Юристы обсудили тренды налоговых проверок и предоставили ряд советов
Окружной административный суд Киева признал проверки во время карантина противоправными, однако пока это не добавляет оптимизма. Фискальная бессмыслица в бестоварных сделках может распространиться на трансфертное ценообразование. Впрочем, сократить объем запрашиваемых налоговой документов можно.
Нечинний оптимізм
Комітет податкових спорів Міжнародної асоціації радників обговорив тренди податкових перевірок на 2022 рік. Адвокат Яків Воронін звертав увагу на позитивні практичні кроки, що варто вчинити платнику податків аби розібратися в тому, чи потрібно застосовувати перехідні положення Податкового кодексу з урахуванням змін до закону про державний бюджет.
Юрист нагадав, що Конституційний Суд ще у 2008-му прийшов до висновків, що законами про державний бюджет зміни до інших нормативно правових актів вносити не можна. Нині існує і позитивна практика на рівні апеляційної ланки. Так, Сьомий апеляційний адміністративний суд 19.01.2022 прийняв постанову (справа №40/16120/21), якою скасував наказ на проведення перевірок. Ще ряд суддів переконані, що постанова Кабміну №89 суперечить діючій нормі перехідних положень ПК.
А Юлія Федосюк повідомила про рішення ОАСК. Там постанову, що дозволяє перевірки під час карантину, визнали протиправною і нечинною. Однак питання щодо перевірок, які все ж були проведені та на підставі яких направлені ППР, залишається відкритим. Адже Велика палата ВС висловила позицію, що незаконність проведення перевірки може бути підставою для скасування ППР у випадку, якщо вони об’єктивно вплинули чи могли вплинути на висновки, що стали основою для ППР.
Юрист Віталій Оджиковський зазначив: хоч рішення ОАСК і вважається позитивною новиною, не слід забувати, що воно досі не набрало законної сили. Мовляв, касаційна ланка переглядатиме його ще 3 роки.
Натомість адвокат Андрій Реун наполягав, що автоматичного скасування ППР не домогтися навіть якщо постанова ОАСК набуде чинності. Ю.Федосюк згадувала і про рішення 6ААС, яким скасували постанову про проведення перевірок, і ВС у даному випадку відмовив у відкритті провадження. «ВС поки не готовий висловити свою думку стосовно цього», — прийшла до висновку правник.
В.Оджиковський зауважив, що він — процесуальний оптиміст, проте не орієнтував би своїх клієнтів на те, що їх виключать з плану-графіку — вони просто не встигнуть отримати позитивне судове рішення до приходу податківців. Натомість адвокат говорив про інструмент забезпечення позову: «Фактично до винесення рішення по суті справи можна просити суд заборонити податківцям виходити на перевірки, але такі інструменти, на жаль, не працюють у політичних складних справах».
Скоротити обсяг документів
Адвокат Наталія Шишковська зосередилася на раціональних діях платників, яким податкова уже вручила запит про надання документів та пояснень. Перший такий запит стосуватиметься усіх первинних даних бухгалтерського обліку. Спікер радила: аби скоротити об’єм запитуваного, варто задавати уточнюючі запитання. Адже далі в акті перевірки податковий орган тлумачитиме ненадання відповідей та певних документів на запити як підтвердження умислу.
Я.Воронін розповів пр,о випадок, коли під час перевірки податковій не надали частину документів. Суд підтримав сторону захисту й попросив платника пояснити, чому надані не всі витребувані документи.
«В нашому випадку вимагали надання товарно-транспортних накладних. Ми порахували, що це 50 тис. ТТН. У результаті надали суду наказ, у якому зазначалося про перехід працівників на дистанційну роботу», — пояснив правник. За його словами, у такий спосіб вдалося пояснити, що за таких умов виготовити таку кількість накладних за 2 дні просто не можливо.
Безглуздя у безтоварці
Не оминули правники увагою і безтоварні правочини, щодо яких податкова так полюбляє влаштовувати як планові, так і позапланові перевірки. Ю.Федосюк зазначила, що згадку про них можна зустріти у 80% актів, в яких, зокрема, фіскали вказують на нереальність операцій.
Адвокат запропонувала поговорити про нові тренди і креатив у актах податківців. Як приклад наводила ситуацію визнання операцій із контрагентом, що віднесений до ризикових, нереальними. Однак компанія співпрацювала з даним контрагентом за півроку до того, як його внесли до такого списку.
Я.Воронін розповів про випадок з клієнтом, що купував пальне в одного з відомих імпортерів. Мовляв, податківці намагалися зв’язатися з імпортером, однак поки той не виходив на зв’язок просто зробили висновок, що він не міг поставляти нафтопродукти і вирішили зняти операції з даним контрагентом. «Це вже навіть не креатив, а безглуздя. Адже компанія має купу документів, що доводять наявність і реальність операцій», — обурився він.
Правник наголошував, що компанія не повинна відповідати за імпортера, який наразі не проводить свою діяльність. Адже рух товару серед іншого підтверджується й митницею. Однак такий фіскальний креатив може виникнути навіть попри велику кількість доказів, що підтверджують операцію.
«Ідея «безтоварки» — це якийсь старий динозавр, що досі живе», — підсумував В.Оджиковський і дав прогноз, що невдовзі подібні тренди й концепції можуть з’явитися і відносно трансфертного ціноутворення.
Однак податківці дійсно часто вказують на безтоварний правочин, і компанія мусить доводити, що товар насправді був. Правники розповідають і про випадки, коли доводилося просити у судді оглянути докази за місцем їх знаходження, наприклад, безпосередньо на заводі.
А часом фіскали не заперечують, що товар був, але стверджували, що його купили не в тієї особи, що вказана в документах. Так за їх версією може виявитися, що товар компанії безкоштовно передала одна особа, а оплату здійснено на іншу.
Тож юристи прогнозують, що новому році податківці ще неодноразово здивують своїми підходами платників.
Адвокат Віталій Оджиковський (праворуч) зазначив, що креатив податківців щодо безтоварних відносин — нездоланний.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!