От предварительного расчета к доказательствам

Что следует учесть для возмещения расходов на профессиональную юридическую помощь?

Вопрос возмещения расходов на профессиональную юридическую помощь не теряет своей актуальности ни для клиентов, ни для адвокатов. Оглядываясь на практику, кажется, что обосновать высокие гонорары невозможно. Так ли это?

Більше конкретики — більше шансів

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Витрати на правову допомогу: як отримати відшкодування?». Лектором заходу виступила адвокат Марина Саєнко, яка назвала тему вебінару болючою, оскільки вона містить чимало нюансів та невирішених питань.

Витрати на професійну правничу допомогу можуть складатись із таких пунктів як:

представництво в суді;

складення процесуальних документів;

консультацій та надання правової інформації;

витрат на збір доказів;

витрат на прибуття до суду та очікування судового засідання;

вартості послуг помічника адвоката.

Однак цей перелік не є вичерпним, це лише ті складові, які потенційно можна включати до витрат у разі успішного рішення у справі. Звісна річ, ці складові також часто потребують свого уточнення чи прояснення.

Наприклад, про яке саме представництво в суді йде мова? Чи враховується в таке представництво лише участь у судовому засіданні чи також очікування на нього у випадку затримки початку, чи передбачені цією складовою також інші технічні моменти — наприклад, відвідування суду для ознайомлення із матеріалами справи? Якщо детальних пояснень про те, що адвокат має на увазі під представництвом в суді, не буде, то і задоволення таких вимог залишиться під питанням.

За словами М.Саєнко, на практиці зустрічаються заяви, в яких захисник лаконічно зазначає час на представництво в суді, приміром 3 або 5 годин. Але захисник опонента може цим скористатись і апелювати до фактичної тривалості судових засідань у справі, тим паче, що завдяки журналам та протоколам зробити це доволі легко.

Те саме стосується і складення процесуальних документів. Важливо конкретизувати вид документу, дату складення, кількість сторінок. Також слід звернути увагу на обов’язковість такого документу. При цьому, переконана М.Саєнко, варто врахувати й те, що входить, приміром, у написання відзиву. Бо документ може складатися  із кількох сторінок, але бути квінтесенцією тривалої роботи. Це може бути й ознайомлення із судовою практикою. Однак, це не означає, що за рахунок іншої сторони потрібно закривати білі плями незнання очевидних речей, наприклад базового законодавства.

Окремо лектор зауважила, що слід розрізняти консультацію та надання правової інформації. Правова інформація — це, так би мовити, законодавче поле, в якому опиняється клієнт зі своєю проблемою. А консультація — конкретні шляхи вирішення проблеми, з урахуванням специфіки ситуації, наданих документів, обставин справи тощо.

Критерії співмірності

Спікер зазначила, що всі три кодекси — Кодекс адміністративного судочинства, Господарський процесуальний кодекс та Цивільний процесуальний кодекс — містять уніфіковані критерії щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу. До уваги беруться:

складність справи;

обсяг наданих послуг;

витрачений час;

ціна позову;

значення справи для сторони;

публічний інтерес до справи.

При цьому враховуються також критерії реальності та розумності. М.Саєнко пояснила, що спираючись, до прикладу, на критерій складності, потрібно пояснити та аргументувати, чому саме ця справа є складною. Наприклад, аргумент щодо того, що справа складна, тому що розглядається протягом трьох років, не є релевантним. Натомість, справа може бути складною через свою специфіку, якщо це, до прикладу, зразкова справа.

Для того, щоб обґрунтувати обсяг наданих послуг та витрачений час, адвокат радить вести аналітичні довідки або користуватись CRM-системою, що допоможе відслідковувати всі кроки, які ви робите.

Варто врахувати й те, що суди відмовляють у відшкодуванні витрат у випадках, коли не надаються відповідні акти прийому-передачі. При цьому важливо фіксувати, ким саме надавалась допомога, можливо деякі пункти виконувались помічником, а не самим адвокатом.

Ціна позову та значення справи для сторони можуть бути простими пунктами тоді, коли йдеться про майновий спір. Але ж може й бути навпаки, коли оспорюється розмір штрафу, який менший, ніж витрати на адвоката. При цьому значення скасування штрафу полягає не в його сумі, а в репутації самого клієнта.

Для критерію розумності важливо з’ясувати, чи не було зазначено у витратах те, без чого у цій справі можна було б обійтись. А от для оцінки реальності, за словами М.Саєнко, суди раніше застосовували факт того, чи були ці кошти сплачені за надання професійної правничої допомоги. Спікер зазначила, що це дивно, адже законодавство не містить прямої норми про необхідність такої сплати. Втім, останнім часом практика відійшла від застосування такої вимоги.

При розподілі витрат на професйну правничу допомогу суд спирається на ч.5 ст.129 ГПК, ч.3 ст.141 ЦПК, ч.9 ст.139 КАС та враховує:

пов’язаність з розглядом справи;

обґрунтованість та пропорційність;

поведінку сторони під час розгляду справи (затягування);

дії сторони щодо мирного врегулювання спору.

