Средства доказывания

Пределы апелляционного пересмотра определения суда первой инстанции о назначении судебной экспертизы

В данной статье рассмотрим проблемный вопрос о пределах апелляционного пересмотра определения о назначении судебной экспертизы. По мнению автора, только нарушение судом первой инстанции порядка назначения судебной экспертизы может повлечь отмену определения о ее назначении.

Відповідно до усталеної правової позиції Великої палати Верховного Суду дискрецію встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (постанови ВП ВС від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20, від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст. 73 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Верховний Суд також поділяє позицію, що експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц).

При вирішенні господарських спорів суди застосовують як джерело права практику ЄСПЛ (ч.4 ст. 11 ГПК України).

Так, у п.71 рішення від 01.06.2006 у справі «Дульський проти України» ЄСПЛ також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Саме тому, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору (рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

А в рішенні від 15.11.2017 у справі «Бендерський проти України» ЄСПЛ виснував, що оцінюючи фактичні обставини справи за стандартом доказування у цивільних справах як «баланс вірогідностей», факти встановлені в експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази.

Відповідно до статті 255 ГПК України ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи може бути предметом апеляційного перегляду. У статті 280 ГПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Насамперед потребує з’ясуванню, які ухвали суду є такими, що перешкоджають  подальшому провадженню у справі та чи віднесено ухвалу суду про призначення судової експертизи до таких ухвал.

Так, до ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, законодавець відносить:

про відмову у відкритті провадження,

про повернення позовної заяви,

зупинення провадження у справі,

закриття провадження у справі,

залишення позову без розгляду (ч. 3 ст. 271 Кодексу).

За загальним правилом, суд першої інстанції постановляє одним документом ухвалу про призначення судової експертизи та про зупинення провадження у справі, оскільки матеріали господарської справи містять вихідні дані (письмові докази) та передаються судовому експерту для проведення дослідження.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Верховний Суд виснував, що призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти — окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. В свою чергу, зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулася за захистом свого порушеного права (постанова ВС від 16.01.2025 у справі №910/68/24).

Призначення судом першої інстанції судової експертизи здійснюється на стадії підготовчого провадження у загальному позовному провадженні. Ця стадія судового процесу тому і є підготовчою перед стадією розгляду справи по суті, на якій суд здійснює безпосереднє дослідження доказів, заслуховує судових експертів, спеціалістів тощо, здійснює їх оцінку та ухвалює судове рішення.

Верховний Суд вважає, що висновок експерта є доволі специфічним видом доказів, оскільки на відміну від інших доказів, він з’являється тоді, коли спірні відносини вже виникли, і вирішити їх у добровільному порядку неможливо, а тому саме  висновок експерта може виступати тим об’єктивним критерієм, який допоможе встановити фактичні обставини спору (постанова ВС від 16.07.2024 у справі №916/1689/23).  

На думку автора, лише порушення судом першої інстанції порядку призначення судової експертизи (стст.99—102 ГПК) може мати наслідком скасування ухвали про призначення судової експертизи, тобто в разі незабезпечення учасникам справи права подати кандидатури судових експертів чи експертну установу, запропонувати питання на вирішення експерта, здійснити вибір вихідних даних тощо. На стадії апеляційного перегляду такої ухвали, апеляційній інстанції слід утримуватися від дослідження та оцінки наявних у справі доказів, які за своєю правовою природою є вихідними даними для судового експерта та доходити висновку про їх належність та достатність для прийняття судом першої інстанції рішення по суті без проведення судової експертизи.

Наразі актуальною є судова практика Верховного Суду про те, що в касаційному порядку не переглядаються постанови апеляційної інстанції про скасування ухвал суду першої інстанції про призначення судової експертизи (див. ухвалу ВС від 17.06.2024 у справі №926/870/23). Однак будь-яких обмежень касаційного перегляду щодо оскарження ухвал апеляційної інстанції про призначення судової експертизи законодавець не встановив (див. постанову ВС від 16.01.2025 у справі №910/68/24). Слід зауважити, що безумовною підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції є необґрунтоване відхилення клопотання (заяви) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи або встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. п. 3,4 ч. 3 ст. 310 ГПК України).

На завершення порушеної проблематики автор вважає слушними висновки ВП ВС про те, що сутність вирішення будь-якого спору має на меті вирішення та розв’язання конфліктної ситуації, разом з тим різне формулювання будь-якого з принципів або вимог процесуального кодексу або суто обмежене його тлумачення іноді призводить до буквального його розуміння (постанова від 18.05.2021 у справі №914/1570/20). В даному випадку, буквальне розуміння судом апеляційної інстанції процесуального закону щодо права перегляду ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи та її скасування зумовлює випадки, коли рішення суду по суті не відповідатиме принципу повноти та об’єктивності встановлення всіх обставин спору, та, як наслідок, засадничому принципу здійснення правосуддя — принципу верховенства права.

Закон і Бізнес