Конкурсная комиссия обеспокоена обстоятельствами, по которым может затянуться вся процедура формирования ВККС
В деятельности конкурсной комиссии по отбору членов Высшей квалификационной комиссии судей возникают новые и новые препятствия, мешающие эффективной работе. Поначалу совещательный орган долго не мог собраться в полном составе. Теперь не проявляют особой активности вероятные кандидаты в ВККС.
Деталі в процедурі
Ще на початку лютого розпочався конкурс на зайняття вакантних посад у ВККС. Як наголосили під час першого офіційного засідання члени КК, подання документів від кандидатів триватиме місяць — до 4.03.2022. При цьому участь у конкурсі зможуть узяти правники, які мають не менше ніж 15 років досвіду у сфері права й відповідають критеріям доброчесності та компетентності.
Своєю чергою Асоціація правників України вирішила поцікавитись у представників дорадчого органу щодо деталей процедури відбору та проміжних результатів. Тож під час заходу «Відновити ВККС: місія здійсненна» члени КК спробували надати вичерпні відповіді на актуальні питання від українських служителів Феміди. Щоправда, у дискусії взяли участь лише 2 представники від дорадчого органу.
Один із членів КК адвокат Роберт Брукхейсен під час доповіді постійно вказував на низький рівень довіри в українців до судової влади. Він переконаний, що нашій державі насамперед необхідно добре попрацювати над вирішенням цього питання. Адже, за його словами, саме формування компетентного суддівського корпусу, якому довірятиме суспільство, має бути одним з першочергових завдань влади.
У цьому контексті Р.Брукхейсен детальніше зупинився на принципах роботи КК. Він запевняв, що дорадчий орган діятиме відкрито та прозоро. Хоча, коли президент АПУ Анна Огренчук запитала, чи буде оприлюднюватись зібрана інформація про кандидатів, Р.Брукхейсен вказав, що більшість відомостей не стануть надбанням широкого загалу. Імовірно, кожен має різне бачення стосовно прозорості.
Згодом до розмови приєднався заступник голови КК Іван Міщенко, який відразу підтвердив, що публікувати досьє кандидатів дійсно не планується. При цьому, за його ж словами, кілька років тому при відборі кандидатів до Верховного Суду доступ до подібних документів був для всіх відкритим.
Доброчесність як пріоритет
Тоді І.Міщенко вирішив більше акцентувати увагу на критеріях, які аналізуватимуть члени дорадчого органу при відборі до ВККС. Йдеться про доброчесність та професійну компетентність.
І.Міщенко порекомендував кандидатам детально ознайомитись з методологією оцінювання, у якій КК розшифрувала ці поняття. «Для нас більш принциповою є доброчесність. Вона має хоч і невелику, але все ж перевагу над професійною компетентністю», — зауважив заступник голови дорадчого органу.
Водночас І.Міщенко зазначив, що поки одним з невирішених питань для комісії залишається необхідність проведення тесту на визначення інтелектуальних здібностей. За його словами, труднощі виникають з певними організаційними моментами. Тож про те, чи тестуватимуть кандидатів на IQ, члени КК визначяться та повідомлять пізніше.
Натомість А.Огренчук поцікавилася кількістю претендентів, що виявили бажання спробувати свої сили у конкурсі до ВККС. Адже від дати початку прийому відповідних заяв вже пройшла половина часу. Проте, як з’ясувалося, всі необхідні документи подали лише 2 особи. Своєю чергою у КК прогнозують, що багато заяв від українських правників надійде саме в останній тиждень.
Принаймні члени дорадчого органу на це сподіваються. Адже раніше вони планували після розгляду документів залучити до співбесід щонайменше 64 претендентів, з яких до списку найкращих будуть включені 32 особи. Нагадаємо, що у складі нової ВККС має працювати 16 правників, з яких 8 обов’язково мають бути суддями — діючими або у відставці.
Як наголосив І.Міщенко, досить важливу роль відіграватиме мотивація кандидатів. Оскільки ВККС не працює вже кілька років, то цілком очевидно, що невирішених питань накопичилось чимало. І за словами володаря мантії, майбутніх членів комісії очікує надскладна робота, для ефективного виконання якої без сильної мотивації не обійтися.
Разом з тим заступник голови КК закликав претендентів відразу зважувати на свої сили. Своєю чергою Р.Брукхейсен додав: «Звичайно, у кандидата має бути чітке бачення того, яким чином він планує працювати у ВККС. І якраз відповідь на це питання необхідно надати у мотиваційному листі».
