Погоня за внутренним врагом

Как налоговая использует полиграф и почему на НДС следует молиться

Какой власть видит налоговую политику, на что надеется, несмотря на катастрофическую нехватку бюджетных средств, и не исчезнут ли фискалы от диджитализации? О жестком стиле евроинтеграции и антикора рассказал Даниил Гетманцев.

Негарантовані мільярди

Асоціація адвокатів України провела Податковий форум Tax&Business Talks-2023 A2B Forum, в межах якого голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів про податкові реалії та перспективи.

Спікер зазначив, що потрібно усвідомлювати той стан, в якому зараз перебуває країна, аби не жити ілюзіями. «Інколи здається, що ті люди які перебувають на фронті чи прифронтових територіях, і ті, хто живе подалі, живуть в різних світах. А ситуація доволі складна і на фінансовому фронті», — додав Д.Гетманцев.

Найбільша проблема — це брак грошей. Видатки на безпеку і оборону збільшились вдесятеро порівняно з довоєнними часами і продовжують зростати. За рахунок власних надходжень держава може покрити тільки 93% видатків на безпеку і оборону згідно з бюджетом на 2024 рік. Таким чином, навіть для того, аби профінансувати лише армію, необхідно позичати. Не кажучи вже про інші — невійськові видатки.

«Усі гроші, які нам дають партнери, не є гарантованими. Це ті гроші, які ми можемо отримати, а можемо і не отримати, зважаючи на певну політичну ситуацію. Ми бачимо ситуацію з Ізраїлем, ситуацію в Конгресі США, з виборами в Європі. Є новини, які бентежать нас», — зауважив спікер.

Тож з урахуванням цих обставин, $42,9 млрд, які закладені в бюджет-2024, на сьогодні не є гарантованими надходженнями. «Ми сподіваємось, що все буде добре і ми їх отримаємо так само, як отримали в 2023 році. Але для цього потрібно докласти значних зусиль. Над цим працює Президент і Уряд. Зусилля спрямовані на те, аби забезпечити фінансову стабільність нашої держави, бо гроші — це зброя», — зазначив Д.Гетманцев.

На цьому тлі зростає значення оподаткування, гроші від якого повністю йдуть на безпеку і оборону. За словами спікера, держава мала різні підходи, які диктувалися обставинами. Навесні 2022 року було прийнято кілька рішень, спрямованих на зменшення оподаткування і податкові пільги, аби вивести економіку зі стану оціпеніння, в якому бізнес перебував через негативні очікування. Це оціпеніння, на думку нардепа, могло мати катастрофічні наслідки. Завдяки прийнятим рішенням (хоча не всі з них були прийняті правильно, але більшість були своєчасними) вдалося вивести економіку з цього стану, і бізнес перезавантажився.

Так, спочатку була адаптація до війни, потім адаптація до відключення електроенергії, і в цьому році, попри війну, є невелике зростання ВВП. Спікер пояснив, що сьогодні є дещо інші завдання та виклики, з урахуванням того, що практично всі заходи, які були введені на початку війни, скасовані.

Сьогоднішні виклики полягають, в першу чергу, в євроінтеграції, в площині якої лежить розвиток економіки, добробут і виживання країни. Д.Гетманцев вважає, що в України немає жодних інших альтернатив, інших шляхів, ніж приведення національного законодавства у відповідність з європейським.

Реформа проти філософії

У цьому розумінні податкова система сьогодні є найменш імплементованою. Тут вбачаються два напрямки для вдосконалення: податкова політика і реформування податкових органів, митниці та БЕБУ.

За словами спікера, у податковій політиці слід в першу чергу приділити увагу ПДВ. Це той податок, в якому зроблено достатньо багато, аби зменшити зловживання та прибрати корупцію.

«Мені здається, що всі ми повинні сприймати ПДВ як щось святе, де будь-які схеми повинні викликати не тільки жорстку реакцію податкової і правоохоронних органів, а ще й осуд суспільства й, в першу чергу, самого бізнесу. ПДВ повинні сплачувати всі. Будь-які схеми з уникнення оподаткування ПДВ — це крадіжка, безпосередньо у армії», — зазначив Д.Гетманцев.

Йдеться про імплементацію трьох директив: щодо відшкодування ПДВ нерезидентам; щодо материнських компаній; щодо тих моментів, які уніфікують систему оподаткування ПДВ з системою оподаткування ЄС. Спікер переконаний, що держава повинна пройти цей шлях, щоб, з однієї сторони, не нашкодити «білому» бізнесу, а з іншого — відповідати вимогам ЄС, щоб до країни на цьому напрямку не було зауважень. 

