Судья Шестого ААС обосновала, почему проверки во время пандемии незаконны
В ходе дискуссии судьи обсудили вопрос, имеет ли Верховный Суд право на нормообразование, если законодатель спит. Некоторые служители Фемиды переживают, что из-за решения Большой палаты относительно Президента бездействовать захотят и другие органы. А законники, становящиеся на сторону фискалов, не правы.
У сфері правотворення
В одній із сесій X податкового форуму Асоціації правників України взяли участь представники суддівської професії.
Наталія Блажівська з Касаційного адміністративного суду розповідала про питання, які нині перебувають на розгляді Верховного Суду. Зокрема, строків звернення. «У минулому році палата ухвалила рішення, яке стосувалося строків звернення до суду після процедури адміністративного оскарження. І суд визначив, що це має бути місячний строк після даної процедури. Водночас відзначалося, що така правова позиція не має звужувати обсягу прав осіб, що звернулися до суду», — розпочала свою доповідь законниця.
Як відомо, якщо процедури адміністративного оскарження не було, даний строк складає 1095 днів. І от податкова служба в касаційній справі відзначила, що після рішення палати строк має складати 6 місяців. «Тож колегія суддів вирішила передати справу на розгляд палати, аби відступити від попередніх висновків. Думаю, що до кінця року з цього приводу вже буде позиція. Проте спільнота також має сформулювати свої думки з цього приводу», — звернулася до правників Н.Блажівська.
При цьому суддя зазначала, що іноді прийнятий новий закон не завжди полегшує життя платника податків. «Згадаємо закон №466. Навіть після того, як нами була сформульована позиція щодо ст.1201, не в усіх випадках було враховано не лише позицію Верховного Суду, а й навіть норму закону».
Щодо оскарження рішень про ризиковість, доповідачка наголосила, що нині в комітеті Данила Гетманцева перебувають відповідні законодавчі ініціативи, проте поки не відомо чи потраплять вони коли-небудь до порядку денного. Мовляв, усе ж важливо врегулювати терміни на рівні Податкового кодексу. «Але поки дане питання перебуває в нашій палаті, а Верховна Рада перевантажена іншими важливими питаннями. Тому й застосовуються окремі думки — щоб законодавець звертав на це увагу», — констатувала спікер.
Принагідно один з гостей форуму відзначив, що ВС нині дійсно робить спроби заповнити прогалини, що існують у податковому законодавстві, і це чітко випливає з рішень щодо строків оскарження. Мовляв, Суд переходить зі сфери правозастосування у сферу правотворення. «Та чи має право на життя така тенденція?» — звернувся він до судді.
Питання дуже непросте. Мені здається, що маючи законодавчі органи влади і велику кількість правників, варто все ж говорити про те, що кожна гілка влади має виконувати свою, призначену їй функцію. Разом з тим питання виходу на палату є. Зараз у ВС також розглядатиметься і питання чи має застосовуватися принцип стабільності, який закріплений в ПК. Чи мав би парламент урегульовувати ці питання постфактум? Вважаю, ні. Він має тримати руку на пульсі. Проте за умов різного тлумачення і різної практики, суд має такий інструментарій», — відповіла Н.Блажівська.
Бездіяльність — у законі
Ольга Ніколаєва з Харківського окружного адміністративного суду висвітлювала питання мораторію на проведення податкових перевірок. Доповідачка повідомила, що наразі таких справ не дуже багато. Однак апеляційна ланка вказала, що дія карантину на теперішній час не завершена, і що норми ПК мають пріоритет над постановами Кабінету Міністрів. Мовляв, суд задовольнив вимоги, скасувавши наказ податкової.
О.Ніколаєва повідомила, що аналогічної правової позиції дотримуються й деякі судді Житомирського окружного адміністративного суду. «Можу сказати, що думки колег наразі розділилися. Деякі зазначають, що постанова Кабміну є діючою, і на неї є посилання в законі «Про державний бюджет». І оскільки зняти дію мораторію Кабміну надано право законом, вона має юридичну силу».
Водночас спікер наголосила, що ВС вказував, що якщо перевірка проведена, то наказ вичерпав свою дію, і підстав для його оскарження фактично немає, тож це вже не є належним способом захисту. Мовляв, позиція, що за таких обставин уже варто оскаржувати ППР мала місце ще у Вищому адміністративному суді. «Як на мене, питання дуже дискусійне. Практика із цього приводу різна. На виїзних перевірках такий підхід, напевне, є не зовсім виправданим. Адже якщо платники податків не були знайомі з наказом щодо проведення цієї перевірки і її провели без їх участі, то, напевне, вони все ж мають право оскаржувати безпосередньо наказ, а не лише нараховані податкові зобов’язання», — підкреслила суддя.
Тож на разі залишається чекати як урешті складеться практика. Однак доповідачка наголосила, що вона за паритетність. Наприкінці доповіді О.Ніколаєва не обійшла увагою й свіже резонансне рішення Великої палати №9901/191/19. Вона прийшла до висновку, що на Президента не можна покласти відповідальність за тривале непризначення суддів, якщо до нього надійшло забагато подань.
Суддя відзначила, що з огляду на таке рішення бездіяльність уже буде вважатися субстанцією, яку варто досліджувати. Мовляв, лише троє суддів ВП вказали в окремих думках, що бездіяльність так і залишається бездіяльністю. «Водночас думаю, що цією постановою будуть раді скористатись усі суб’єкти владних повноважень», — застерегла суддя.
