Не ждать голубого вертолета

«Хозяйственники» сделали шаг к унификации практики, договорившись делиться мнениями о проблемах

Кассационный хозяйственный суд изучит решение Кассационного гражданского суда об альтернативном уведомлении сторон по делу. Одно из постановлений Большой палаты Верховного Суда, из-за которого все замерло, впоследствии подвергнут жесткой критике. А необходимость становиться на военный учет добавила проблем судебной системе, что и так находится в кадровом кризисе.

Звіт про роботу судів

У КГС відбулася розширена нарада, під час якої його очільник Богдан Львов підбив підсумки роботи господарських судів України за 2021 рік. Також звітували про роботу палат КГС і секретаріату. У залі були присутні
31 суддя КГС і голови апеляційних господарських судів, у той час як очільники місцевих судів уперше брали участь у заході онлайн.

«До нас приєдналися всі господарські суди України», — відкрив захід Б.Львов. Він також оголосив про намір проводити наради для початку з головами апеляційних судів і секретарями палат КГС кожну четверту п’ятницю місяця. «Якщо будуть накопичуватися проблеми, причому не лише щодо судової практики, поки прошу доводити їх до нашого відома через голів апеляційних судів».

Звітуючи про підсумки роботи господарської юрисдикції за минулий рік, голова КГС повідомляв, що в 1-ій ланці вперше за 6 років збільшилося навантаження — кількість звернень та кількість розглянутих справ, а середні строки розгляду справ становили 89 днів. Загальний обсяг майнових вимог також зріс і досяг 273 млрд грн. У 1-ій інстанції працювали 462 служителі Феміди із середнім рівнем навантаження 481 звернення на суддю.

В апеляційній інстанції окрім навантаження також збільшилась кількість остаточних рішень по суті (на 19,5%). У середньому тут розглядали звернення за 67 днів, а показники змінених та скасованих рішень становили 21,1% від загальної кількості розглянутих скарг, кожна 5-та апеляційна скарга була повністю або частково задоволена, а 148 суддів 2-ї ланки працювали із середнім навантаженням 389 звернень на суддю.

Кількість звернень у касаційній ланці зросла на 24,8%, а число розглянутих справ по суті з урахуванням закритих проваджень збільшилося на 28,8%. Справ про банкрутство побільшало на 57%, з інтелектуальної власності — на 24%, з корпоративних спорів — на 49,5%, з земельних відносин і права власності — на 7,4%. «Верховники» працювали з середнім навантаженням 401 звернення на суддю, судді КГС змінили і скасували 1,8 тис. судових рішень (23,5% від розглянутих), а майже 1 тис. проваджень передали на новий розгляд.

«Відповідальність за загальний стан правосуддя — наше спільне завдання. ВС не є самостійним учасником цих відносин. Він відповідальний за роботу господарської юрисдикції в цілому. Тож має навчати, примушувати, але не має перешкоджати, заважати, або вносити дисонанс. Ми маємо давати такі рекомендації, що будуть одночасно і зрозумілі, і будуть можливими до виконання судам 1-ї ланки для усунення недоліків правозастосування», — звернувся Б.Львов до суддів КГС, голів апеляційних і місцевих судів.

Також голова господарників закликав спрямовувати всі рішення на якісне вирішення спору по суті і з обережністю ставитися до процесуальних підстав скасування судових рішень. Зокрема, зазначав, що за відсутності безумовних підстав скасування, слід орієнтуватися на безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між процесуальним порушенням та прийняттям неправильного рішення.

До альтернативного повідомлення

Гостро постала і проблема повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання. Адже якщо учасник, що не брав участі в судовому засіданні, потім обґрунтує свою скаргу саме неучастю, це буде безумовною підставою для скасування судового рішення.

«Проте, внаслідок критичного недофінансування судової системи, коштів на відправлення поштової кореспонденції катастрофічно не вистачає. Виходячи з обсягів фінансування, можна очікувати, що перші інстанції витратять кошти вже в І півріччі, а деякі суди навіть за 3—4 місяці», — Б.Львов зазначив, що суди використовують усі можливі способи повідомлення, проте, на жаль, вони не всі передбачені чинним законодавством.

Мовляв, допомогти Феміді можуть відповідні проекти, які вже зареєстровані у Верховній Раді. «Але таке враження, що «Укрпошта» лобіює залишення листування, бо без нас вона не витримає. Якби суди не оплачували її послуг, лише Пенсійний фонд, мабуть, не впорався б з її утриманням».

