Дом за биткоин

Какие перспективы раздела криптоактивов между супругами существуют в Украине

В современных условиях цифровизировался не только процесс заключения брака, но и виды активов, которые супруги приобретают в этом браке. Но как бы то ни было, приобретать всегда легче, чем делить. Особенно когда дело доходит до криптоактивов.

Правова природа майна

В Національній асоціації адвокатів України відбулась фахова дискусія, в межах якої адвокат Ярослава Анохіна представила доповідь «Поділ майна подружжя в сучасних умовах: проблемні аспекти криптоактивів».

Спікер зазначила, що останнім часом зростає кількість сімейно-майнових спорів, де одним із активів є цифрові активи криптовалюти, токени, NFTs. Ця тема поєднує інститут спільної сумісної власності з новою дійсністю цифрових технологій. Тож питання, як правильно враховувати і поділити криптоактиви стає дуже актуальним.

За її словами, тут адвокати зіштовхуються із кількома рівнями — нормативно-правовим, процесуально-доказовим та технічним. Українське законодавство виходить із презумпції спільності майна: все набуте під час шлюбу є спільною сумісною власністю, не залежно від того, на кого воно було оформлено. Законодавство поряд із цим надає визначення майна, яке є особистою приватною власністю одного із подружжя.

Я.Анохіна закцентувала увагу на тому, що Сімейний кодекс, встановлюючи режим спільної сумісної власності, оперує саме поняттям «майно», яке безпосередньо охоплює речі, майнові права та обов’язки. Отже, якщо керуватись ст.70 СК, то відбувається поділ цього майна в рівних частках.

Адвокат зазначила, що термін «криптовалюта» умовно почав існувати з 2008—2010 років. Саме ж визначення «криптоактив» тривалий час був багатогранною проблемою, і всі законопроекти, які вносились на розгляд ВР і були покликані врегулювати дане питання, додавали більше колізій, ніж результату. В той же час, науковці звертали увагу, що криптоактиви мають характеристики, які ближчі до інтелектуальної власності чи цифрових активів, ніж до класичної матеріальної власності.

Історія врегулювання криптоактивів в Україні бере початок з 2014 року, коли Нацбанк у своїх публікаціях розглядав таку криптовалюту як біткоїн як «грошовий сурогат». Наразі ж в Україні законодавчо введено поняття «віртуальний актив». Головним актом, який урегульовує це питання, є закон «Про віртуальні активи», хоча він ще не набрав чинності в повному обсязі. Адже закон передбачає внесення змін до Податкового кодексу та прийняття законопроекту, що має встановити особливості оподаткування операцій із віртуальними активами і доповнення щодо їх понять, видів, класифікацій.

Згаданий закон дає визначення, що «віртуальний актив» — це нематеріальне благо, яке є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Цивільний кодекс у ст.179¹ наводить визначення цифрової речі, якою є, зокрема, й віртуальний актив.

Я.Анохіна зазначила: якщо раніше суди не визнавали криптоактиви майном або в рамках деяких кримінальних проваджень не визнавали їх речовим доказом, то зараз тенденція змінилась. Практика ще не стала, не багата на рішення, але вже є певні зрушення в цьому напрямку. Саме тому зараз можна говорити про те, що віртуальні активи, придбані одним із подружжя за спільні кошти, вважаються об’єктом спільної сумісної власності та підлягають поділу на загальних підставах.

Спікер зазначила, що криптоактиви можна поділити на взаємозамінні та незамінні токени. Взаємозамінні означають, що кожна одиниця, наприклад біткоїну, ідентична іншій одинці в межах цього виду активу. Це, своєю чергою, робить їх подільними активами, а це означає що їх можна поділити в натурі, без втрати їх вартості або цільового призначення (тут можна провести аналогію із грошима). Водночас, коли ми говоримо про незамінні, то йдеться про унікальний актив як, наприклад, картинка цифрового мистецтва. В такому разі їх не можна поділити, оскільки це призводить до втрати сутності такого цифрового активу.

Від декларації до запиту

Для адвоката першим аспектом має бути визначення моменту набуття криптоактиву. Але один із ключових етапів — це довести саме існування криптоактиву, тобто довести, що в одного з подружжя є криптогаманець, що були здійснені певні транзакції, що цей актив належить саме цій фізичній особі. Закон закріплює, що право власності на віртуальний актив набувається на підставі норм закону, рішення суду і засвідчується володінням ключем такого віртуального активу.

За ст.81 ЦПК тягар доказування лягає саме на позивача. Тут, за словами спікера, виникає низка специфічних викликів: як ми можемо довести саме існування криптоактивів?

Перший етап: це прозора історія — електронні декларації, банківські виписки про перекази на криптобіржах, продаж криптоактивів або отримання їх за виконання послуг. Відповідно, не так складно довести існування криптоактиву, коли в його власника це відкрита історія. Якщо ж особа йде у тіньову історію, або придбаває такі активи через окремі платформи, зазначила Я.Анохіна, то банківська виписка не доведе, що придбавався саме цей актив.

Тому другий механізм — це запити до криптобірж. Адвокат додала, що це надскладна процедура. Але якщо особа зберігає свої активи на цих біржах, то відповідний запит або ж витребування через суд інформації за ухвалою, уможливить побачити баланс і певні транзакції.

Третій етап — листування, фото-, відеодокази, скріншоти, протоколи огляду вебсторінок. «Але, як на мене, це непрямі докази, і в разі виключно їх наявності, це може бути застосовано лише для заходів забезпечення або витребування додаткових доказів на підставі ухвали суду», — пояснила Я.Анохіна.

Спікер зазначила, що практики стосовно судового поділу криптоактивів не так багато. Втім нечисельні випадки зацікавлюють своїм підходом.

Так, адвокат навела постанову Верховного Суду від 20.01.2023 у справі №337/4714/20. У ній позивач звернулась із позовом про поділ майна подружжя і стверджувала, що спірна нерухомість була придбана за 1 біткоїн, яким володіло подружжя. Серед доказів було надано розписку від колишнього чоловіка та заявлено про допит свідка.

Суди всіх трьох інстанцій відмовили у позові й прямо вказали, що для перевірки наявності та джерела походження біткоїна, необхідно надати адресу цифрового гаманця, чого позивач не зробила, тому що в неї її не було. Свідок надавав покази про те, що йому відомо про майнінг колишнім чоловіком криптовалюти лише зі слів третьої особи. Розписку ж було визнано недостатнім доказом, оскільки вона не містила конкретики.

Натомість у постанові Харківського апеляційного суду від 12.03.2024 у справі №953/4882/23 визначальним стало те, що два біткоїни, кошти за продаж яких просила поділити позивач, були придбані за особисті кошти відповідача, а тому до них не застосовується презумпція спільної сумісної власності.

Окремо спікер звернула увагу на ухвалу від 20.07.2024 у справі №755/2698/24, в якій суд задовольнив клопотання про витребування у ТОВ «Бінанс Україна» інформації про стан та залишок криптовалюти на гаманцях відповідача. А також на ухвалу від 28.07.2025 у справі №946/3818/25, якою суд зобов’язав відповідача надати письмові відповіді на вичерпний перелік питань, що стосувались крипто активів, у порядку ст.93 ЦПК.

Тож навіть із наведеної судової практики можна зробити висновок про те, що поділ криптоактивів — не далеке майбутнє, а вже цілком реальне теперішнє.

Закон і Бізнес