Больно не будет? Гарантий нет

Смогли ли спикеры амнистии убедить плательщиков показать им активы?

Из-за изъянов коммуникации между парламентскими комитетами Налоговый и Уголовный кодексы могут быть не синхронизированными. Доказывать, что ты не преступник, придется через суд, а бой за владельцев «крипты» проиграли из-за неопределенности.

Позаплановим перевіркам бути

Відкриваючи конференцію «Покрокова амністія: у питаннях та відповідях», голова наглядової ради Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва зазначила, що ініціатором заходу виступив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. «Податкова амністія — нове явище для нашого правового поля, для бізнесу, для фінансових інституцій. І такі заходи мають сприяти тому, аби ми ввійшли в цей процес безболісно й без утрат», — наголосила вона.

«Сьогодні наша аудиторія — це і громадяни, і бізнес, ФОПи, консультанти, аудитори, адвокати. А безпосередньо в залі зібралися лідери податкової практики», — зазначила партнер ID Legal Group Анна Ігнатенко, що виступила як модератор. Вона повідомила, що організатори два тижні збирали найцікавіші запитання, аби поставити їх своїм гостям.

Перше питання спрямували заступнику директора департаменту податкового адміністрування, начальнику управління Тетяні Мігас. Бізнес цікавився порядком проведення камеральних і документальних перевірок: «На якій стадії процес? Чи знімуться перестороги і питання, пов’язані з амністією капіталу?» — звернулася до чиновниці модератор.

«Стаття 15 закону №1539-IX чітко визначає підстави камеральної перевірки. Податкова розробила для своїх підлеглих методичні рекомендації щодо цього. Вони містять деякі нюанси стосовно відображення такої перевірки у внутрішніх документах податкової. Перейматися щодо таких перевірок не слід. Адже вони проводяться в автоматичному режимі. Перевірятимуться арифметичні та логічні помилки. За наслідками камеральних перевірок податкова спілкуватиметься з платниками податків виключно у формі повідомлень. Наприклад, якщо платник занизить суму одноразового збору, то після повідомлення податкової він повинен буде доплатити. А в разі завищення, навпаки, матиме можливість повернути переплачені кошти. У ході камеральної перевірки податкова не буде задавати будь-яких інших запитань», — розповіла начальник управління.

Та присутніх більш хвилювали деталі методик документальних перевірок, зокрема, позапланові перевірки.

«Податкова матиме право їх проводити. Аби платник не зміг амністувати те, чого в нього немає в наявності, — повідомила Т.Мігас. — Протягом 365 днів з моменту подачі одноразової спеціальної декларації, податкова буде перевіряти наявність активів, які зазначено в декларації, і проводити звірку з реєстрами, до яких має доступ. Якщо платник у відповідь на запит надасть документи на право власності, і податкова побачить, що даний актив був придбаний до 2021-го, документальної позапланової перевірки не буде. Така перевірка проводитиметься лише в разі, якщо платник не зможе відповісти на запитання податкової».

Ризики амністування «крипти»

Переймалися учасники заходу і доцільністю декларувати криптовалюту. «Крипта» для нашого правового поля — історія незрозуміла. Поки нема розуміння як законодавчо визначати її статус, що це за об’єкт речових прав. А головне, досі не відомо, як визначати її вартість», — пояснювала заступник керівника секретаріату Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Віта Форсюк. Яка, проте, «не бачила перепон, аби декларувати й таку «валюту».

Мовляв, її уже визнали об’єктом речових прав, тож власники просто мають надати документи, що підтверджують її вартість. Т.Мігас зазначала, що декларувати криптовалюту спочатку не планували: «Але ми маємо розуміти, що якщо вона придбавалася за рахунок доходів, з яких не були сплачені податки, то вже виникатиме питання. За бажання, декларувати таку валюту можна, але це добровільно. Наприклад, деякі фізичні особи вже задекларували кошти з її продажу».

«Ми хотіли написати про неї прямим рядком, але тоді її ще не існувало в цивільному обігу. Проте законодавець каже, що можна декларувати будь-які активи. Зараз активно розвиваються й інші цифрові речі, які ми визначаємо як об’єкти майнових прав». В.Форсюк продовжувала наполягати, що «крипту» декларувати є сенс.

«У розділі «інше»? Але тоді за якою ставкою?» — уточнювала А.Ігнатенко. «Це іноземні активи. Тож 9%».

