Осчастливить каждого

Международные партнеры выделили $46000, чтобы помочь украинцам вырваться из долгового рабства

Вскоре украинцев ожидает отмена моратория на обращение взыскания на жилье по кредитам в валюте. Посоветовавшись, международные эксперты нашли достаточно необычный выход из ситуации. Об этом сообщили в Министерстве юстиции.

Передумови для дій

Протягом останніх 10 років українці принаймні двічі встигли відчути на собі нищівні наслідки економічної кризи. Через це, за підрахунками експертів, від 20000 до 60000 осіб опинилися в «борговому рабстві». Розуміючи негативні наслідки як для банків, так і для економіки в цілому, міжнародні організації виділили кошти, аби ми боролися з бідністю. Водночас виявилося, що привілеї ще необхідно заслужити.

Зважаючи на постійні курсові коливання та стагнацію економіки, банки лобіюють зняття мораторію на звернення стягнення на майно за валютними кредитами. Водночас міжнародні експерти наголошують, що безумовне зняття мораторію призвело б до масових заворушень і позначилося на й без того хиткій економіці. Адже велика кількість громадян могла б залишитися без даху над головою. Перші кроки в протидії бажанням банкірів були зроблені у 2016 році, коли під диктовку міжнародних партнерів створили законодавство про споживче кредитування.

Водночас основні зміни продиктовані набранням чинності Кодексом з процедур банкрутства. Він серед іншого містить главу, в якій передбачено абсолютно революційний інститут для вітчизняного законодавства — неплатоспроможність фізичних осіб. Банкрутство для фізосіб є доволі звичною процедурою для країн Старого світу. Більше того, майже 70% банкрутств у країнах Європейського Союзу становлять саме процедури, пов’язані споживчим кредитуванням. Тож не дивно, що й Україна долучилася до стандартів.

Збільшити попит на банкрутство

«Працюючи над нормами кодексу, правова спільнота розуміла, що необхідно зберігати баланс», — наголосила член Ради арбітражних керуючих Ірина Сербін. Адже, створивши достатньо прості передумови для початку процедури неплатоспроможності, Україна могла постати перед лавою замовних банкрутств, коли громадяни намагалися би швидко та безболісно попрощатися з боргами. Водночас запровадили достатньо важкі правила, побоюючись народити мертву дитину, адже суспільство не сприймає ні процедури, ні її переваг.

Проте, як не намагалися автори, КзПБ вийшов не добрим, але й не злим. Кодекс є результатом компромісу, а процедура неплатоспроможності для громадян усе ж залишається зарегульованою. Розуміючи проблему, міжнародні організації традиційно виділяють українцям кошти. Зокрема, у рамках проекту USАID було виділено аж $46 тис. на розвиток нового інституту.

Проаналізувавши реальні обставини та розуміючи, що більшість із тих, хто насправді потребує процедури споживчого банкрутства, не мають змоги найняти адвокатів із модних столичних фірм, американці вирішили спрямувати кошти на безоплатну правову допомогу. Тому за підтримки Асоціації правників України, Ради арбітражних керуючих та представників деяких юридичних фірм було розпочато роботу з Мін’юстом.

Щоб не вскочити в халепу, зважаючи на доволі складні процедури, які пропонує КзПБ, першим кроком на шляху співпраці став відбір консультантів для центрів безоплатної правової допомоги. Як зазначив член правління АПУ Юліан Хорунжий, конкурс на одне місце становив 12 осіб, причому рівень конкурсантів був достатньо високим. Переважно заявки надходили від арбітражних керуючих, що й не дивно, оскільки банкрутство є специфічною галуззю. Тож, аби вдало працювати з новими правилами, потрібні не лише досвід і хист, а й уміння діставати від цього задоволення.

Наступним кроком буде навчання обраних кандидатів та опрацювання з ними ряду дискусійних положень. Адже, крім безпосередньої допомоги малозабезпеченим громадянам, на правників системи безоплатної правової допомоги покладуть ще й обов’язок щодо популяризації процедури. Усе це потребує як мінімум підвищення кваліфікації. Особливо в умовах гучних заяв Мін’юсту.

Щастя збанкрутувати

Так, присутня під час презентації проекту «Надання консультацій громадянам вразливих груп населення з питань неплатоспроможності» заступник міністра Валерія Коломоєць зазначила, що головною метою, яку ставить перед собою міністерство, є зробити всіх щасливими. Тож заради загального щастя та процвітання громадянам допоможуть банкрутувати. Адже невдовзі мораторій буде знято, тож ті, хто не встигне скористатися безпрограшною лотереєю, залишаться без житла.

Водночас правники навіть особливо не приховують того факту, що КзПБ містить низку положень, які важко застосувати. Тим часом судової практики ще немає. Тож фактично напрацьовувати зміни та набивати ґулі будуть на малозабезпечених. Здобуті дані згодом уважно проаналізують і запропонують зміни для покращення кодексу.

