Остров равных условий

Трудоустройство граждан третьих стран в Республике Кипр

Республика Кипр обеспечивает равное отношение к иностранным работникам и местному персоналу через свою Конституцию, гарантирующую защиту прав человека независимо от расы, религии или этнического происхождения.

Зокрема, стаття 28(2) Конституції країни передбачає, що «кожна людина повинна користуватися всіма правами і свободами, передбаченими цією Конституцією, без будь-якої прямої чи непрямої дискримінації щодо будь-якої особи за ознакою її громади, раси, релігії, мови, статі, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, народження, кольору шкіри, майнового стану, соціального класу або за будь-якою іншою ознакою».

Уряд Кіпру також ратифікував, серед іншого, такі конвенції:

Конвенція МОП про міграцію з метою працевлаштування (переглянута), 1949 р., № 97;

Конвенція про трудящих-мігрантів (додаткові положення), 1975 р., № 143;

Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять, 1958 р., № 111.

Крім того, уряд Кіпру також прийняв ст.19 переглянутої Європейської соціальної хартії (право трудящих-мігрантів та їхніх сімей на захист і допомогу).

Існують також рішення Ради міністрів, а також низка адміністративних механізмів, покликаних сприяти і гарантувати, щоб до трудящих-мігрантів ставилися принаймні нарівні з громадянами, зокрема, щодо термінів і умов праці.

Окрім того, Міністерство праці, соціального захисту та соціального страхування гарантує рівне ставлення до іноземних працівників та місцевого персоналу через письмові трудові контракти, підписані як роботодавцем, так і іноземним працівником. Ці контракти містять всі умови працевлаштування (години роботи, заробітна плата та інші виплати, відпустки, оплата понаднормових, обов'язки тощо), які також застосовуються до кіпрських працівників, в основному на основі колективних договорів.

Громадяни країн, що не є членами ЄС, можуть працювати на Кіпрі, якщо вони отримали кіпрську робочу візу та дозвіл на роботу на Кіпрі. Кількість іноземних громадян, які працюють на Кіпрі, значною мірою залежить від наявності кіпріотів або громадян ЄС, які вважаються кваліфікованими для заповнення вакансії. Іншими словами, працівники зазвичай отримують візи лише за умови відсутності кваліфікованих місцевих громадян (кіпріотів/ громадян ЄС). Роботодавець повинен надати докази того, що він не може знайти місцевого працівника, який би підходив для цієї роботи.

Однак деякі співробітники міжнародних компаній звільняються від цієї вимоги. Уряд Кіпру зробив виняток для керівників середньої ланки, виконавчих директорів та інших ключових груп персоналу, які працюють у міжнародних компаніях.

Для працевлаштування іноземців досить часто використовують трудові контракти, які складаються двома мовами. Підписання двосторонніх угод про працевлаштування не є частиною основної політики уряду Кіпру. Насправді на Кіпрі функціонує спеціальна система, яка дозволяє працевлаштовувати працівників з будь-якої країни світу, хоча пріоритет надається громадянам ЄС. Разом з тим варто підкреслити, що трудовий контракт є обов'язковим для процесу подання заявки, в якому мають бути детально прописані такі умови, як мінімальна тривалість роботи протягом двох років і конкретні вимоги до заробітної плати.

Критерії та процедура надання дозволу на працевлаштування узгоджені між соціальними партнерами та затверджені Радою Міністрів 06.12.1991. Департамент праці Міністерства праці, соціального захисту та соціального страхування розглядає заявки роботодавців на працевлаштування іноземців за умови дотримання критеріїв і процедур, узгоджених між соціальними партнерами.

Заявки на працевлаштування іноземців місцевими підприємствами подаються до районних центрів зайнятості, які мають право перевіряти дотримання таких критеріїв:

a) відсутність достатньо кваліфікованого місцевого персоналу (кіпрських або європейських громадян) для задоволення конкретних потреб роботодавців;

b) збереження та краще використання місцевої робочої сили;

c) покращення умов праці на робочому місці;

d) умови працевлаштування іноземців мають бути такими ж, як і для кіпріотів.

Кіпрські роботодавці, які отримали попередній дозвіл на працевлаштування певної кількості іноземців від Департаменту праці, можуть потім подати заяву до Департаменту реєстрації актів цивільного стану та міграції на працевлаштування конкретних іноземців.

Дозвіл на працевлаштування видає директор Департаменту реєстрації актів цивільного стану та міграції.

Будь-які порушення умов працевлаштування дають право іноземним працівникам подати письмову скаргу до районних відділень Департаменту трудових відносин. Слід зазначити, що у випадках скарг, які стосуються кримінальних злочинів, наприклад застосування насильства, заяв про пограбування, утиски або торгівля людьми тощо, відповідальним органом за розслідування є поліція.

Закон і Бізнес