Якщо сторона з’явилася, це перекриває спосіб, яким вона була повідомлена про час та місце засідання. Однак Б.Львов закликав господарників поставитися до даного питання максимально виважено: «Ми маємо дослідити підходи інших видів юрисдикції. Так, мені повідомили, що нібито в КЦС є рішення, де вони визнали: якщо повідомлення відбулося навіть у не передбачений законом спосіб, це не спростовує факту повідомлення. Тобто визнали відсутність порушень».

Голова КГС наголошував, що подібну практику можна впровадити і в господарській юрисдикції, або ж закликати як арбітра ВП ВС.

Кожній ланці своя проблематика

Звітуючи про роботу господарників, доповідач також звертав увагу на те, що «касаційна ланка вже не так боїться приймати нове рішення й навіть власне рішення», навіть якщо перші дві інстанції ухвалювали незмінні рішення. «Хоча інколи 1-ша та 2-га ланки дивуються: «А що, так можна було?» Тож ми маємо їм пояснити та вказати, де в наших рішеннях містяться ключові моменти, виходячи з яких ми їх ухвалили».

Говорячи про розширений колегіальний розгляд, Б.Львов звертав окрему увагу на строки виготовлення судових рішень. Адже, на жаль, мають місце випадки, коли судові рішення виготовляються навіть не кілька тижнів, а 1—2 місяці.

У 2021 році місцеві суди зібрали майже мільярд гривень судового збору. Однак очільник КГС переймався, що встановлені не ними ставки, імовірно, певним чином усе ж обмежують кількість звернень до господарських судів: «За відсутності коштів, сторони вимушені шукати позасудові можливості вирішення спорів».

Підводячи підсумки, Б.Львов зазначив, що традиційними проблемами 1-ї інстанції залишається прийняття рішення як такого. Мовляв, безліч правових позицій та їх інтерпретація викликають деякий острах у суддів. «Проте, гадаю, тут потрібно не боятися, а напружуватися над мотивуванням. Адже будь-яке обґрунтування в рішенні, що неможливо спростувати, є правильним. Хоча й не завжди очевидним. Адже якщо ми погоджуємося з обґрунтуванням, то в силі залишається і висновок».

Щодо 2-ї ланки очільник КГС звертав увагу, що судді не завжди відчувають відповідальність за остаточність своїх рішень. Адже в багатьох випадках апеляційна інстанція залишається останньою. До того ж варто враховувати й обмежені повноваження касаційної ланки. «Тобто основним локомотивом впровадження якості судових рішень має бути все ж апеляційна ланка», — наголосив він.

У свою чергу ВС має сприяти тому, аби в різних апеляційних округах практика не різнилася: «Першочергово таке сприяння має відбуватися через якість наших з вами судових рішень. Нам є в чому вдосконалюватися. До цього питання ми будемо постійно повертатися під час робочих нарад».

Комунікувати з ВП

«КЦС неодноразово зазначав про відсутність суттєвих порушень у разі, коли суд не мав змоги здійснювати поштові відправлення, проте сторони усе ж були повідомлені — в альтернативний спосіб. Крім того, вони не розцінюють це як безумовну підставу для скасування судових рішень», — долучилася до дискусії голова Асоціації суддів господарських судів України та Південно-західного апеляційного господарського суду Наталія Богацька.

Б.Львов погоджувався з суддею, мовляв, навіть остерігаючись того, як дане питання буде вирішено в Європейському суді з прав людини (а КЦС — фаворит ЄСПЛ), позицію цивілістів обов’язково варто всебічно розглянути.

Також Н.Богацька звертала увагу очільника КГС, що з 2018 до 2021 року ВП ВС відступила від 174 правових позицій: у 32 випадках — від власних, 58 — від думки касаційних судів, 84 — від позицій Верховного Суду України. У підсумку нині 20—30% скасувань пов’язано саме зі зміною практики. Володарка мантії закликала не писати, що «суд не врахував позицію ВП, що існувала на час винесення рішення». «Адже з цього приводу в нас будуть проблеми з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, коли вона запрацює», —
пояснила суддя.

«Вибачте, але нам пообіцяли, що через 5 років після створення нового ВС він зможе встановлювати практику. Залишився ще рік», — розпочав свою відповідь Б.Львов. Він повідомив, що нині КГС намагається активізувати діалог з ВП. Зокрема, із секретарем палати попередньо домовилися про необхідність серед іншого більш широко пояснювати зміст рішень. Адже часом вони тлумачаться не зовсім так, як викладено за текстом. Тож дані зміни — це питання росту.

Б.Львов повідомив, що першим прикладом обговорення цієї проблематики на робочих нарадах, можливо, ще в лютому стане постанова ВП щодо відповідальності менеджменту банку: «Адже те, що закладалося ВП, на мій погляд, не зовсім відповідає тому, що відбувається із судовою практикою в цілому. У судах після їх постанови практично все завмерло: справи повертаються на новий розгляд, 1-ша ланка не приймає жодних рішень, а 2-га очікує, коли хтось визначиться. У власній державі ми не можемо очікувати, що хтось прилетить на блакитному вертольоті, й усім нам за це щось подарує. Ми маємо вирішити цю проблему самі».