Важливим є податок на прибуток підприємств, якому, на думку спікера, не існує альтернативи. Також необхідна імплементація директив, що діють в ЄС, — це достатньо великий масив актів, які країна не лише повинна сприйняти нормативно, а й усвідомити. Пропоновані підходи різняться від формальних українських, вони є більш сутнісними в ЄС і передбачають більшу дискрецію держави у правозастосуванні, та з іншого боку — відсутність зловживань.

Окремий напрям — це міжнародний обмін податковою інформацією в автоматичному режимі CRS. У цьому році були прийняті необхідні зміни до законів. За друге півріччя 2023 року Україна вже звітує до країн-учасників угоди і отримує від них звіти про українських нерезидентів, які мають активи за кордоном.

Окрім цього, цього року прийнято закон про електронну акцизну марку. За словами Д.Гетманцева, закон прийнятий за кращими зразками ЄС і навіть є дещо прогресивнішим за них, оскільки така марка буде введена не тільки для тютюну, а й для алкоголю. Ця акцизна марка повністю охоплює рух товарів від імпортера або виробника до останньої каси.

Крім цього, від Міндовкілля та Мінфіну очікується проект, яким будуть змінені підходи до екологічного оподаткування. Будуть оподатковуватись викиди CO₂, і планується прибрати оподаткування місцевих викидів, яке є неефективним, породжує корупцію й не виконує фіскальної функції.

Стосовно реформування податкових органів, Д.Гетманцев повідомив, що вже проголосований проект щодо перезапуску БЕБУ. Цей орган, на думку спікера, сформований здебільшого за рахунок представників податкової міліції і відображає її філософію. Натомість саме на знищення цієї філософії й була свого часу спрямована реформа. Але реформа перетворилась на антиреформу, коли нова форма була наповнена старою сутністю.

За його словами, на перезавантаженні БЕБУ наполягають партнери та всі без виключення великі бізнес-асоціації. «БЕБУ поки що, на жаль, не відбувся як орган, й не припинилися розслідування відповідних кримінальних справ іншими державними правоохоронними органами, такими як СБУ, Нацполіція, ДБР», — додав Д.Гетманцев.

Принципова позиція

Водночас у реформуванні податкової вже відбулися певні позитивні зміни, хоча реформа ще не завершена, запевнив нардеп. Зокрема позитивними є зміни у діджиталізації. «За цей рік у сфері оподаткування зроблено більше, ніж за останні 10 років. Це електронна акцизна марка, електронний аудит, автоматизована система управління ризиками, а також попередня декларація, яку готує замість фізичної особи сама податкова — цим сервісом вже скористались більше 100 тисяч платників податків. Новий контакт-центр і мобільний додаток «Моя податкова», — розповів спікер.

Діджиталізація, запевняє Д.Гетманцев, — це принципова позиція, це важливо, аби прибрати людський фактор з податкових відносин і усунути людину від контакту з бізнесом. Це дозволить подолати корупцію і зробити податкові відносини зрозумілими і простими не за рахунок безглуздих карколомних скасувань ставок податків, а зробити цивілізований формат взаємодії.

Ще один напрям цього реформування — це жорстка антикорупційна політика, яка зараз провадиться керівництвом податкової, і той принцип, за яким закріплюється відповідальність керівника за порушення, які вчиняються з боку його підлеглих. Людина йде у відставку, якщо його підлеглого зловили на чомусь, навіть якщо керівнику про це було невідомо.

Д.Гетманцев розповів, що податкова служба, не афішуючи цього, почала використовувати поліграф, і скарги платників перевіряються на поліграфі. Як наслідок, уже є відповідні звільнення. Такий жорсткий антикор, на думку нардепа, потрібно використовувати і в інших органах.

Натомість, на митниці ситуація гірша, оскільки тут все ще не виконується план. Достатньо міцний курс долара призводить до недонадходження до бюджету 6 млрд грн. на місяць. Але є великий резерв за рахунок припинення корупційних схем і тих явищ, які тривали багато років.

Тут, запевняє спікер, потрібно реалізувати реформу «митний безвіз», тобто уніфікувати українське законодавство до законодавства ЄС. Відповідний закон прийняли ще у 2019 році, його поступово імплементовували і останні зміни прийняли у жовтні минулого року. З листопада ця реформа стартує в повному обсязі.

Наостанок Д.Гетманцев запевнив, що сьогоднішня політика – це жорстка, швидка євроінтеграція і відкриття ринків ЄС. А разом з цим — відхід від тіньової економіки та корупції, які годують один одне та є внутрішніми ворогами України.

Закон і Бізнес