Многосторонняя ответственность

В новом УК ограничат возможность изменений, а также прекратят «лечить и воспитывать»

Квоты на изменения для ВР, отказ от дихотомии «преступление — наказание», отсутствие принудительного лечения. На чем еще основан проект нового Уголовного кодекса? Изменит ли он принципиально алгоритмы применения уголовно-правовых средств?

Концептуальні засади

На базі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України відбулась фахова дискусія щодо проекту нового Кримінального кодексу. Концептуальні засади представив д.ю.н., професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Микола Хавронюк.

Спікер зазначив, що у 2019 році була розроблена концепція реформування кримінального законодавства. Після того концепція трохи змінилась, але основних положень все ж намагались дотримуватись. У чому ж вона полягає?

Для початку всі кримінальні правопорушення повинні отримати чітку класифікацію не за розміром передбаченого за них покарання, а саме за характером заподіюваної шкоди. При цьому авторам дуже хотілося відійти від малозрозумілого поняття «суспільна небезпечність».

Друга важлива задача, яка стояла перед авторами, полягала у тому, аби максимально посилити загальну частину, а в особливій — залишити лише те, що дійсно є особливим. Таким чином до загальної частини винесені усі типові властивості певних груп злочинів, зокрема санкції, підстави для звільнення від покарання й ознаки, що підвищують або знижують ступіть тяжкості злочинів.

Наступною засадою є те, що КК — ultima ratio. Тобто кодекс не передбачає тих діянь, яким можна протидіяти менш суворими засобами, ніж кримінально-правові.

Важливим етапом є відмова від дихотомії «злочин — покарання» і перехід на «багатоколійку»: покарання — пробація — заходи безпеки — спецконфіскація — реституція. І зрештою йдеться про пріоритет інтересів потерпілого, про який дуже часто забувають.

При цьому, М.Хавронюк поділився тими принципами, на яких базувалась робота робочої групи над створення нового КК. Так, автори домовились писати його «з чистого листа», не намагаючись поліпшити «радянський» кодекс. Було також вирішено не обходити «гострі кути» теорії та практики, а одразу вирішувати їх.

Розкрив спікер також і особливості структури та викладення тексту. Сьогодні проект кодексу являє собою 11 книг, 75 розділів та 774 статті. Загальна частина складає 25 розділів, а особлива — 50. Всього у кодексі міститься 446 складів кримінальних правопорушень, з яких 315 складів злочинів та 131 склад проступків. Одна частина статті у проекті кодексу розкриває одну норму. Автор запевнив, що у новому КК відсутні складні стилістичні форми.

Знання та стабільність

Однією із основоположних статей, яка міститься в першому розділі КК, має назву «презумпція знання та стабільність КК». У ній, зокрема, прописано побажання авторів щодо того, аби Верховна Рада дещо обмежила свою творчість і зміни до КК вносилися не частіше одного разу протягом однієї сесії ВР. Також встановлюється норма, за якою одна й та сама стаття КК не може змінюватись раніше, ніж через 12 місяців з дня набрання чинності законом про попередні зміни до неї.

Закон про внесення змін до кодексу набиратиме чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування, якщо більш тривалий строк не передбачений самим законом. Все це унеможливить ситуації, коли до ознайомлення із нормами КК вони вступатимуть в силу наступного дня після їх прийняття.

Велике значення, за словами М.Хавронюка, приділили й принципам КК. До них віднесли законність, юридичну визначеність, рівність перед КК, пропорційність, індивідуальність, гуманізм, однократність застосування кримінально-правових засобів, сумлінне виконання міжнародних зобов’язань.

Є у КК і нові статті, зокрема щодо визначення місця вчинення кримінального правопорушення, щодо юридичної та фактичної помилки, щодо провокації злочину.

У КК шкода здоров’ю має такі розміри: істотна, значна та тяжка. А от майнова шкода має 4 градації: неістотна, істотна, значна, тяжка. Видам шкоди відповідають базові ступені тяжкості умисних злочинів. Стаття 2.5.13 проекту КК пропонує і алгоритм встановлення ступеня тяжкості злочину.

