Умение постоять за себя

Как бороться с игнорированием адвокатских запросов: от работы над собой до админответственности

Получение информации путем предоставления адвокатского запроса – это профессиональное право адвоката и необходимый инструмент защиты доверителя. Но как привлечь к ответственности тех, кто не дает такую информацию?

Потерпілий захисник

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Практичні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит», під час якого адвокат Тетяна Лежух поділилась власним досвідом.

«Я постійно зіштовхуюсь з тим, що відповіді на мої адвокатські запити надають не вчасно або не надають взагалі. Й, вважаю, що механізм притягнення до відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит потрібно застосовувати кожному з нас. Адже якщо ми не можемо захистити власні професійні права, то чим ми можемо допомогти нашим клієнтам?», — зазначила лектор.

Можливість притягнення до відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит передбачена профільним законом. Відповідно до ч.3 ст.24 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч.5 ст.212³ КпАП, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Т.Лежух звернула увагу слухачів на те, що в Україні за адвокатським запитом не можуть надаватися консультації, хоч ця й практика вважається цілком нормальною за кордоном. Тому у випадках необхідності отримання консультацій, краще, щоб з відповідним запитом звертався сам клієнт.

Окремо спікер порадила звернутись колегам до Методичних рекомендацій НААУ щодо адвокатського запиту та тематичної дисциплінарної практики, напрацьованої ВКДКА. Так, згідно останньої, адвокат, наприклад, не може направляти адвокатський запит у власних інтересах.

До речі, важливий аспект полягає й в тому, що потерпілими від адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212³ КпАП є адвокати, члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх палат, право на отримання інформації яких порушено. Тобто, запит подається в інтересах клієнта, але ненадання відповіді на нього порушує права не самого клієнта, а адвоката.

На шляху до протоколу

У п.9¹ ч.1 ст.255 КпАП вказано, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в стст.218—221 цього кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати: голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів.

Провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене ст.212³ КпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, порушується за заявами адвоката, кваліфікаційно-дисциплінаної комісії адвокатури, її палати або члена, на території юрисдикції відповідно ради адвокатів регіону, за адресою основного робочого місця адвоката (куди адвокатом сплачено щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування), місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати.

Рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення приймається після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви (звернення) та доданих до неї матеріалів. Перевірка може складатися з направлення письмових чи усних звернень до заявника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання додаткових пояснень.

Матеріали про адміністративне правопорушення, що передаються до суду повинні містити:

протокол про адміністративне правопорушення;

пояснення особи, відносно якої складено протокол щодо обставин адміністративного правопорушення (якщо такі подані) і якщо вони подані окремо від протоколу;

документи щодо обставин, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (за їх наявності);

копію заяви (звернення) адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, з доданими матеріалами.

Окремо лектор звернула увагу на те, що у рішенні РАУ «Щодо роз’яснення деяких питань, пов’язаних з реалізацією права адвоката на звернення з адвокатським запитом» від 13.10.2018 №172 розглядалось питання щодо можливості адвоката скористатись альтернативним способом захисту і звернутись до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Від теорії до практики

У практиці Т.Лежух була ситуація, коли юридична особа давала відповіді на адвокатські запити вибірково – на власний розсуд вирішуючи, які з питань потребують відповідей, а які — ні. Адвокат звернулась до Ради адвокатів Київської області, оскільки саме там вона обліковується. Раді адвокатів керівник юрособи надала пояснення, за якими адвокат надсилала дуже багато запитів і таким чином нібито зловживала своїм правом на отримання інформації. В результаті особу було притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено штраф. Постанова не оскаржувалась і була виконана.

Але, не дивлячись на це, матеріалів у відповідь на адвокатський запит Т.Лежух так і не отримала. Тож адвокат була змушена звернутись до суду із цивільним позовом, в якому просила зобов’язати відповідача надати відповідну інформацію. В задоволенні позову було відмовлено. Й оскільки відповідачем були заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн., суд стягнув з адвоката 500 грн. на їх відшкодування.

Але і на цьому спікер не спинилась та подала апеляційну скаргу. В ній детально і аргументовано виклала правову позицію, за якою в разі відмови у задоволенні її позову фактично легітимується ситуація, коли будь-яка юрособа зможе сама вирішувати, потрібна адвокату запитувана інформація чи ні. Зрештою, апеляційний суд зобов’язав відповідача надати інформацію.

Додатково спікер озвучила кілька практичних порад. Зокрема, вона надсилає адвокатські запити кур’єрською доставкою, оскільки так можна зафіксувати вручення або відмову від вручення, слідкує за строками надання відповідей на них. Також важливо, аби запит був оформлений правильно — обов’язково має бути підпис, надані відповідні згоди на отримання інформації від клієнта (наприклад, якщо йдеться про перетин кордону дітьми, мають бути долучені і копії свідоцтв про народження).

Т.Лежух розповіла, що вона обумовлює право на отримання такої інформації в самому договорі, аби щоразу не звертатися за дозволом до клієнта на отримання відповідного запиту.

Спікер також наголосила на тому, що надсилання адвокатського запиту електронною поштою містить певні ризики. Наприклад, слід враховувати, що дата відправки в такому разі не тотожна даті отримання. До того ж потрібно зазначати про формат відповіді, яку просите надати — виключно у паперовому вигляді або надіслати на електронну пошту та продублювати у паперовому форматі.

Також варто зважати на те, що при запиті інформації у вигляді скан-копій адвокат може отримати відмову через відсутність в особи технічної можливості їх створення. Й якщо йдеться про перевищення нормативу в 10 сторінок у відповідь на адвокатський запит, слід попросити рахунок на відшкодування витрат з виготовлення додаткових сторінок.

Загалом лектор порадила колегам бути уважнішими при оформленні адвокатських запитів, адже навіть помилка в ордері, (зокрема в даті його видачі), який адвокат долучає до запиту, може містити ознаки дисциплінарного проступку. Й той, кому був надісланий запит, може використати таку помилку й звернутися із скаргою до КДКА.

Закон і Бізнес