Глава комитета НААУ по повышению профессиональной квалификации Елена Сибилёва:

«В профессии юриста работает принцип, согласно которому если ты остановился, то уже опоздал»

Нужны ли адвокату энциклопедические знания и какие навыки необходимо развивать более настойчиво? Ежегодно перед каждым защитником встает вопрос о повышении квалификации. Кто-то подходит к нему формально, другие бьют все рекорды, получая такое количество баллов, которого хватило бы на несколько десятков коллег. О необходимости самосовершенствоваться и стереотипах дорогостоящего обучения «ЗиБ» общался с главой комитета по повышению профессиональной квалификации, действующего в составе Национальной ассоциации адвокатуры Украины, Еленой СИБИЛЁВОЙ.

«Маю сумнів, що в майбутньому штучний інтелект може замінити професійну правничу допомогу»

— Олено, комітет, який ви очолюєте, має низку завдань, що сходяться до однієї глобальної мети — сприяти розвитку адвокатури й підтримувати її професійний рівень. А для чого, на вашу думку, адвокатам протягом усього свого професійного шляху потрібно «учитись, учитись та ще раз учитись»? Аби встигати за мінливим законодавством чи аби бути кращим за штучний інтелект і чат-боти, за якими майбутнє?

— На щастя, адвокати — люди допитливі та прагнуть самовдосконалення. Дійсно, обидва з названих Вами чинників дають стимул до саморозвитку. У професії юриста, котрий працює в умовах динамічного законодавства та мінливої судової практики, як ніде діє принцип, за яким якщо ти спинився, то вже запізнився.

В адвокатів-практиків завжди є клієнти, які бажають отримувати повний спектр юридичної допомоги з будь-яких питань, що виникають у них як в особистому житті, так і під час ведення бізнесу. Відповідно, адвокату, який допоміг з одного питання та якому клієнт уже довіряє, останній спробує доручити питання щодо надання допомоги в іншій галузі права, попри конкретну спеціалізацію цього юриста. Уже від самого адвоката буде залежати: порекомендувати колегу, який є фахівцем із зазначеного питання, чи взятися за надання правничої допомоги самостійно. Проте для цього слід бути належним чином підготовленим, аби ефективно виконати доручення. Отже, адвокату потрібно постійно вчитися, мати добрі базові знання з усіх галузей права та глибинні фундаментальні знання за своєю спеціалізацією.

— Напевне, українському юристові як нікому доводиться постійно тримати руку на пульсі поточного законодавства, судової практики, аби не втратити професійну форму?

— Так, великий поштовх до постійного навчання дає також і динамічне національне законодавство, висновки Верховного Суду, які час від часу змінюються, відсутність єдиної уніфікованої бази правових позицій, необхідних для правника. Адвокату потрібно самостійно шукати нові знання та шляхи до їх вдосконалення. Саме для цього адвокатам пропонується широкий спектр заходів щодо підвищення кваліфікації, які проводяться в різних формах (вебінари, семінари, тренінги, круглі столи, форуми тощо) із залученням фахівців, які, практикуючи в конкретних сферах, дадуть як теоретичну базу, так і практичні поради, аж до методик та покрокових алгоритмів вирішення відповідних питань.

Крім того, клієнту потрібні не лише поради та практична допомога, а й просто пояснення (що сталося, через що/кого сталося, як це вирішити та як цього уникнути в майбутньому), психологічний контакт із особою та людяність.

Урахувавши зазначене, маю великий сумнів, що в осяжному майбутньому штучний інтелект може замінити професійну правничу допомогу адвоката.

— Енциклопедичні знання сьогодні дедалі менше цінуються. Адже на будь-яке запитання може відповісти Google. Натомість те, що називається soft-skills, навпаки, зростає в ціні. Адвокати доволі часто шукають саме такі навички. Як ви дивитеся на те, аби ваші колеги приділяли більше годин для не спеціальних знань, а саме soft-skills? Чи витрачаєте час для формування таких навичок особисто ви?

— На мою думку, сучасному адвокату soft-skills дійсно важливі. Треба пам’ятати, що «м’які навички» універсальні, цього у вишах не навчають, а оцінити їх набагато важче. Найчастіше ступінь прояву залежить від типу особистості, особливостей характеру, темпераменту. Я вважаю, що адвокату потрібен певний баланс hard- і soft-skills, адже те, як вони взаємодіють з оточенням, важливе не менше за компетенцію. Також набуття soft-skills значно ефективніше у формі оффлайн-тренінгів, проведення після тривалої перерви, пов’язаної з карантинними обмеженнями, тільки починає відновлюватися.