Три кроки до задоволення

Особливу увагу М.Саєнко звернула на обов’язкові кроки на шляху до відшкодування витрат. Перший — це попередній розрахунок. Його у довільній формі слід зазначити у першій заяві по суті. Хоча це не імперативний обов’язок, але в разі неподання такого розрахунку суд має право відмовити у відшкодуванні витрат. Спікер радить вказувати попередній рахунок перед прохальною частиною і враховувати в ньому коефіцієнт запасу, приблизно обраховувати очікувані витрати. Ця сума може не співпадати з остаточною, однак різницю між прогнозованою та остаточною сумою завжди можна пояснити, якщо вона є реальною, а не надуманою.

Другий крок — це власне подання заяви про відшкодування витрат. Це імперативна норма, яка вказує на те, що таку заяву слід подати до закінчення дебатів або до прийняття судом рішення. Заява може бути подана у письмовій або усній формі до видалення суду до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

Третій — це надання доказів. Докази мають бути подані або ж разом із заявою до закінчення дебатів, або протягом 5 днів з дня ухвалення рішення при наявності заяви. Невиконання умов другого чи третього кроку тягнуть за собою наслідок у вигляді залишення заяви без розгляду.

Щодо необхідних доказів, то вони можуть бути такими:

договір про надання правової допомоги;

додатки до договору;

рахунки;

акти наданих послуг.

За словами лектора, на практиці судді завжди вимагають, щоб у якості доказів були долучені рахунки, хоча це вимога самих суддів, а не закону. Відповідно, в актах мають бути прив’язки до справи, договору, проставлені усі підписи — це важливі деталі, на які звертає увагу суд. При цьому М.Саєнко ще раз наголосила на тому, що, за існуючою практикою, докази оплати наданих послуг не вимагаються.

Також спікер порадила ознайомитись із актуальною судовою практикою щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Серед важливих постанов Верховного Суду:

постанова ВП ВС від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 про те, що прибуття та очікування судового засідання включається у відшкодування;

додаткова постанова ВП ВС від 14.06.2023 у справі №357/8277/19 про зменшення витрат пропорційно до задоволених вимог;

додаткова постанова ВП ВС від 16.11.2022 у справі №906/513/18 про зменшення витрат через погіршення фінансового стану сторони;

постанова КГС від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 про те, що адвокатом може бути працівник сторони і відповідно витрати на його допомогу також відшкодовуються;

постанова ОП КГС від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 про те, що витрати на підготовку заяви про розподіл судових витрат не підлягають відшкодуванню;

постанова КЦС 15.09.2022 у справі №915/294/21 — щодо можливості відшкодування гонорару успіху.

Більше конкретики — більше шансів

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Витрати на правову допомогу: як отримати відшкодування?». Лектором заходу виступила адвокат Марина Саєнко, яка назвала тему вебінару болючою, оскільки вона містить чимало нюансів та невирішених питань.

Витрати на професійну правничу допомогу можуть складатись із таких пунктів як:

представництво в суді;

складення процесуальних документів;

консультацій та надання правової інформації;

витрат на збір доказів;

витрат на прибуття до суду та очікування судового засідання;

вартості послуг помічника адвоката.

Однак цей перелік не є вичерпним, це лише ті складові, які потенційно можна включати до витрат у разі успішного рішення у справі. Звісна річ, ці складові також часто потребують свого уточнення чи прояснення.

Наприклад, про яке саме представництво в суді йде мова? Чи враховується в таке представництво лише участь у судовому засіданні чи також очікування на нього у випадку затримки початку, чи передбачені цією складовою також інші технічні моменти — наприклад, відвідування суду для ознайомлення із матеріалами справи? Якщо детальних пояснень про те, що адвокат має на увазі під представництвом в суді, не буде, то і задоволення таких вимог залишиться під питанням.

За словами М.Саєнко, на практиці зустрічаються заяви, в яких захисник лаконічно зазначає час на представництво в суді, приміром 3 або 5 годин. Але захисник опонента може цим скористатись і апелювати до фактичної тривалості судових засідань у справі, тим паче, що завдяки журналам та протоколам зробити це доволі легко.

Те саме стосується і складення процесуальних документів. Важливо конкретизувати вид документу, дату складення, кількість сторінок. Також слід звернути увагу на обов’язковість такого документу. При цьому, переконана М.Саєнко, варто врахувати й те, що входить, приміром, у написання відзиву. Бо документ може складатися  із кількох сторінок, але бути квінтесенцією тривалої роботи. Це може бути й ознайомлення із судовою практикою. Однак, це не означає, що за рахунок іншої сторони потрібно закривати білі плями незнання очевидних речей, наприклад базового законодавства.

Окремо лектор зауважила, що слід розрізняти консультацію та надання правової інформації. Правова інформація — це, так би мовити, законодавче поле, в якому опиняється клієнт зі своєю проблемою. А консультація — конкретні шляхи вирішення проблеми, з урахуванням специфіки ситуації, наданих документів, обставин справи тощо.