Арбітражні керуючі, утім, наголошують, що становище боржника, за КзПБ, є доволі приємним, особливо порівняно з правилами, якими керуються країни ЄС. Неплатоспроможність по-українськи наразі є справою добровільною, на відміну від більшості інших держав. Тож громадянин дістає можливість обрати для себе більш зручний спосіб і розпрощатися з боргами або шляхом реструктуризації з величезними дисконтами, або внаслідок прощення.

Одним із головних підводних каменів, які можуть стати неприємною несподіванкою, є позиція податкової. Адже прощений борг автоматично стає базою для оподаткування. То чи доведеться платити державі після того, як тебе обібрали до нитки, — відкрите питання. Воно стає зрозумілим, якщо уявити, що особа збанкрутіла внаслідок непомірних витрат на коштовні відпочинки. А якщо причиною банкрутства стала неспроможність оплачувати комунальні послуги, наприклад через малі заробітки чи звільнення? Чи буде справедливим платити податок на віртуальний прибуток особі, яка через державну політику залишилася в одних штанях та двох сорочках?

Наразі не доводиться стверджувати, що КзПБ містить багато проблем, адже зі 100 звернень за процедурою неплатоспроможності відкрито провадження лише за 20. Тож Україна тільки-но розпочинає створювати власну історію неплатоспроможності. У ній надзвичайну роль відведено саме судовій практиці. Утім, є багато питань, щодо яких відсутня більш-менш узгоджена точка зору.

Наприклад наразі не відомо, що робити, коли інший член подружжя не надає жодної інформації про свої статки. Звертаючись до букви закону, боржник фактично залишається без будь-якої можливості для звернення до суду. Водночас в Україні достатньо відкритих реєстрів, за допомогою яких можна зібрати достатньо інформації.

Не менш болісним залишається й питання майнових поручителів. Адже, з одного боку, вони страхують власним майном відповідальність боржника. З другого — досить дивним видається позбавити майнового поручителя житла та майна, залишивши боржника насолоджуватися життям у власній квартирі. Тож це питання залишається відкритим. Принаймні доти, доки процедура неплатоспроможності може бути ініційована виключно боржником.

Проте все це стосується найближчого майбутнього. Правники пропонують радіти підтримці міжнародних партнерів. Адже власним коштом підготувати необхідну кількість фахівців для безоплатної правової допомоги Україна поки що не здатна. Можливо, головною перепоною на цьому шляху стає відсутність узгоджених дій в самому Міністерстві юстиції.

Водночас чи потрібні нам деталі, якщо справа зрушила з мертвої точки, нехай навіть і за активного підштовхування з боку правничої спільноти та міжнародних партнерів? Отримати консультацію громадяни зможуть у 6 найбільших містах України: Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Запоріжжі та Львові. Старт програми вже відбувся, і, як зазначають в АПУ, вона триватиме до листопада 2020 року. Тож правники закликають скористатися можливістю, мовляв, далі правила стануть жорсткішими, а кредитори матимуть більше повноважень.

СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ «ЗіБ»

Роберт БОНД,
керівник проекту USАID «Трансформація фінансового сектору»:

— На цій посаді я вже вдруге, тож бачу, як змінилося законодавство України. Громадяни, які брали кредити, навіть не передбачали такої можливості, що, прокинувшись одного затишного ранку, вони зрозуміють, що винні вдвічі більше грошей, ніж позичали. Водночас, коли я обіймав цю посаду вперше, законодавство не було лояльним до позичальників, тож тоді ми напрацювали пакет законів про споживче кредитування, який змусив банки стати відповідальнішими.

Законодавство, напрацьоване за підтримки USАID, зробить кредитні відносини зрозумілішими, додасть прозорості та забезпечить збільшення конкуренції. Проте проблема банкрутства фізичних осіб в Україні залишається, адже валютні запозичення продовжують бути нестабільними вже понад 10 років.

Водночас лише у 2019-му було розв’язано проблему банкрутства фізичних осіб. Ідеться про вирішення проблем чесних, але невдачливих позичальників. Тож ми раді, що в Україні знайшлась асоціація, яка взяла на себе обов’язки щодо надання малозабезпеченим громадянам правової допомоги. Раді вітати цю ініціативу та надавати для цього фінансову та будь-яку іншу допомогу.

Валерія КОЛОМОЄЦЬ,
заступник міністра юстиції:

— До нас останнім часом дуже часто звертаються громадяни з питаннями щодо входження в процедуру неплатоспроможності для фізичних осіб. Водночас ми вже бачимо перші проблеми, з якими стикаються як громадяни, так і професіонали, які супроводжують процедуру. Тож ми перед собою перш за все ставимо завдання простежити всі проблеми, які виникатимуть із банкрутством у державі. Адже центри безоплатної правової допомоги, які діють при Мін’юсті, дозволяють це зробити якісно, швидко й ефективно.

Друге та не менш важливе досягнення полягає в тому, що за підтримки партнерів міністерство дістане можливість підготувати фахівців, які надаватимуть безоплатну правову допомогу. Адже процедура банкрутства є дуже специфічною, тож далеко не кожен правник здатний в ній розібратися.