«Усе ж за відсутності законодавчого визначення ми не радимо декларувати такі активи, — урешті зізналася Т.Мігас. — Бо це може бути одним з питань, за яким податкова вийде на позапланову перевірку». «Можливо, до кінця періоду декларування ми встигнемо врегулювати ці питання», — наполягала В.Форсюк. Тож модератор радила власникам цифрової валюти взяти паузу до літа.

ПДВ доведеться платити

А якщо декларант не мав доходу, але має активи на суму більш як 1 млн грн., одну квартиру на 200 м², що більше за мінімальну площу, будинок на 300 м², одне авто вартістю близько 800 тис. грн.?
«Як тоді правильно заповнювати декларацію?» — цікавилася модератор.

«У такому разі потрібно визначати та вносити в декларацію саме ту суму доходів, з яких не були сплачені податки, — пояснювала директор департаменту.

«Відсутність офіційних доходів не свідчить, що вони набуті без декларування. Наприклад, щодо подарунків і спадщини існують виняткові випадки, коли вартість потрібно підтверджувати. Це стосується іноземних активів, а також частини українських, яких немає в реєстрі. І стосовно українських активів платник податків самостійно визначає їх вартість», — зазначала представниця парламентарів.

«Підтверджую, — тут Т.Мігас погоджувалася з чиновницею. — Вартість визначається самостійно, і за бажання також можна надати копії підтверджуючих документів. Одноразовий збір становитиме 5%».

Ініціатор конференції Д.Гетманцев долучився до дискусії онлайн і побалував учасників і гостей заходу своєю присутністю буквально на лічені хвилини: «Ніхто не ставитиме під сумнів законність придбання особою квартири. Зате в майбутньому декларування може стати доказом легальності задекларованих доходів».

Проте чи зніме амністування претензії, якщо, скажімо, ФОП декларував не всі операції? «ФОПи можуть декларувати незадекларовані доходи. Але щодо них у будь-якому разі потрібно буде сплатити ПДВ», — роз’ясняв начальник відділу одноразового (спеціального) добровільного декларування департаменту податкового адміністрування Владислав Воінов.

«Ми не будемо визначати за який період людина отримала ці гроші. І чи був у цей період перевищений ліміт в 1 млн грн. Податкова не має на меті визначати характер даних доходів. Також щодо них зніметься питання ПДФО, а от стосовно НДС ми не маємо такої можливості», — розчарував декого Д.Гетманцев.

На яких злочинців полюватимуть

Хтось цікавився чи потрібно нотаріально засвідчувати договори позики. «Нотаріальне підтвердження гарантуватиме, що займ насправді відбувався. Що це не легалізація неіснуючого активу», — пояснював В.Воінов. «Інакше люди б задекларували на майбутнє мільйони. Тому й готівку не можна декларувати, аби її не задекларували наперед», — донесла логіку В.Форсюк.

Також під час заходу можна було дізнатися і про те, що, виявляється, Департамент податкового амністування (ДПА) також не відмовляє бажаючим задекларувати активи, набуті вже після 1 січні 2021-го.

Та найбільше ймовірних декларантів цікавило як податкова взаємодіятиме з правоохоронцями.

«Ніяких повноцінних досліджень проводитися не буде. І ДПС не передаватиме іншим органам дані з декларацій», — запевняв В.Воінов. «Законодавчо закріплено, що ця інформація конфіденційна. За її розголошення передбачена кримінальна, адміністративна і дисциплінарна відповідальність», — переконувала Т.Мігас.

Та гості із залу переймалися, що правоохоронці надсилатимуть до податкової запит чи декларувалася певна особа, і далі отримуватимуть доступ до декларації через суд.

«Стаття 17 чітко говорить, що дані можуть бути передані лише за згодою платника або за рішенням суду. Тоді податкова матиме право надати інформацію. Проте зараз ми не розголошуємо навіть даних про кількість поданих документів», — відповідала представник ДПА.

Найбільше питань стосувалося фінансового моніторингу. Відповідь на них надав перший заступник голови Державної служби фінансового моніторингу Ігор Гаєвський: «Ми займаємося так званими предикатними злочинами. Тож наша робота — вивчати повідомлення, отримані від банків та інших суб’єктів на наявність підозр стосовно зазначених правопорушень. Ми передаємо дані правоохоронцям лише в разі, якщо інформація підтверджується».