Критерії співмірності

Спікер зазначила, що всі три кодекси — Кодекс адміністративного судочинства, Господарський процесуальний кодекс та Цивільний процесуальний кодекс — містять уніфіковані критерії щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу. До уваги беруться:

складність справи;

обсяг наданих послуг;

витрачений час;

ціна позову;

значення справи для сторони;

публічний інтерес до справи.

При цьому враховуються також критерії реальності та розумності. М.Саєнко пояснила, що спираючись, до прикладу, на критерій складності, потрібно пояснити та аргументувати, чому саме ця справа є складною. Наприклад, аргумент щодо того, що справа складна, тому що розглядається протягом трьох років, не є релевантним. Натомість, справа може бути складною через свою специфіку, якщо це, до прикладу, зразкова справа.

Для того, щоб обґрунтувати обсяг наданих послуг та витрачений час, адвокат радить вести аналітичні довідки або користуватись CRM-системою, що допоможе відслідковувати всі кроки, які ви робите.

Варто врахувати й те, що суди відмовляють у відшкодуванні витрат у випадках, коли не надаються відповідні акти прийому-передачі. При цьому важливо фіксувати, ким саме надавалась допомога, можливо деякі пункти виконувались помічником, а не самим адвокатом.

Ціна позову та значення справи для сторони можуть бути простими пунктами тоді, коли йдеться про майновий спір. Але ж може й бути навпаки, коли оспорюється розмір штрафу, який менший, ніж витрати на адвоката. При цьому значення скасування штрафу полягає не в його сумі, а в репутації самого клієнта.

Для критерію розумності важливо з’ясувати, чи не було зазначено у витратах те, без чого у цій справі можна було б обійтись. А от для оцінки реальності, за словами М.Саєнко, суди раніше застосовували факт того, чи були ці кошти сплачені за надання професійної правничої допомоги. Спікер зазначила, що це дивно, адже законодавство не містить прямої норми про необхідність такої сплати. Втім, останнім часом практика відійшла від застосування такої вимоги.

При розподілі витрат на професйну правничу допомогу суд спирається на ч.5 ст.129 ГПК, ч.3 ст.141 ЦПК, ч.9 ст.139 КАС та враховує:

пов’язаність з розглядом справи;

обґрунтованість та пропорційність;

поведінку сторони під час розгляду справи (затягування);

дії сторони щодо мирного врегулювання спору.

Три кроки до задоволення

Особливу увагу М.Саєнко звернула на обов’язкові кроки на шляху до відшкодування витрат. Перший — це попередній розрахунок. Його у довільній формі слід зазначити у першій заяві по суті. Хоча це не імперативний обов’язок, але в разі неподання такого розрахунку суд має право відмовити у відшкодуванні витрат. Спікер радить вказувати попередній рахунок перед прохальною частиною і враховувати в ньому коефіцієнт запасу, приблизно обраховувати очікувані витрати. Ця сума може не співпадати з остаточною, однак різницю між прогнозованою та остаточною сумою завжди можна пояснити, якщо вона є реальною, а не надуманою.

Другий крок — це власне подання заяви про відшкодування витрат. Це імперативна норма, яка вказує на те, що таку заяву слід подати до закінчення дебатів або до прийняття судом рішення. Заява може бути подана у письмовій або усній формі до видалення суду до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

Третій — це надання доказів. Докази мають бути подані або ж разом із заявою до закінчення дебатів, або протягом 5 днів з дня ухвалення рішення при наявності заяви. Невиконання умов другого чи третього кроку тягнуть за собою наслідок у вигляді залишення заяви без розгляду.

Щодо необхідних доказів, то вони можуть бути такими:

договір про надання правової допомоги;

додатки до договору;

рахунки;

акти наданих послуг.

За словами лектора, на практиці судді завжди вимагають, щоб у якості доказів були долучені рахунки, хоча це вимога самих суддів, а не закону. Відповідно, в актах мають бути прив’язки до справи, договору, проставлені усі підписи — це важливі деталі, на які звертає увагу суд. При цьому М.Саєнко ще раз наголосила на тому, що, за існуючою практикою, докази оплати наданих послуг не вимагаються.

Також спікер порадила ознайомитись із актуальною судовою практикою щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Серед важливих постанов Верховного Суду:

постанова ВП ВС від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 про те, що прибуття та очікування судового засідання включається у відшкодування;

додаткова постанова ВП ВС від 14.06.2023 у справі №357/8277/19 про зменшення витрат пропорційно до задоволених вимог;

додаткова постанова ВП ВС від 16.11.2022 у справі №906/513/18 про зменшення витрат через погіршення фінансового стану сторони;

постанова КГС від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 про те, що адвокатом може бути працівник сторони і відповідно витрати на його допомогу також відшкодовуються;

постанова ОП КГС від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 про те, що витрати на підготовку заяви про розподіл судових витрат не підлягають відшкодуванню;

постанова КЦС 15.09.2022 у справі №915/294/21 — щодо можливості відшкодування гонорару успіху.

Закон і Бізнес