РСУ просит КМУ обеспечить суды светом в приоритетном порядке

В условиях войны, когда правосудие должно функционировать бесперебойно, отсутствие электроснабжения может привести к серьезным последствиям для прав и свобод граждан, ведь суды являются гарантом правовой защиты.

Об этом заявила Рада судей в решении от 30.05.2024 №15 относительно потребления электрической мощности, информирует «Закон и Бизнес».

Дело в том, что в постановлении КМУ от 24.05.2024 №600, утвержденном Порядок определения и применения предельных величин потребления электрической мощности, объекты судебной власти не включены в перечень критически важных объектов, обеспечиваемых электроснабжением в приоритетном порядке.

В связи с этим члены РСУ обратились к Правительству с просьбой дополнить упомянутый порядок упоминанием об органах и учреждениях системы правосудия. Ведь в связи с последними массированными атаками на энергетическую инфраструктуру суды столкнулись с проблемами, которые включают в себя отсутствие стабильного электроснабжения, что затрудняет выполнение их функций.

Рада суддів України

РІШЕННЯ

30 травня 2024 року           м.Київ             №15

Щодо споживання електричної потужності

Відповідно до статті 133 закону «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України.

Повноваження та порядок роботи Ради суддів визначаються законом «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про Раду суддів України, затвердженим з’їздом суддів України з подальшими змінами.

Відповідно до повноважень, визначених законом, РСУ розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь ДСАУ; звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

24 лютого 2022 року Верховна Рада на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну. Воєнний стан неодноразово продовжувався і наразі триває. У зв’язку з масованими ракетними атаками з боку російської держави на енергетичну інфраструктуру України, по всій території країни почалися регулярні відключення електрики.

Відповідно до ст.26 закону «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів. Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Рада суддів у своєму рішенні від 24.02.2022 №9 наголошувала: «Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист».

У червні 2022 року РСУ звернулась до Прем’єр-міністра розглянути можливість віднесення судів загальної юрисдикції, органів та установ системи правосуддя України до об’єктів критичної інфраструктури з метою забезпечення комплексу заходів з їх охорони, створення умов для їх належного функціонування під час воєнного стану в Україні.

16 грудня 2022 року Кабінет Міністрів прийняв постанову №1384, якою перелік секторів критичної інфраструктури доповнено сектором «Правосуддя». Секторальним органом визначено ДСАУ.

У зв'язку з останніми масованими атаками на енергетичну інфраструктуру суди зіткнулися з проблемами, які включають відсутність стабільного електропостачання, що ускладнює виконання їхніх функцій. В умовах війни, коли правосуддя має функціонувати безперебійно, відсутність електропостачання може призвести до серйозних наслідків для прав і свобод громадян, адже саме суди є гарантом правового захисту.

Ситуація, що склалася, потребує негайних заходів з боку державних органів для забезпечення належних умов функціонування судової влади. Враховуючи, що суди є невід’ємною частиною державної влади, їх діяльність повинна забезпечуватись у пріоритетному порядку, особливо в умовах війни.

Проте у постанові КМУ від 24.05.2024 №600, якою затверджено Порядок визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності, об’єкти судової влади не включені до переліку критично важливих об’єктів, що забезпечуються електропостачанням у пріоритетному порядку.

У Порядку згадуються органи державної влади (Верховна Рада, Кабінет Міністрів, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні органи (органи внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, об’єкти ДСНС).

Однак жодної згадки про установи та органи системи правосуддя.

Подібна ситуація є неприпустимою і Рада суддів змушена нагадати Кабінету Міністрів, що за змістом ст.6 Конституції державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

На жаль, Кабінет Міністрів, будучи органом виконавчої влади, неодноразово не враховував інтереси судової гілки влади при ухваленні своїх рішень. Наприклад, це сталося при вирішенні питання класифікації посад державних службовців.

Незважаючи на те, що з січня 2024 року установи та органи системи правосуддя порушують питання прийняття окремої постанови щодо схеми посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя, яка має затверджуватися Кабінетом Міністрів за поданням ДСАУ, це питання не вирішене до цього часу.

В той же час, відповідно до п.2 §18 регламенту Кабінету Міністрів України у засіданні Кабінету Міністрів відповідно до закону можуть брати участь народні депутати, уповноважений Верховної Ради з прав людини, голова Національного банку або його заступник, голова Антимонопольного комітету та уповноважений Президентом України представник, а також Генеральний прокурор або його заступник.

Знову ж, Регламент КМУ, ним же затверджений, ігнорує визначену Конституцією систему поділу державної влади, адже передбачає можливість участі в засіданнях Уряду голови НБУ або його заступника, Генерального прокурора або його заступника та не передбачає права брати участь в засіданнях жодного представника судової гілки влади.

Регламентом визначено, що Кабінет Міністрів за пропозиціями членів КМУ визначає інших осіб, які беруть участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу (постійні учасники). Також ним визначено, що на засідання Кабінету Міністрів можуть запрошуватися у разі необхідності посадові особи, яких стосується обговорюване питання.

Незважаючи на існування цих норм у регламенті, представники судової гілки влади не запрошуються на засідання уряду для вирішення питань, що їх стосуються.

З огляду на викладене, Рада суддів вважає за необхідне звернутися до Кабінету Міністрів щодо необхідності внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України, якими визначити, що у засіданні КМУ відповідно до закону можуть брати уповноважені представники судової гілки влади, а до внесення цих змін визначити уповноважених представників судової гілки влади для участі засіданнях КМУ з правом дорадчого голосу (постійні учасники).

Заслухавши та обговоривши інформацію голови РСУ Моніча Б.С., відповідно до стст.133, 148, 153 закону «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого позачерговим Х з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів

вирішила:

1. Звернути увагу Кабінету Міністрів, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

У побудові своєї ефективної діяльності кожна з гілок влади держави залежить від двох інших гілок. Діалог між ними є вкрай важливий для поліпшення дієвості кожної гілки влади та її співпраці з іншими двома. За умови, що такий діалог ведеться в атмосфері взаємоповаги та підтримується особливе ставлення до незалежності й неупередженості суддів, що беруть участь у цих обговореннях, вони будуть корисними для всіх трьох гілок державної влади.

2. Задля налагодження ефективної діяльності держави, врахування інтересів судової гілки влади при ухваленні Кабінетом Міністрів України рішень, що безпосередньо впливають та стосуються питань діяльності установ та органів системи правосуддя звернутися до Кабінету Міністрів щодо необхідності внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України, якими визначити, що у засіданні КМУ відповідно до закону можуть брати уповноважені представники судової гілки влади, а до внесення цих змін визначити уповноважених представників судової гілки влади для участі засіданнях КМУ з правом дорадчого голосу (постійні учасники).

У разі схвалення цієї пропозиції провести консультації із зацікавленими установами та органами системи правосуддя щодо визначення уповноваженого представника/представників судової гілки влади для участі засіданнях Кабінету Міністрів з правом дорадчого голосу.

3. Звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією доповнити Порядок визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності, затверджений постановою КМУ від 24.05.2024 №600, органами та установами системи правосуддя.

Голова                          Б.Моніч

Закон і Бізнес