Прекращение юридического лица в связи с признанием его банкротом может быть основанием прекращения поручительства
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
7 листопада 2012 року м.Київ №6-129цс12
Судова палата в цивільних справах Верховного Суду в складі:
головуючого — Яреми А.Г.,
суддів: Григор’євої Л.І., Лященко Н.П., Патрюка М.В., Гуменюка В.І., Онопенка В.В., Романюка Я.М., Жайворонок Т.Є., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні заяву Особи 1 про перегляд Верховним Судом ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1.08.2012 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНЕЖ», Особи 1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року ПАТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до ТОВ «СЕНЕЖ» та Особи 1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначало, що 14.01.2008 між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», і ТОВ «СЕНЕЖ» було укладено кредитний договір №*, відповідно до умов якого банк надав кредит у розмірі 1400 тис. грн., а зазначене товариство зобов’язалося використати отриманий кредит за цільовим призначенням і повернути банку кредитні кошти в повному обсязі зі сплатою відсотків за користування кредитом у порядку та у строки, установлені кредитним договором, але не пізніше 14.07.2009. З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між банком та Особою 1. 14.01.2008 був укладений договір поруки №22-15/08, відповідно до п.1.2 якого Особа 1 узяв на себе зобов’язання за належне виконання умов кредитного договору ТОВ «СЕНЕЖ» у повному обсязі, включаючи сплату товариством основного боргу, відсотків, комісій і неустойки. Банк належним чином виконав свої зобов’язання, проте ТОВ «СЕНЕЖ» своїх зобов’язань за кредитним договором не виконало у зв’язку із чим станом на 1.02.2010 утворилася заборгованість. Тому ПАТ просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку 1664689 грн. 46 коп. заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.06.2011 позов ПАТ «ПУМБ» задоволено: стягнуто солідарно з ТОВ «СЕНЕЖ» та Особи 1 на його користь 1664689 грн. 46 коп. заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з ТОВ «СЕНЕЖ» скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог до ТОВ «СЕНЕЖ»; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою ВСС від 1.08.2012 касаційну скаргу Особи 1 відхилено, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 залишено без змін.
У поданій до ВС заяві про перегляд ухвали ВСС від 1.08.2012 Особа 1 порушує питання про скасування рішення суду касаційної інстанції та направлення справи на новий касаційний розгляд з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.355 ЦПК, — неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема ч.1 ст.559 ЦК.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення Особа 1 посилається на рішення ВСС від 22.02.2012.
Особа 1 указує на те, що правові висновки ВСС про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення, яке переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в указаному для прикладу судовому рішенні, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «ПУМБ» Міщенка С.Г., перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата в цивільних справах ВС уважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.353 ЦПК ВС переглядає судові рішення в цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.
За положеннями п.1 ч.1 ст.355 ЦПК, підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Судами встановлено, що 14.01.2008 між ЗАТ «ПУМБ» (правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ») та ТОВ «СЕНЕЖ» було укладено кредитний договір №22-13/08, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит у розмірі 1400 тис. грн., а ТОВ «СЕНЕЖ» прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити банку відсотки за користування кредитом і повернути його в повному обсязі в порядку та строки, обумовлені кредитним договором, але не пізніше 14.07.2009.
З метою забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «СЕНЕЖ» перед банком за кредитним договором 14.01.2008 між ЗАТ «ПУМБ» та Особою 1 було укладено договір поруки №22-15/08, за яким поручитель зобов’язався відповідати перед банком за виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.
ЗАТ «ПУМБ» належним чином виконало свої обов’язки за кредитним договором, відкривши ТОВ «СЕНЕЖ» позичковий рахунок і надавши йому обумовлені кредитним договором кошти в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №1010167968 від 16.01.2008, а також випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ТОВ «СЕНЕЖ» від 20.01.2010 за період з 14.01.2008 до 20.01.2010.
Проте позичальник своїх зобов’язань за кредитним договором не виконав, у зв’язку із чим станом на 1.02.2010 утворилася заборгованість, яка становить: 1400 тис. грн. — заборгованість за основною сумою кредиту, 99729 грн. 86 коп. — заборгованість за відсотками за користування кредитом, 161959 грн. 60 коп. — пеня за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а всього — 1664689 грн. 46 коп.
Як убачається з постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010, ТОВ «СЕНЕЖ» визнано банкрутом, а згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців 16.12.2010 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи — ТОВ «СЕНЕЖ» — у зв’язку з визнанням її банкрутом.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з ТОВ «СЕНЕЖ» та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ТОВ «СЕНЕЖ», апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що грошове зобов’язання ТОВ «СЕНЕЖ» перед ПАТ «ПУМБ» було припинено у зв’язку з ліквідацією цієї юридичної особи, однак, залишаючи рішення суду без змін у частині позовних вимог до Особи 1, виходив із того, що відповідно до ч.1 ст.559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, тобто за умови виконання позичальником усіх боргових зобов’язань за кредитним договором.
Разом з тим у наданому як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права рішенні ВСС від 22.02.2012 суд дійшов протилежного висновку про те, що, оскільки припинилося забезпечене порукою зобов’язання, зокрема у зв’язку з ліквідацією юридичної особи-боржника, це є підставою для припинення поруки в порядку ч.1 ст.559 ЦК.
Таким чином, існує неоднакове застосування касаційним судом норм матеріального права, а саме — ч.1 ст.559 ЦК.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом зазначеної норми матеріального права, Судова палата в цивільних справах ВС виходить із такого.
Згідно із ч.1 ст.609 ЦК зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Таким чином, грошове зобов’язання ТОВ «СЕНЕЖ» перед ПАТ «ПУМБ» було припинено у зв’язку з ліквідацією цієї юридичної особи.
Згідно з ст.559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до змісту стст.559, 598 ЦК припинення зобов’язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб’єктивне право й кореспондуючий йому обов’язок перестають існувати.
Термін «порука», застосований законодавцем у ч.1 ст.559 ЦК, використовується в розумінні зобов’язальних правовідносин поруки, з припиненням яких утрачає чинність договір поруки.
Отже, зі змісту зазначеної норми вбачається, що порука припиняється в разі припинення основного зобов’язання.
Рішення суду у справі, яка переглядається, не грунтується на вимогах матеріального права, оскільки, всупереч зазначеному, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом не може бути підставою припинення поруки, тому що зобов’язання за кредитним договором не припинилося.
Крім того, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі (п.7 ч.1 ст.205 ЦПК).
За таких обставин заява Особи 1 підлягає задоволенню, а ухвала ВСС від 1.08.2012 — скасуванню з переданням справи на новий касаційний розгляд.
Керуючись стст.355, 3603, 3604 ЦПК, Судова палата в цивільних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 1 задовольнити.
Ухвалу ВСС від 1.08.2012 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова ВС є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.355 ЦПК.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!