Перевірки — незаконні
Оксана Епель із Шостого апеляційного адміністративного суду у своїй доповіді зупинилася на темі мораторіїв більш детально та, схоже, урешті розставила всі крапки над «і». Для цього законниця запропонувала присутнім «розібратися в лабіринтах законодавства».
Тож ст.81 ПК встановлює право контролюючого органу проводити ті чи інші види перевірок. Однак сталася пандемія, і всі опинилися в умовах, коли були змушені змінювати правила гри і бізнес, і контролюючі органи. «Держава, стимулюючи бізнес, і його ведення в таких надскладних умовах, 30.03.2020 доповнила перехідні положення ПК п.52.2, яким уперше встановили право бізнесу на мораторій під час пандемії (до 31.05.2020)», — доповідачка наголосила, що на той час законотворець іще сам не міг передбачити, що країна опиниться в надскладних умовах так надовго.
Однак установлений термін спливав, і тому, діючи на випередження, законотворець знову подбав про продовження строків дії мораторію. І в травні 2020 року з’явився другий закон, який уже вносив зміни до Податкового кодексу. «У ньому вже встановлюється час «до кінця карантину», тобто без визначення конкретної дати. І все було б гаразд, якби не одне «але». Під ялинку наші парламентарі, приймаючи закон про держбюджет на 2021 рік, заклали норму, якою дозволили Кабміну скорочувати терміни дії мораторію», — так у законодавстві й з’явилися колізійні норми, зазначила О.Епель.
Таким чином, ПК захищає платника податків, у той час як парламентарі уповноважили Уряд діяти на власний розсуд. Як же тут захищатися платнику податків, як діяти?
«На мою точку зору, ПК наразі виписаний доволі чітко і конкретно. По-перше, ст.2 вказує, що зміни можуть вноситися лише в кодекс, а не в будь-які інші нормативні акти. По-друге, ст.5 чітко розтлумачує, як діяти платнику податків і іншим органам у разі колізійності норм законодавства. Перевага надається саме приписам, які закладені в ПК. Ст.4 також вказує, що всі сумніви мають тлумачитися на користь платника податків», — суддя зазначала, що за таких обставин просто не розуміє, «чому думки колег розійшлися.
Мовляв, тут однозначно потрібно застосовувати норми ПК, перевірки під час дії мораторію є незаконними, а їх призначення слід трактувати на користь платника податків. Таким чином, поки дані справи дістануться ВС, іншим судовим ланкам варто вирішувати, як діяти зараз. Поки, як бачимо, перша інстанція доволі часто стає на бік контролюючого органу.
Тож О.Епель запропонувала на розсуд спільноти справу №5802133/21 Шостого ААС. Саме вона вже пройшла через «верховників» — вони справу по суті не переглядали, але відмовили у відкритті касаційного провадження. «Отже, Суд погодився з правильністю тлумачення й відсутністю підстав для касаційного перегляду. Тому цю справу сміливо можна брати за основу», — констатувала суддя.
Таким чином, перевірки не законні. Але як чинити, якщо податківці все ж прийшли? Чи слід допускати до таких перевірок і як потім захищати свої права? Платник податків може застосовувати досудове врегулювання або потім захищатися в суді. Проте в разі недопуску на перевірку податкова має право накласти арешт на майно, наголосила суддя.
«Як ви знаєте, накладається він протягом двох діб. Тож згодом захищати вже не буде чого, адже бізнес товариства буде паралізовано. Тому я вважаю, що з двох зол варто обирати менше. Якби я захищала права платників податків, порадила б усе ж допускати на перевірку», — приміряла на себе роль адвоката спікер.
Практика ВС з цього приводу нещодавно змінилася. І якщо раніше накази можна було оскаржити як окремий вид і підставу звернення до суду, зараз ВП висловилася, що допуском до перевірки дія наказу вичерпана. Отже, у суд слід іти, оскаржуючи саме наслідки перевірки.
Палата вказує, що в суді платнику податків слід довести незаконність наказу. «Якщо наказ незаконний, ніхто не буде зважати на інші порушення, які, можливо, і були встановлені об’єктивно. Таким чином можна підсилити свою правову позицію та аргументи по суті справи за наслідками перевірки», — порадила О.Епель.
Однак нині контролюючий орган постійно змінює правила гри й аргументує свою позицію часто навіть не доказами, а певними процесуальними моментами. Так, законниця зазначила, що в практиці під її головуванням неодноразово траплялися справи, коли податківці покладалися на ст.60.
Щодо цього суддя ААС також запропонувала спільноті підходити до аналізу кодексу фундаментально. Мовляв, ст.60 треба читати у взаємозв’язку зі всіма частинами. А відкликаним ППР може вважатися в разі зменшення лише за умови, якщо винесено нове ППР, яке направлено платнику податків, і той його отримав. В іншому випадку контролюючий орган не в праві посилатися на статтю, яка фактично ним не була дотримана.
Сесія форуму видалася дійсно продуктивною. Правники дістали багато практичних порад, а також застережень. Судді, котрі долучилися до дискусії, виступили на боці платників податків. Далі побачимо, якою буде позиція «верховників».
Катерина Засторожнікова (у центрі) як єдиний представник першої ланки зазначила, що запобігати зловживанням фіскалів мають слідчі судді.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!