Привычка жаловаться

К царю, обкому партии и ЕСПЧ: почему европейский суд — не панацея

10 лет нужно Европейскому суду по правам человека, чтобы вынести решение по всем делам, которые сейчас находятся на его рассмотрении. И это при условии, что новые заявления Суд принимать не будет. Насколько тогда эффективен такой механизм защиты?

Заради чого?

В Асоціації правників України говорили про роль та функції ЄСПЛ у межах серії вебінарів про міжнародні суди та трибунали. Юрист ЄСПЛ Ольга Дмитренко, яка вже 20 років працює у цьому Суді, виступила спікером заходу.

Вона зазначила, що загальне сприйняття ЄСПЛ є трохи викривленим, адже він часто сприймається як панацея. Але насправді це не ідеальна пігулка від усіх правових «хвороб» національної судової системи.

«Таке враження, що раніше скаржилися царю, потім обкому партії, в тепер до ЄСПЛ», — додала спікер. Хоча насправді ЄСПЛ — це лише механізм контролю за дотриманням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому О.Дмитренко нагадала про ст.19 цієї конвенції, яка говорить про мету створення такого суду.

Юрист зазначила, що відбулась неймовірна еволюція процедури розгляду заяв. Сьогодні механізм контролю дотримання конвенції є особливо актуальним. Однак, конвенція насправді була написана для дії в мирний час, тому це великий виклик для Суду застосовувати її під час війни.

О.Дмитренко нагадала, що ЄСПЛ складається із 46 суддів. Цікаво, що до 1.08.2021 діяла вимога, за якою суддею могла бути особа віком лише до 70 років. Однак тепер вік прив’язується не до виконання обов’язків судді, а до процедури обрання на цю посаду. Тож кандидати повинні бути молодше за 65 років станом на день подання списку з трьох кандидатів. Сама процедура може тривати й протягом двох років, а обирається суддя на 9 років. Тож суддею ЄСПЛ можна залишатися мінімум до 74 років.

Історія ЄСПЛ доволі тривала, тож не дивно, що раніше його структура була інакшою. Так, існувала комісія, а сам Суд був ніби другим етапом в процедурі розгляду справи. Процедура була максимально обтяжена та заточена на дружнє врегулювання. Але у 1998 році вступив в силу протокол №11 до конвенції, який створив Суд як єдиний орган, а комісія припинила існування.

Ще у 1952 році почали прийматися  додаткові протоколи до конвенції. Й цікаво, що спочатку вони у першу чергу стосувались прав та їх розширення. Останній з таких протоколів — №13, був прийнятий у 2002 році. А от протоколи, які були викликані необхідністю реформувати функції Суду, почали з’являтися пізніше. І останній, протокол №16, вступив в дію лише у 2018 році. Цими змінами було встановлено і новий граничний строк для подачі заяви до Суду. Нині це 4 місяці після вичерпання ефективних засобів на національному рівні.

Статистика та прийнятність

Станом на 30.11.2022 на розгляді ЄСПЛ перебувало 75700 справ. На цю ж дату прийнято близько 21 тис. рішень, в яких констатовано мінімум одне порушення конвенції. У Суді підрахували, що для винесення рішення в усіх справах, які перебувають зараз у нього на розгляді, знадобиться 10 років, за умови, що нові скарги не надходитимуть.

О.Дмитренко зізналась, що український штат юристів в ЄСПЛ сьогодні складається з 20 працівників. І саме через обмеженість ресурсів інколи трапляється так, що у справі 2008 року рішення виноситься лише у 2022 році.

До 2014 року існувала практика, за якою відбувалось так, що заявники надсилали заяви до Страсбургу, а секретаріат, розглядаючи їх, відповідав, що у поданих документах не вистачає судових рішень. Через багато років, коли справа все ж доходила своєї черги, її визнавали неприйнятною через пропущення 6-місячного строку.

Нині вимоги до подачі зави досить жорсткі, але строк зупиняється тільки тоді, коли буде подано все, що потрібно для розгляду справи. Однак було знайдено компроміс, який виключив обов’язкову необхідність участі юриста на початковому етапі подання заяви. Хоча, зізнається спікер, по тому, які заповнена заява, видно чи була надана юридична допомога заявникові при її заповнені.

Загалом, якщо орієнтуватись на строки, то рішення про неприйнятність заяви приймається, як правило, протягом 4 місяців. Якщо за схожими заявами є усталена судова практика, то рішення у справі буде прийнято приблизно за рік. Палатою ж справи розглядаються роками.

Однак для того, аби зрозуміти на якому етапі знаходить справи чи на що взагалі варто чекати, можна звернутись до пояснювальних матеріалів, які зараз є у великій кількості. А от ст.39 конвенції дозволяє застосовувати тимчасові заходи не розпочинаючи розгляд справи по суті. Це стосується випадків, коли йдеться про непоправну шкоду життю чи здоров’ю.

До критеріїв прийнятності належать: ratione temporis; ratione materiae; ratione personae; ratione loci; вчиерпання ефективних засобів захисту; строк звернення; обгрунтованість звернення; значна шкода.

Найголовніше, запевнила спікер, це те, на що саме ви скаржитесь. А от значна шкода, до речі, визначається не лише грошима. Заява може бути й прийнятною, якщо якесь порушення стало поширеною адміністративною практикою. До речі, саме така послідовність критеріїв не випадкова — саме у такому порядку прийнятність заяви і встановлюється.  

Цікаво, що стст.5 та 6 конвенції стосуються зокрема того, як організований судовий процес. Але часто заявник скаржиться на саме рішення, посилаючись на ці статті. У такому разі суд за власною ініціативою може перекваліфікувати справу.

Також юрист зазначила, що станом на 30.11.2022 в ЄСПЛ знаходилось 10600 справ проти України, однак з них не пов’язані з подіями на Сході та в Криму в 2014—2021 рр. чи з війною — лише 3472. Комунікація зі сторонами наразі є ускладненою.

О.Дмитренко додала, що більшість заяв, поданих до суду, визнаються неприйнятними.  Однак рішення ЄСПЛ — це прецедентна практика, а отже навіть у дуже схожій справі може з’явитись маленька деталь, яка дуже сильно змінить ситуацію.

Закон і Бізнес