Я тренер курсів програми Ради Європи HELP, які передбачають слідування певній методології, напрацьованій спільно 47 країнами РЄ. Це надання максимум soft-skills на очних зустрічах і максимум hard-skills — упродовж дистанційного навчання. На мою думку, це найзручніша форма навчання для адвокатів.

— Чи є необхідність у зміні вимог до підвищення кваліфікації адвокатів? Наприклад, щодо збільшення або зменшення залікових балів, які повинен отримати адвокати за рік.

— Вимога щодо отримання 10/16 залікових балів є оптимальною та достатньою для належного підтримання рівня у своїй спеціалізації. Нагадую, що 1 бал дорівнює 1 год.

Загалом, якщо особа бажає вчитися, вдосконалюватися, розширювати свої знання та навички, то буде опановувати матеріал та отримувати і 50 балів, і більше. Головне для нас — дати адвокату можливість обрати із широкого спектра різноманітних тем, курсів, напрямів, можливостей та опцій для реалізації такого бажання, запропонувати цікаві, актуальні теми для його належної підготовки до роботи, у зручний для адвоката час та в різних формах участі.

«Знання без досвіду не допомагає ні його носію, ні клієнту»

— Є стереотип, що підвищення кваліфікації для адвокатів — дуже дорого, особливо для тих, хто тільки починає шлях у професії. Але, наскільки мені відомо, це не так. Адже ради адвокатів регіонів та й НААУ в цілому пропонують безліч безкоштовних заходів щодо підвищення кваліфікації. Тож чи можна зробити висновок, що підвищення кваліфікації є доступним для будь-кого, хто прагне самовдосконалюватись?

— Дійсно, для новачків вимоги щодо підвищення кваліфікації за рік відрізняються. Так, відповідно до порядку підвищення кваліфікації особи, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років зобов’язані підвищити свою адвокатську майстерність на рівні 48 год., з яких не менше ніж 16 год. — щороку.

Водночас ради адвокатів регіонів, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, НААУ та деякі інші оператори постійно проводять безкоштовні заходи щодо підвищення кваліфікації. І таких заході упродовж року багато. При цьому безоплатні заходи зовсім не означають, що вони нижчої якості. Адже лекторів та експертів, якість матеріалу на кожному заході ретельно перевіряє експертна рада.

З огляду на карантинні обмеження усі оператори підвищення кваліфікації з початку 2020 року перейшли на проведення навчання онлайн. Це суттєво збільшило як кількість заходів, так і технічну можливість залучити до підвищення кваліфікації більшу кількість адвокатів.

Сертифіковані лектори, оператори та самі учасники вебінарів дуже швидко опанували техніку участі онлайн, що спростило можливість підвищення кваліфікації та організації заходів. Адвокатові достатньо відслідковувати анонси на сайті Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ як єдиної бази акредитованих вебінарів, семінарів, форумів та інших заходів та з усього переліку обрати для себе ті, що підходять за датою та часом проведення, тематикою, оплатністю чи безоплатністю.

— У ВША було опубліковано список лідерів у підвищенні кваліфікації за 2020 рік. При цьому в такому списку є особи, які набрали більше ніж 200 та 300 балів. А перше місце зайняв адвокат, якому вдалося отримати 381 заліковий бал. Чим би ви це пояснили: жагою до знань, часом, що вивільнився в рік суворих карантинних обмежень, чи «синдромом відмінника»?

— Учитися ніколи не буває забагато. Головне — це вміння застосувати набуті знання у своїй практичній діяльності. Адже знання без досвіду не допомагає ні його носію, ні клієнту.

Як я зазначала раніше, такі великі показники можна пояснити кількома чинниками. Це як збільшення кількості заходів, так і карантин, який перевернув світ і поставав на певний час на паузу професійне життя деяких адвокатів, які, наприклад, не вели кримінальних справ.

Карантин зумовив «переформатування» заходів і спрощення доступу до знань. Онлайн-заходи зручні й ефективні саме різноманіттям тем, можливістю проходження в зручний час та в будь-якому місці. Допускаю, що колеги, які набрали найбільшу кількість залікових балів, проводили час із користю вдома, повертаючись із судових засідань, в офісах тощо. Навпаки, не всі адвокати старшого покоління так легко перейшли на навчання на вебінарах через неможливість опанування технічних питань і прагнули брати участь лише в очних заняттях. Хоча вони завжди більш відповідально ставляться до підвищення своєї кваліфікації, розуміють і знають її важливість з особистого досвіду. Тому з послабленням карантинних обмежень у 2021 році найчастіше обирається гібридна форма проведення, що поєднує онлайн- та офлайн-участь.

