного наказу недостатньо. Органи адвокатського самоврядування можуть перевірити, чи адвокат справді був у відрядженні, чи надавав там правову допомогу і кому саме. Тому до наказу варто додавати квитки та документальне підтвердження від іншої сторони про фактичну участь у заходах.

Торкнулися й соціальних мереж. Нецензурна лексика в постах чи коментарях адвоката може стати підставою для скарги. А от простий репост чужого допису з уподобайкою, за словами В.Вовнюка, поки що жодного разу не призводив до дисциплінарної відповідальності — ст.70 ПАЕ вимагає винних дій самого адвоката, а не третіх осіб.

Закон і Бізнес