Профессиональный интерес

Ученые убеждают, что смогут должным образом исполнять должностные обязанности члена ВРП

На съезде представителей юридических вузов и научных учреждений в Харькове планируют избрать новых членов Высшей рады правосудия. В настоящее время некоторые ученые сообщили о своей готовности попробовать свои силы в конкурсе.

Проти нерівних умов

Лілія Орел здобула науковий ступінь доктора юридичних наук у 2015 р. Працює на посаді завідувача кафедри публічного та приватного права Київського університету ім. Б.Грінченка.

Раніше Л.Орел брала участь у конкурсі на посаду в Касаційному цивільному суді. Як зауважила кандидат у своєму мотиваційному листі, тоді науковців і суддів поставили в нерівні умови. За її словами, це виявлялося в завданнях для конкурсантів. Тож тепер Л.Орел має намір працювати в Раді для формування відповідального перед суспільством суддівського корпусу.

Оксана Грабовська захистила кандидатську дисертацію у 2005 р., а вже у 2019 р. здобула науковий ступінь доктора юридичних наук. Протягом тривалого часу працювала у Київському національному університеті ім. Т.Шевченка. З минулого року зайняла посаду професора кафедри цивільного процесу Інституту права.

У мотиваційному листі О.Грабовська зазначила, що вже понад 18 років бере участь у підготовці висококваліфікованих фахівців. Також вона вносить пропозиції до законопроектів та працює над науковими висновками. О.Грабовська запевнила, що готова удосконалювати свої професійні навички в разі обрання членом ВРП.

Лідія Москвич працює завідувачем кафедри судоустрою та прокурорської діяльності Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Більше ніж 20 років вона займала різні посади в цьому навчальному закладі та водночас проходила стажування в університетах Великої Британії, США, Литви.

За словами Л.Москвич, напрямок діяльності ВРП є сферою її професійних інтересів. Адже вона досліджує питання статусу суддів, проблеми функціонування та шляхи підвищення ефективності системи органів судової влади. Л.Москвич є автором понад 250 наукових публікацій. Вона переконана, що практична значимість роботи свідчить про її визнаний професійний авторитет.

І наукові ступені, і почесні звання

Микола Хавронюк отримав звання «заслужений юрист України» у 2007 р. Нині працює професором кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія». Неодноразово М.Хавронюк був членом консультативно-дорадчих органів і робочих груп. Його стаж професійної діяльності у сфері права становить 38 років.

У мотиваційному листі чоловік зазначив, що планує зробити все можливе для того, щоб ВРП якомога швидше допомогла заповнити численні вакансії в судах доброчесними правниками. Також він спрямує зусилля на напрацювання єдиної та справедливої практики, що стосуватиметься підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади через несумісність.

Віталій Яроцький з 1999 р. працює завідувачем кафедри цивільного права №2 Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. За цей час здобув науковий ступінь доктора юридичних наук. У 2012 р. йому присвоїли почесне звання «заслужений діяч науки і техніки України».

За словами В.Яроцького, спонукальним чинником спробувати власні сили в конкурсі стали багаторічний фаховий досвід і щире бажання покращити вітчизняні стандарти здійснення правосуддя. Він переконує, що зможе належно та фахово виконувати посадові обов’язки члена ВРП, адже має навички аналітичного мислення та здатність всебічно оцінювати юридично вагомі обставини правової реальності.

Сергій Юлдашев займав різні керівні посади в органах прокуратури протягом 2001—2015 рр. Нещодавно йому присвоїли вчене звання доцента кафедри господарського, повітряного та космічного права Національного авіаційного університету.

За словами С.Юлдашева, він вирішив узяти участь у конкурсі на посаду члена ВРП з огляду на свій викладацький, науковий та професійний досвід роботи в органах прокуратури. Його мотивація полягає в бажанні створити умови для утвердження в нашій державі незалежної та ефективної судової влади, яка викликатиме довіру.

Усвідомлення суспільної місії

Дмитро Лук’янов працює завідувачем кафедри міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Він має досвід законотворчої роботи, а також є членом редакційної колегії провідних наукових юридичних журналів. Окрім цього, у 2021 р. брав участь у відборі кандидатур на посаду судді Конституційного Суду.

На думку Д.Лук’янова, під час удосконалення всієї системи судочинства важливим є максимальне використання міжнародного досвіду. Він зауважив, що багато країн світу вже пройшли складний шлях до становлення незалежного та неупередженого правосуддя. Як зазначив Д.Лук’янов, нашій державі необхідно осягнути та використати їхній досвід, і в цьому може допомогти юридична наука.

Олексій Горох займається науковою діяльністю вже понад 20 років. Нині він працює на посаді доцента кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Як переконує О.Горох, його особисте професійне покликання — служити утвердженню справедливості. У своєму мотиваційному листі він посилається на значний науково-педагогічний досвід та усвідомлення суспільної місії ВРП як конституційного органу.

Сергій Меленко працює на посаді завідувача кафедри європейського права і порівняльного правознавства Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. За час викладацької діяльності проходив міжнародне стажування на юридичних факультетах в Німеччині та Литві.

За словами С.Меленка, насамперед ВРП має чітко дотримуватись приписів Конституції та законів України, якими регламентуються відповідні повноваження. Він переконаний, що таким чином можна сформувати «чесний, неупереджений та фаховий» суддівський корпус у нашій державі.

Безумовно, усі кандидати мають професійний авторитет у науковому колі. Однак чи допоможе це їм при перевірці на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності? У цьому питанні кандидатам залишається сподіватися на те, що оцінювання від етичної ради буде щонайменше вчасним та обґрунтованим.