Сильний аргумент
Професійну компетентність члени КК планують визначати за допомогою аналізу знань кандидатів у сфері права. Також дорадчий орган звертатиме увагу на навички письмових та усних комунікацій. Тут І.Міщенко зауважив, що КК не виставлятиме жодних балів за кожен критерій, а оцінюватиме професійну діяльність в цілому.
При цьому, на думку Р.Брукхейсена, кандидат може не входити до списку найкращих законників. Насамперед його перевагою буде вміння у подальшому належним чином відбирати володарів мантій. Ще одним плюсом для претендентів стане підтримка суспільства. Проте хоча це буде сильним аргументом, але не вирішальним. До речі, це може сприйматися як натяк на те, що до ВККС хочуть просунути так званих грантових активістів із «загальносуспільною підтримкою», яку вони самі собі й забезпечать.
Інформацію про кандидатів члени КК планують брати з відкритих джерел та від громадськості. За деякими відомостями доведеться звернутися до Національного антикорупційного бюро України.
Нагадаємо, про меморандум щодо обміну інформацією з НАБУ члени дорадчого органу повідомили ще на першому офіційному засіданні. Однак на тому, як саме проходитиме така співпраця, КК і досі детально не зупиняється.
Та чи не постраждають від цього кандидати? Адже навіть якщо хтось уже потрапив під ковпак НАБУ, це ще не вказує на недоброчесність особи. Тож не виключено, що така співпраця зрештою може викликати тільки більше питань, ніж дати об’єктивних відповідей. Та й на відомостях щодо кандидатів від «громадськості» також можна обпектися. Адже не виключно, що для просування «своїх» використовуватимуть викиди в Інтернет найбрудніших домислів.
Підхід до роботи
Водночас під час заходу правники подискутували про наявні обмеження для претендентів. Зокрема, як зауважив І.Міщенко, пряма норма закону забороняє брати участь у конкурсі тим суддям, що займають адміністративні посади.
Також у деяких кандидатів виникли певні проблеми із можливістю вчасно отримати сертифікат про рівень володіння державною мовою. Тож А.Огренчук поцікавилась, чи зможуть претенденти якимсь іншим чином підтвердити свої знання. За словами І.Міщенка, комісія спробує полегшити життя кандидатам і не вимагатиме найближчим часом подати сертифікат. Однак на подальших етапах відбору без такого документа не обійтися.
Крім цього, претенденти запитували стосовно можливості врахування науково-педагогічного стажу. Але у КК поки немає остаточної відповіді. Тож члени дорадчого органу пообіцяли додатково проаналізувати цей запит і згодом повідомити про результат.
Натомість представники КК зауважили на розумінні необхідності дотримуватись при відборі кандидатів гендерного балансу. Однак запроваджувати квоти не планується. На переконання І.Міщенка, все має відбуватись природнім шляхом.
Разом з тим заступник голови КК повідомив, що поки не варто орієнтуватися на якісь проміжні результати. «Ми будемо постійно концентруватися на відборі дійсно найкращих кандидатів. У цьому полягає наш підхід до роботи», — підкреслив служитель Феміди.
Реальні побоювання
Однак тут більш хвилюючою є ситуація, пов’язана з ризиками у подальшій діяльності Вищої ради правосуддя. Адже фінальне слово залишається за конституційним органом, який остаточно має вирішити подальшу долю кандидатів. І оскільки нині ВРП переживає не кращі часи, то цілком може так статися, що призначати із числа обраних комісією членів буде нікому.
Як пояснив І.Міщенко, дійсно є побоювання стосовно подальшого затягування процедури через проблеми, з якими нині зіткнувся орган суддівського врядування. Водночас він зауважив: «Конкурсна комісія не може вплинути на цей процес. Поки ми будемо зосереджуватись на якості виконання своєї роботи».
Насамкінець члени дорадчого органу вкотре закликали українських правників активніше залучатися до участі у конкурсі. Адже це щонайменше може посприяти у набутті цінного та цікавого досвіду.
І поки залишається сподіватися, що надалі хоча б не виникатимуть нові труднощі на шляху до формування компетентного суддівського корпусу. Адже чим більше часу Феміди працює на межі навантаження, тим скоріше може не витримати й просто зупинитися.
Роберт Брукхейсен (слева) убеждал, что УК будет действовать прозрачно. Однако, как выяснилось впоследствии, обнародование определенной информации все же не планируется.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!