Посадовець запевняв, що несплата податків не є компетенцією ДСФМУ: «Тому фінансового моніторингу мають боятися лише ті, хто намагається під виглядом амністії задекларувати доходи, отримані злочинним шляхом. З корупції, наркотиків, торгівлі людьми, зброєю, пограбувань».

При цьому відкрити рахунок особі у фінустанові не має перешкоджати навіть відсутність документів на активи. Мовляв, у такому разі в графі «походження коштів» потрібно буде просто орієнтовно вказати, звідки вони взялись.

«Якщо в банку буде інформація, що кошти терористичні чи корупційні, він зупинятиме операції, і повідомлятиме нас. Служба повторно перевірятиме дії банку і підтверджуватиме чи не підтверджуватиме підозру протягом 7 робочих днів», — І.Гаєвський зазначив, що в разі негативного висновку операції зупинятимуться ще на 23 робочі дні, і тоді вони вже передаватимуть дані правоохоронцям, уповноваженим на здійснення відповідного розслідування в рамках кримінального процесу, які у свою чергу зможуть просити суд арештувати кошти.

Представник служби зазначав, що якщо клієнт вважатиме, що вони оцінили ситуацію не правильно, дії щодо зупинення фінансових операцій можна буде оскаржити в адміністративному порядку через суд.

Нюанси синхронізації

ДПА здійснюватиме камеральну перевірку протягом 60 днів з моменту подачі декларації. «А термін сплати одноразового збору складатиме 30 календарних днів від її подання. Якщо платник допустив якусь технічну, арифметичну чи логічну помилку, податкова це відразу побачить», — наголошувала Т.Мігас.

Однак до солодкого меду ідеально змальованих перспектив амністування намагалися додати й дьогтю. Так, гостя із залу зауважила, що закон чітко не визначає часових меж, коли кримінальне провадження має уноситися до ЄДР. Мовляв, провадження можуть відкриватися уже після 1.01.2020, і тоді можуть виникати ситуації, коли особа почне декларуватися, унесе кошти на спеціальний рахунок, але паралельно банк повідомить про неї службу, а ті — правоохоронців. І після того, як інформація потрапить до реєстру, людина не зможе скористатися амністією. Тому що, скажімо, справа буде фактовою, без підозрюваних, тож декларант просто про неї не знатиме.

«Чому парламент уніс таку розмиту норму?» — урешті сформулювала своє запитання гостя. «Ми весь цей час розмірковували, кому ж доведеться відповідати», — пожартувала модератор. Гостей і експертів насмішила така розв’язка.

«По-перше, я не парламент, — відхрестилася В.Форсюк. — А по-друге, фактові справи не мають бути перешкодою для декларантів. Адже особи дійсно в них не вказуються. Відносно ж того, чому так було написано. Податковий комітет — не експерт у Кримінальному процесуальному та Кримінальному кодексах, це питання Комітету з питань правоохоронної діяльності».

Мовляв, у ході роботи, одночасно уносились зміни до різних кодексів: «І, коли всі положення синхронізували, нам сказали, що формулювання вірне. Тому, якщо експерти дійсно вважають, що там щось не так, можна подискутувати офіційно. Надайте своє обґрунтування», — чиновник зазначала, що їй як експерту з оподаткування непросто зрозуміти, у чому саме «розмитість формулювання». В.Форсюк обіцяла за потреби підправити закон. Що правда лише в податковій частині.

Залишаються відкритими й питання щодо гарантій держави не переслідувати декларанта. Як відомо, особам, котрі не мають можливості внести плату відразу, надається 3 роки розстрочки. Якщо, скажімо, два платежі вже було, а третій також здійснили, але вже за межами цього строку, така декларація автоматично анулюватиметься та вважатиметься неподаною. І гарантії держави на особу вже не поширюватимуться.

В.Воінов запевнив, що в подальшому податкова не використовуватиме дані з декларацій. Проте така відповідь видається досить неоднозначною. Тож, схоже, пропозиції амністуватись усе ще не викликають суцільної довіри.

І наостанок іще один цікавий факт про амністію: декларації з усієї країни опрацьовує всього 4 особи. Мабуть, держава й сама усвідомлювала перспективи власної ініціативи, а служба поки явно не перенавантажена, раз там устигають опрацювати документи в межах 60 днів.