Кнут и пряник для КС

Отмену ответственности за незаконное обогащение приравняли к «нулевой декларации»

Возмущение по поводу решения Конституционного Суда, содействующего коррупционерам, не стихает, хотя после драки кулаками не машут. Пожар неувязки должны были бы гасить те, кто проголосовал за принятие. Ведь мотивировочная часть акта, по мнению экспертов, не убеждает. Вместе с тем нужно решать, что делать дальше, хотя закрытых дел не вернешь.

Непопулярний крок

26 лютого конституційності в нормі про незаконне збагачення (ст.368² Кримінального кодексу) не знайшли. Основним аргументом рішення №1-p/2019 було те, що презумпція невинуватості стосується кожного. Утім, литовські колеги свого часу вирішили, що навіть цей принцип можна порушувати задля суспільної потреби.

Асоціація правників України запросила експертів на круглий стіл не для того, щоб розкритикувати єдиний орган конституційної юрисдикції, а щоб знайти в рішенні раціональне зерно, яке дозволить прискорити заміну скандальної норми.

Коли минулого року КС ухвалив рішення про скасування закону «Про референдум» 2012 р., громадськість відреагувала позитивно, хоча українці досі не мають правового механізму для зібрання на народне віче.

Голова комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини Альона Шуліма зазначила, що Суд може приймати непопулярні рішення, але мотивувальна частина останніх має бути переконлива.

Норма нетрадиційної орієнтації

На захист ліквідації статті став адвокат Іван П’ятак. Він наголосив, що вона не відповідала принципу правової визначеності. Мабуть, через цей фактор жодного судового рішення про покарання за її порушення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не знайдеться. Ні судді, ні адвокати, ні прокурори не розуміли її механізму. Проте кілька проваджень у судах зуміли відкрити. Чи то чудом, чи то зусиллями зацікавлених.

Як пояснюють майбутні автори «статті на заміну», а їх у робочій групі 100, міжнародний досвід розслідування подібних злочинів базується на тому, що слідчі органи зосереджувалися на різниці між доходами й видатками підозрюваного. За логікою нашого законодавця, правоохоронці мали підтверджувати незаконність підстав набуття будь-чого у власність, що вже видається незрозумілим.

Член піклувальної ради АПУ Володимир Сущенко зауважив, що сам прикметник «незаконне» є невдалим, його не було в кодексі до 2015 р., і ввели його спеціально, щоб прокурори, адвокати й судді не розуміли. Разом із цим часто в кодексі диспозиції прямо не зазначені, їх потрібно вираховувати.

Крім цього, В.Сущенко не вбачає у виключеній нормі порушення презумпції невинуватості. Хоча в законодавця справді проглядався нетрадиційний підхід — слідчі та прокурори, які розводили руками, звикли доводити злочинність дій, а тут потрібно було доводити правомірні та ще й підозрюваному.

Ефект плацебо

Очевидно, норма була спрямована не на покарання винних. Оскільки справа якимось чином дійшла до цього, народні депутати засумнівалися в її конституційності.

На думку В.Сущенка, позитив вона все-таки несла, у вигляді превенції, щоб налякати нечесних чиновників. Адже ті знають, що в кримінальному процесі відкрутитися не зможуть. Він також пов’язує отриманий від неї ефект із електронним декларуванням, адже, коли останнє розгорнулося, стало складніше щось приховувати.

Водночас в іноземців декларування більше відповідає антикорупційним вимогам. Якщо в нас воно часткове, то за кордоном подекуди загальне, і вказують чиновники не лише відомості про родичів.

Від «бездіяльності» норм перестраховує Європейський суд з прав людини. Зокрема, у рішенні у справі «Гончаров проти Росії» виписано, що небажання виконувати свої зобов’язання не може виправдовувати державу. Дійсно, на практиці виходить, що антикорупційні вимоги задовольнили, але якось «ширмово».

Пролог замість епілогу

Правники намагались оцінити перспективи появи нової статті з урахуванням рішення Суду. При цьому відмічали, що останній міг дати час на вдосконалення старої.

Член правління АПУ Олександр Ільков переконаний, що суто юридичними механізмами ситуація не вирішиться, рух піде по колу, і через 5 років експерти зберуться знову для такої самої дискусії.

Натомість КС, який намагається довести свою аполітичність, на думку експертів, удалось абсолютно протилежне. Адже в рішенні, де порушувалося матеріальне питання, заодно зачепили й процесуальні аспекти, а от чіткого обґрунтування не прописали.

Можливо, акт мав на меті дати старт пропонованій широкому загалу «нульовій декларації», жартують правники, адже всі виявилися невинними.

Утім, такий підхід іде врозріз із курсом на подолання корупції. Тому депутатів закликають якнайшвидше замінити «незаконне збагачення» на статтю, яка відповідає міжнародним принципам, яку знову не анулює КС та яка ряснітиме плодами в реєстрі. Принаймні попервах.

ПРЯМА МОВА

Альона ШУЛІМА,
голова комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини Асоціації правників України, заслужений юрист України:

— Факт використання неправомірно набутих коштів стає злочином тільки тоді, коли ми можемо його довести.

Утім, не дуже модною є думка, що пристойність має не тільки виглядати так, а й бути такою. Якщо доходи чиновника нижчі, ніж видатки, це передусім має викликати осуд і сумніви в доброчесності. А роль кримінальної відповідальності, як я її розумію, виходячи з міжнародного досвіду, у тому, щоб «докрутити» цей ланцюжок корупції. Тому набуття активів у незаконний спосіб мають криміналізувати.

Володимир СУЩЕНКО,
член піклувальної ради Асоціації правників України, заслужений юрист України:

— Рішень за ст.368² КК не було не тому, що в нормі неможливо розібратись, а тому, що не було бажання цим займатися.

Якщо говорити про юридичну термінологію, то не тільки в цій, а й у ряді інших статей містяться терміни, які не мають однозначного тлумачення в різних законодавчих актах. І в цьому також є проблема. Наприклад, термін «активи» можна трактувати по-різному. Не всі знають, що активи не обмежуються лише грошима.