Где безответственность, там долги

Пока «хозяйственники» изучают новую философию банкротства, Минюст уже заявил на 400 млрд требований

Был закон «прозаемщецкий», а стал кодекс прокредиторский. Раньше должники имели огромные возможности, а новый кодекс обеспечил кредиторам существенное влияние на процедуру банкротства. Новую философию Кодекса по процедурам банкротства теперь изучают в хозяйственных судах.

Зокрема, цій темі була присвячена конференція «Удосконалення в сфері банкрутства: аналіз ефективності нових процедур». Як повідомляють у прес-службі Касаційного господарського суду, її організували Східний апеляційний господарський суд, Господарський суд Харківської області, проект ЄС в Україні «Pravo-Justice» та Національна асоціація арбітражних керуючих України.

У ході першої сесії, що була присвячена застосуванню КзПБ, суддя-спікер Касаційного господарського суду Сергій Жуков розповів про судову практику щодо субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства (більш детально див. «ЗіБ» — Прим. ред.). Він констатував, що кодекс став більш прокредиторським.

На думку С.Жукова, новий кодекс покладає велику відповідальність на керівника боржника. «І це є дуже важливим для економіки України, бо безвідповідальність породжує нові борги», — зауважив він. За його словами, Міністерство юстиції у справах про банкрутство заявило вимог більше ніж на 400 млрд грн. «Це суттєва сума, яка дозволяє говорити, що застосування субсидіарної відповідальності матиме величезний вплив на економіку нашої країни», — наголосив суддя-спікер КГС.

У свою чергу секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС Володимир Погребняк зупинився на визначенні юрисдикції, оскарженні судових рішень, ставках судового збору у справах про банкрутство.

Він наголосив, що на дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їхніх прав та обов’язків мають бути усунені ними самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням рішення. Вимоги кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджують дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводять прострочення виконання грошового зобов’язання боржника.

У межах третьої сесії суддя КГС Ніна Ткаченко детально зупинилася на особливостях провадження у справах про банкрутство фізичних осіб. Вона зазначила, що ініціювання судової процедури у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи згідно з КзПБ є суто прерогативою боржника, на відміну від банкрутства юридичних осіб.

«Банкрутство розраховане на добросовісного боржника, який згоден віддати все своє майно банку і буде співпрацювати з арбітражним керуючим (керуючим реалізацією майна). Водночас процедура банкрутства фізичної особи фактично є добровільною, оскільки може бути розпочата лише за її заявою», — зауважила вона.

На думку Н.Ткаченко, запроваджуючи інститут банкрутства фізособи, законодавець ставив за мету надати можливість таким боржникам звільнитися від боргів і повернутися до активного трудового та економічного життя. Втім, лише за умови добросовісного розкриття ними інформації про свій майновий стан.

Спеціально для конференції ВС підготував аналіз судової практики та висновків Великої палати ВС, а також добірку рішень Європейського суду з прав людини, що стосуються розгляду справ про банкрутство. На думку суддів КГС, така інформація буде корисною суддям, фахівцям у сфері банкрутства та арбітражним керуючим.

Аналогічні заходи за участі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС відбуваються регулярно в різних апеляційних господарських округах. Адже, як зазначають у прес-службі КГС, обговорення новел процедури банкрутства викликає особливий інтерес та жваву дискусію у профільному середовищі, оскільки сьогодні справи про банкрутство становлять окрему велику категорію спорів.