Непраздничные решения

Что послужило основанием для Рады адвокатов Украины не признать результаты выборов конференции адвокатов Киева?

Обычно перед праздниками рабочий интерес куда-то исчезает, а тем более когда окончанию года предшествует профессиональный праздник. Однако, судя по всему, режим онлайн настолько утомил адвокатов, что встреча выдалась не только удивительно продуктивной, но и яркой.

Запорука стабільності

Відбулося завершальне в цьому році засідання Ради адвокатів України. Хоча напередодні Дня адвокатури воно мало би бути урочистим, нагальні питання, що стояли перед захисниками, унесли свої корективи.

На початку засідання голова Національної асоціації адвокатів України, РАУ Лідія Ізовітова нагадала, що 10 років тому, коли Президент підписав указ, який встановлював професійне свято адвокатури, це стало важливою позначкою. Адже з першого закону 1992 року розпочалося переродження радянських колегій в адвокатуру незалежної України. Нині адвокати працюють за іншим профільним законом — «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якому в липні 2022 року виповниться 10 років.

«Завдяки цим етапам історії професії адвокатура — найбільш стабільний інститут системи правосуддя в Україні де, для контрасту, судова та правоохоронна система внаслідок безупинного реформування профільного законодавства перебувають у глибокій кризі професіоналізму і, головне, — з підірваними основами незалежності цих інститутів правосуддя», — зазначила Л.Ізовітова.

Навздогін рейтингам

Та після вступного слова РАУ перейшла до розгляду питання, яке на тривалий час змусило всіх присутніх поринути у вир дискусії.

Робоча група, створена для дослідження результатів регіональних конференцій правників у 2021 році, представила звернення адвоката Руслана Кульшенка щодо голосування та оголошення його результатів на звітно-виборній конференції адвокатів м.Києва та звернення делегата цієї конференції, голови мандатної комісії Оксани Соколовської, присвячене власне проведенню заходу.

Під час вивчення протоколу засідання робоча група помітила численні порушення регламенту та законодавства, а з тим у РАУ запросили до слова й обраного на цій конференції голову РАмК, головуючого, секретаря конференції, голову лічильної комісії.

Обраний повторно на посаду голови ради Петро Рябенко наполягав на тому, аби йому дали слово, однак Л.Ізовітова попросила дотримуватися порядку: «Ви — продукт конференції, тому спочатку заслухаємо її учасників». Так, постало питання легітимності, а з тим і подальшої участі членів РАмК та КДКА м.Києва, яких було обрано на конференції.

Як повідомили головуючий, секретар та голова лічильної комісії конференції, у ході її проведення було обрано спосіб рейтингового голосування. Однак, на що вказали голова РАУ й інші її члени, у протоколі не було зазначено, що прийняття рішення про рейтингове голосування тривало з обговоренням та голосуванням за таку пропозицію. Крім того, за окремих осіб голосували зовсім в інший спосіб.

Переобраний на даній конференції членом РАУ від м.Києва Ігор Черезов, усвідомлюючи, що ставиться питання щодо легітимності його участі в засіданнях РАУ та повноважень як члена ради, удавався до прийомів софістів. Так, аргументом на користь правомочності прийнятих на конференції рішень він назвав те, що минулі конференції РАмК також проходили з використанням рейтингового голосування, а оскільки ті, хто був обраний на них, — більшість електорату, то й саме керівництво НААУ слід було б уважати нелегітимним.

Секретар конференції узагалі висловила припущення, що такий формат з’ясування обставин проведення конференції та питання легітимності її результатів, як і заслуховування думок тих, хто брав у ній участь, можна вважати порушенням закону. А можливість притягнення її до дисциплінарної відповідальності лише за фіксацію перебігу конференції назвала неприпустимою. Між тим секретаря конференції було обрано членом КДКА м.Києва, і це ще до проведення конференції, за словами самої ж адвоката, обговорювалось із П.Рябенком.

Секретар РАУ Ігор Колесников у свою чергу навів приклад прецеденту, який можна було б застосувати в цій ситуації, а також додав: «Якщо такі питання не будемо вирішувати ми, скоро їх буде вирішувати хтось за нас».

У голови лічильної комісії Зої Ярош удалося з’ясувати, що підрахунок делегатів перед кожним голосуванням не здійснювався, а наявність більшості визначалася «на око». При цьому З.Ярош зазначила: «Ви маєте бути відповідальними перед адвокатами Києва та не перебирати повноваження, які їм належать».

