Наказывал нарушителя, а не митингаря

Повлияет ли принципиальность судьи во времена «евромайдана» на прохождение им квалифоценирования?

Принципиальность судей при принятии решений во времена Революция достоинства может им аукнуться при прохождении квалифоценивания. Ведь одиозные активисты не оставляют желания наказать таких судей.

Прикладом подібних переслідувань з боку громадських активістів, зокрема, сумнозвісного Романа Маселка, який наразі перебрався у крісло члена Вищої ради правосуддя, може слугувати дисциплінарна справа судді Дніпровського апеляційного суду Романа Мудрецького.

Сім років тому Рада залишила в силі рішення третьої дисциплінарної палати ВРП від 1.08.2018 №2478/3дп/15-18, яким судді було оголошено догану із позбавленням права на доплати протягом місяця.

Річ у тім, що Р.Маселко просигналізував Вищій кваліфікаційній комісії суддів що у п.17 декларації доброчесності судді за 2015 рік суддя вказав недостовірні твердження. Адже у складі колегії Апеляційного суду Дніпропетровської області залишив у силі визначений районним судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 для особи, яка брала участь у масових акціях протесту.

Згадана особа написала на колегію, до якої входив й Р.Мудрецький, заяву про проведення перевірки відповідно до закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Під час розгляду справи у ВРП, суддя переконливо доводив, що не мав відомостей про те, що ця особа є учасником масових акцій протесту. Та й в апеляційній скарзі йшлося лише про обрання стосовно нього більш м’якого запобіжного заходу у зв’язку із підозрою у вчиненні кримінального правопорушення проти громадського порядку в січні 2014 року біля будівлі Дніпропетровської ОДА. При цьому обґрунтованість самої підозри не оскаржувалась.

«Виконуючи судову функцію з перегляду судового рішення першої інстанції, колегія суддів при постановленні вказаної ухвали діяла неупереджено, виключно в межах своїх повноважень, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу з будь-якої сторони, а не у зв’язку з участю у масових акціях протесту особи, стосовно якої було обрано запобіжний захід, як це визначає норма закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», — наголошував суддя у поясненнях дисциплінарній палаті ВРП.

Здавалося б, які претензії можуть бути до судді, який ухвалив рішення у відповідності до вимог КПК та наявних доказів, тобто виявив принциповість по відношенню до дотримання закону?! Але, вочевидь, у членів ВРП на той момент було негласне завдання: покарати якомога більше суддів, аби знизити градус суспільної напруги після подій на Майдані. Щоправда, якщо чимало столичних суддів за такі самі рішення були позбавлені посади, то Р.Мудрецький відбувся лише доганою — на догоду політичній доцільності.

Як свідчать декларації доброчесності, подані суддею вже після рішення ВРП та оголошення догани, він так само послідовно не визнає, що одноособово або у складі колегії був причетний до переслідування учасників акцій протесту. Хоча й зазначає, що не може підтвердити факт проходження люстраційної перевірки та непритягнення до дисциплінарної відповідальності (див., напр., декларацію за 2018 рік, тобто період, коли вже було рішення ВРП про притягненя його до дисциплінарної відповідальності).

Така принциповість заслуговує на повагу, оскільки чимало суддів у той період потерпали через політичні переслідування з боку громадських активістів. Ба більше: продовжують потерпати, бо ті ж активісти й через 10 років намагаються вставити палиці в колеса кваліфоцінювання таких суддів. І там, де ВРП «дала слабину», може піддатися впливу Вища кваліфкомсісія суддів.

Як повідомила ВККС, на 12 грудня в Р.Мудрецького призначена співбесіда в колегії та визначення результатів його кваліфоцінювання. Тож подивимося, чи вплине вперте бажання Р.Маселка покарати усіх «судлів Майдану» на рішення ВККС або члени комісії погодяться, що принциповість судді не може каратися на догоду політичній доцільності.

Закон і Бізнес