Упевнена, що при належній організації майже безперервного процесу проведення вебінарів з часом кількість таких лідерів буде тільки зростати.

— Не секрет, що є адвокати, які, навпаки, формально ставляться до підвищення кваліфікації та відвідують заходи лише заради балів. Як боротись із цією проблемою? І чи потрібно з нею боротися взагалі? Адже це, мабуть, ті самі люди, які колись у школі отримували оцінку заради оцінки, а в університеті — залік заради заліку. І чи можливо в такому середовищі, як адвокатура, «вижити» тому, хто не справді здобуває знання, а тільки вдає?

— Жодну людину не можна змусити робити будь-що, попри її волю. Кожен адвокат має розуміти, що вчасне підвищення ним кваліфікації відображається на ефективному результаті надання правничої допомоги.

Ті, хто не бажає навчатися та підтримувати знання на належному рівні, рано чи пізно зіткнуться з проблемами, які їх стимулюватимуть змінити своє ставлення до цього. Дуже прикро, якщо проблеми стануть і проблемами клієнтів. Зі свого боку ми можемо мотивувати людину цікавими темами, яскравими виступами лекторів, якісним контентом. Окрім того, для таких колег стимулом також виступає тестування, яке проводиться по завершенні заходу: адвокат може отримати залікові бали тільки після успішного проходження тестових завдань за відповідною тематикою заходу. Не забуваймо й про велику конкуренцію на ринку юридичних послуг.

«Графа про невиконання обов’язку щодо підвищення кваліфікації може вплинути на рішення потенційного клієнта»

— Сьогодні в Єдиному реєстрі адвокатів України відображається, чи виконав адвокат необхідний мінімум щодо підвищення кваліфікації за останні роки. Тобто ця інформація є в загальному доступі. Рішення про включення такої графи до ЄРАУ було зумовлене зручністю для самих адвокатів (як нагадування про необхідність підвищення кваліфікації) чи швидше для тих, хто користується їхніми послугами?

— Адвоката рекламує його робота, тобто як якісні, так і неякісні послуги. Це так зване сарафанне радіо. Людині може порадити адвоката його клієнт. Водночас потенційний клієнт може перевіряти інформацію про адвоката в усіх відкритих і відомих йому джерелах.

Профіль адвоката в ЄРАУ відображає офіційну та актуальну інформацію про нього. Тому графа про невиконання обов’язку щодо підвищення кваліфікації може вплинути на рішення потенційного клієнта щодо звернення до цього адвоката та укладення з ним договору.

Самі ж адвокати користуються особистим кабінетом на сайті центру акредитації ВША НААУ, де мають змогу обирати доступні акредитовані заходи, переглядати кількість отриманих балів, інформацію щодо заходів, в яких вони брали або запланували взяти участь.

— Над чим комітет працює зараз і чи слід адвокатам найближчим часом очікувати змін у питаннях підвищення кваліфікації?

— Професійна підготовка адвокатів є одним з інструментів для сприяння ефективності та результативності надання правничих послуг, елементом компетентного судочинства й належного представництва клієнта, визначальною умовою поваги суспільства й державних органів до статусу адвоката як професіонала. Головним завданням комітету є організація таких заходів, які не тільки інформативні та корисні для роботи, а й цікаві та захопливі.

З початку карантинних обмежень обрано форму онлайн-засідань, що пришвидшила та спростила роботу, адже члени комітету — адвокати з різних регіонів. Нині комітет з підвищення професійної кваліфікації продовжує працювати над залученням нових лекторів, які є фахівцями в конкретних галузях права та дають адвокатам змогу поглибити знання у вузьких видах спеціалізації, опанувати нові спеціальності на відповідних курсах.

Окрім того, комітет виявляє, аналізує та враховує побажання й потреби адвокатів для своєчасного реагування з метою поліпшення доступу до підвищення кваліфікації. Також ми оприлюднюємо приклади успішної практики адвокатів за результатами вузькоспеціалізованих навчань.

Тож немає проблем з тим, аби обрати для себе потрібні й цікаві теми. Цьому лише слід приділити трохи часу протягом року.