Поважати дискрецію

Голова Північно-західного апеляційного господарського суду Олег Мельник переймався проблематикою направлення справи на новий розгляд за умов, коли 1-ша і 2-га ланки виносили протилежні рішення.

Тут очільник КГС звертав увагу, що касаційний суд дійсно має вказувати на питання, які мають бути з’ясовані. Адже інколи зрозумілі вказівки щодо цього справді відсутні. У той же час Б.Львов звертався до перших двох ланок з проханням не вгадувати можливе рішення: «Тобто відхилили позов, скасували — значить, наступного разу задовольняємо. Ні! Потрібно дослідити обставини, перевірити доказами доводи сторін, і прийняти рішення, яке ви вважаєте правильним. Можливо, те ж саме. Але вже на підставі належного обґрунтування. Інколи буває, що на третьому колі залишається рішення, що було першим, але за умов більш розгорнутого мотивування. І це правильно».

Наголошував голова господарників і на необхідності поваги до дискреції один одного. Мовляв, існує безліч прикладів, коли 2-га ланка повністю коригує вирішене 1-ю інстанцією питання. «Якщо суддя 1-ї ланки прийняв рішення в межах повноважень і нічого при цьому не порушив, його не повинна чіпати не лише касаційна, а й апеляційна інстанції».

Бухгалтерії на місцях і облік

Долучилася до дискусії й Олена Сковородіна з Господарського суду Донецької області. Крім катастрофічної ситуації, що склалася в установі з канцелярією та відправленням кореспонденції, вона повідомила і про іншу нагальну проблему: «У суддів відсутня 5-та частина секретарів судових засідань. І коли до нас все ж приходять люди (а це зазвичай дівчата, що закінчують навчання у вузах), навіть за результатами проведеного конкурсу, ми не можемо прийняти їх на роботу, бо наказ Міністерства оборони передбачає постановку їх на військовий облік. Кодекс закону про працю так само вимагає приймати на роботу лише осіб, що стоять на обліку».

Тобто до катастрофічного недофінансування, що породжує відсутність кадрів, додалася чергова проблема — люди відмовляються йти в суди, бо не хочуть обліковуватись.

Б.Львов зазначив, що секретарі апеляційних і місцевих судів, дійсно найменш оплачувана категорія. Їхні оклади не дотягують навіть до мінімальної заробітної плати, якщо не мають вислуги років. «Безумовно, що за таких умов перелік вимог щодо вищої освіти, сертифікатів, реєстрації тощо — це нонсенс». Очільник КГС не обіцяв усунути проблему найближчим часом, однак зазначив, що певне розуміння проблематики в Кабміні все ж існує, тож є надія й на позитивні зміни.

Голова господарського суду Київської області Павло Горбасенко озвучив ще одну проблему, що назріває. Він зазначив, що зараз в інформаційному просторі обговорюється ініціатива щодо позбавлення місцевих і апеляційних судів власної бухгалтерії (як у загальних судах). Дану функцію хочуть покласти на Державну судову адміністрацію, і та не проти. П.Горбасенко застеріг, що в такому разі суди будуть цілковито залежати від ДСАУ. «Уважаю, цього не можна допустити».

«На жаль, ця проблема має тривалий характер. Так, чомусь фінансування через відповідні вищі суди завжди було більш ефективним, ніж через територіальні підрозділи ДСАУ. Свого часу, коли створювалися адміністративні суди, вони обрали для себе саме форму фінансування на зразок господарської юрисдикції, а не загальної. Адже за умови надходження тих самих коштів, рівень забезпечення вищий, коли суд має змогу витрачати гроші безпосередньо на ті потреби, які він вважає першочерговими», — голова КГС наголошував, що більш ефективно вирішувати проблеми на місцях, ніж на когось сподіватись. До того ж нині законодавець переймається питанням, чи потрібні територіальні управління взагалі. Мовляв, тут кожен доводить необхідність свого існування.

Це лише частина нагальних і надважливих питань, що обговорювалися господарською юрисдикцією під час розширеної наради. Можливо, за надмірного навантаження необхідність збиратися на такі заходи щомісяця порадувала не всіх голів апеляційної ланки. Однак, схоже, такі заходи КГС як мінімум відкривають шляхи до уніфікації судової практики, хоча б у господарській царині. Це процес, якого безрезультатно очікували від колишнього Голови ВС. Проте хтось має його розпочати, аби серед іншого сприяти більшій ефективному та справедливому правосуддю.