Члени РАУ неодноразово вказували голові лічильної комісії на те, що за протоколом виходить, ніби 98 голосів від 237 присутніх і становить більшість. Хоча це вочевидь неможливо з погляду арифметики. Пізніше з’ясувалось, що крім таких дивних підрахунків З.Ярош ще й вела підрахунок голосів за власну кандидатуру, що явно могло свідчити про конфлікт інтересів.

Зрештою голова та секретар мандатної комісії заявили, що на їхнє прохання надати протоколи зборів у районах для підтвердження повноважень делегатів конференції в РАмК відреагували відмовою.

Наслідки «свавілля»

Загалом обговорення цього питання викликало низку точкових дискусій, а присутні поділилися на прихильників того, аби визнавати результати конференції (це переважно ті, кого й брали на різні посади на ній), а також тих, хто вважав проведену конференцію свавіллям, а її результати — підтасованими та заздалегідь погодженими.

У результаті РАУ ухвалила низку рішень за підсумками звіту вищезазначеної робочої групи.

Заслухавши інформацію голови робочої групи Олексія Кухаря та інших членів, а також членів РАмК та запрошених до слова, РАУ підтримала позицію робочої групи про те, що низка рішень конференції не має юридичних наслідків.

Зокрема, адвокат Сергій Лапутько не набув повноважень члена РАмК, оскільки не набрав більшості голосів делегатів конференції відповідно до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядку та регламенту конференції.

Із цієї ж причини адвокати Олена Карнаух-Голодняк, Сергій Комлєв, Діана Назаренко, Артур Шаблієнко не набули повноважень членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м.Києва. Адвокати Олександр Вольвак, Наталія Вознюк, Олександр Бойченко, Андрій Пархета, Руслан Савченко, Олександр Усович, Олександр Дрюк та Вадим Риков не увійшли до дисциплінарної палати КДКА м.Києва.

У результаті виявилося, що конференція не обрала мінімально необхідні 2/3 складу обох палат, аби КДКА вважалася повноважною (ст.50 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Тож РАУ постановила передати всі наявні заяви про допуск до кваліфікаційних іспитів та дисциплінарні скарги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу між КДКА регіонів.

З аналогічної причини недотримання закону, порядку й регламенту конференції РАУ визнала неповноважним членом РАУ від м.Києва І.Черезова, який отримав 110 голосів 237 делегатів конференції.

РАУ також рекомендувала ревізійній комісії адвокатури м.Києва провести перевірку фінансово-господарської діяльності Ради адвокатів і КДКА столиці за попередній період.

Натомість робоча група РАУ продовжить працювати, зосередившись, зокрема, на питанні повноважності конференції адвокатів м.Києва, роботі лічильної та мандатної комісій.

Однаковий для всіх

Під час останнього засідання року РАУ також традиційно затвердила розмір внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2022 році на рівні 2481 грн.

Відповідно, адвокати мають сплатити 70% цієї суми або 1736,7 грн. на рахунки рад адвокатів регіонів і 30% внеску або 744,3 грн. на рахунок НААУ регіонів. При цьому в РАУ звертають увагу адвокатів на те, що оплату необхідно здійснювати саме двома платежами на різні рахунки.

Нагадаємо, що в абз.2 ч.2 ст.58 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, РАУ, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року та є однаковим для всіх адвокатів.

Відповідно ж до закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2022 становить 2481 грн.

Скупий до суду не дійде

У ході засідання РАУ прийняла рішення згідно з яким 1.01.2022 ради адвокатів регіонів і НААУ припинять видачу ордерних книжок.

Як відомо, типова форма ордера, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, що затверджене рішенням РАУ №36 від 17.12.2012, діє після 1.01.2022 лише до закінчення повноважень адвоката в конкретній справі (провадженні).

Адвокати натомість мають можливість генерувати ордери онлайн в особистому кабінеті на сайті НААУ.

Разом з тим РАУ передбачила, що адвокати, які не сплатили внесків до 31.01.2022, не матимуть можливості генерувати електронні ордери.

Нагадаємо: з 2019 року бланки ордерів генеруються онлайн. Ордер містить обов’язкові реквізити, частина яких заповнюється при генерації автоматично, серед них — двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Решту реквізитів правник заповнює самостійно.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

З яким настроєм адвокати проводжають 2021-ий та зустрічають рік прийдешній?