Нова термінологія

В свою чергу д.ю.н., доц., завідувач кафедрою кримінального права Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого Юрій Пономаренко розповів про кримінально-правові засоби у проекті КК. Так, термінологічну непослідовність діючого КК у аспекті таких засобів пропонують подолати завдяки запровадженню нової і єдиної термінології — «кримінально-правових засобів» замість «кримінально-правових наслідків», «правових наслідків», «становища особи», «засобів кримінально-правового характеру» тощо.

Також пропонується звести усі кримінально-правові засоби до єдиної системи і для кожного визначити місце в ній та зв’язки з іншими засобами. Наостанок планується уніфікувати ті приписи, які мають бути однаковими для всіх кримінально-правових засобів, і диференціювати ті, які мають бути різними.

Спікер вдався і до розрізнення етимології слів «засіб» та «захід» для того, аби аргументувати такий термінологічний перехід. Однак на користь розуміння необхідності такого переходу, судячи зі слів самого Ю.Пономаренка, свідчить не лише тлумачний словник, а і приклад кримінального кодексу інших країн. Так, те, що ми перекладаємо як заходи, існує у кодексі РФ, а те, що перекладаємо як засоби — у кодексі Польщі.

Загалом кримінально-правовим засобам у новому КК присвячена книга 3. Видами кримінально-правових засобів визначені: покарання, пробація, засоби безпеки, реституція, компенсація, конфіскація майна, вилучення речі, судимість, кримінально-правові засоби щодо юридичної особи. «Примусового лікування від соціально-небезпечних хвороб» і примусових засобів виховного характеру в проекті КК не буде. «Ми виходимо з того, що не діло КК лікувати і виховувати людей», — зазначив Ю.Пономаренко.

Спікер більш детально зупинився на такому засобі як покарання. Так, штраф, громадські роботи, позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі збережені як самостійні види покарання. Арешт, обмеження волі та тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців трансформовані до іншого виду покарання. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю віднесені до засобів безпеки. Від інших 4 видів покарання автори проекту відмовились.

Злочини та кримінальні проступки мають свої самостійні системи покарань. Так, за злочини передбачена відповідальність у вигляді штрафу, ув’язнення на певний строк та довічного ув’язнення. А за кримінальні проступки — грошове стягнення, безоплатні роботи, обмеження свободи пересування та арешт.

При цьому грошове стягнення або штраф можуть бути як основними, так і додатковими покараннями. Вони обчислюються у розрахункових одиницях, в яких одна розрахункова одиниця дорівнює 200 грн. Для основного покарання граничні розміри грошового стягнення становлять 50—100 р.о., а для додаткового — 10—50 р.о. Для штрафу як основного покарання ці розмірі встановлені на рівні 100—2000 р.о., а для штрафу як додаткового покарання — 50—2500 р.о.

А от безоплатні роботи обчислюватимуть у місяцях, і вони можуть тривати від 1 до 3 місяців. Обмеження свободи пересування може застосовуватись до особи строком від 15 днів до 3 місяців. Аналогічні граничні строки і щодо арешту.

Усі кримінальні проступки мають єдину санкцію: караються грошовим стягненням у розмірі від 50 до 100 р.о. або безоплатними роботами на строк від 1 до 3 місяців, або обмеженням свободи пересування на строк від 15 днів до 3 місяців, або арештом на строк від 15 днів до 3 місяців. Окрім того, грошове стягнення як додаткове покарання призначається у розмірі від 10 до 50 р.о. за вчинення корисливого або корупційного проступку.

Судячи з коментарів учасників заходу в чаті, ставлення до проекту нового КК, як і до ідеї зміни діючого кодексу в адвокатської спільноти — неоднозначне. Адже адвокатів цікавить як струнка і може й вдало виписана теорія запрацює на практиці. А для того, щоб сформувати своє ставлення до проекту нового КК, з його текстом можна ознайомитись за посиланням.

Закон і Бізнес