«Сподіваємося, що зможемо проводити більш масштабні заходи»

Ганна ЛАЗАРЧУК,
член Ради адвокатів України від Рівненської області

— Позаду вже кілька годин напруженої роботи РАУ, чи не впливає це на передсвятковий настрій?

— Настрій чудовий, але, оскільки дуже важливі питання сьогодні були висвітлені на засіданні РАУ, настрій також робочий. Тому святкування поки відкладається.

— Торік, пригадується, заключне засідання РАУ хоч і відбувалось онлайн, усе ж більша його частина була присвячена саме привітанням і врученням нагород. А в цьому році вдалося провести засідання офлайн і, мабуть, усі настільки скучили одне за одним, що замість привітань пішли в палкі дискусії?

— У цьому році, мабуть у зв’язку з тим, що коронавірусна інфекція внесла якісь непередбачені для нас витрати та обставини, дійсно накопичилось дуже багато саме робочих питань. І ми просто зобов’язанні вирішити їх для того, щоб адвокатська спільнота та адвокатура в подальшому могла функціонувати належним чином.

— З якими сподіваннями будете вступати в Новий рік, чого насамперед очікуєте від нього?

— Зі сподіваннями на світле й гарне майбутнє та на те, що всі карантинні обмеження скоро буде знято й ми зможемо збиратися і РАУ, і регіональними радами, і з головами рад та КДКА, а також адвокатами. Сподіваємося, що зможемо проводити більш масштабні заходи, адже й на засідання РАУ маємо бажання запросити набагато більше адвокатів з метою ознайомлення з нашою роботою. Тому ми з радістю всіх запросимо, тому що наші засідання є відкритими. 

«Не втратили тих здобутків, які мали, а всі наші рішення вистояли»

Сергій ОСИКА,
член Ради адвокатів України від Донецької області

— Сьогодні відбувається заключне у цьому році засідання РАУ. Попереду професійне свято та новорічно-різдвяні свята. З яким настроєм ви прийшли на засідання?

— Настрій гарний. Приємно побачитися з колегами. Думаю, напередодні Нового року істотних ключових рішень ми не приймемо. Але все ж сподіваюся, що на цьому засіданні ми розглянемо питання, пов’язані з конференціями регіонів. Тому думаю, що буде оновлено склад у регіонах.

Також слід звернути увагу на рокіровку в Київській області. Сподіваюсь, у зв’язку із цим теж прийдуть нові члени, нові думки та нові ідеї.

— Які підсумки ви могли б підвести в цьому році для адвокатури в цілому? Це був важкий рік?

— Це був нормальний рік, і хоча про досягнення важко говорити, але протрималися ми гідно. Не втратили тих здобутків, які мали, а всі наші рішення вистояли. Ми вже можемо користуватися тими благами, що м.Київ більше не з Інною Рафальською, адже повністю організовано самоврядування.

Єдине, що залишилося негативним у цьому році, це те, що ми багато висвітлили питань, пов’язаних із тим, що деякі голови рад регіонів не хочуть складати адмінпротоколи у випадку порушення прав адвокатів. Зокрема, я в цьому році намагався боротися за права адвокатів і, на жаль, профільний комітет НААУ із захисту прав адвокатів, я вважаю, мене не підтримав у цьому. Хоча, за статистикою НААУ, у нас дуже погані показники щодо складання таких протоколів. І лідер у таких відмовах — м.Київ.

Цю проблему слід вирішувати не лише на рівні НААУ, а й на рівні судової влади. Тому що, коли ми почали заглиблюватись у цю проблему, то зрозуміли, що в деяких судах, зокрема в Печерському районному суді м.Києва, є практика, коли адвокатів не допускають стороною за протоколом як потерпілого й адвокат не може надати свої свідчення та викласти свою думку щодо обставин складання протоколу.

Попереду нас чекає складний 2022 рік, тому що багато хто придивляється до посади голови НААУ, дехто намагається просувати свої сценарії, аби похитнути нашу команду, яка вже склалась. Але хочу сказати, що, можливо, команда дещо оновиться. Утім, сама команда буде продовжувати просувати ті ж ідеї, які вона відстоювала від самого початку. А в цілому мені все подобається, і, користуючись можливістю, хочу привітати всіх з Новим роком.