Для ускорения квалифоценивания ВККС может привлечь посторонних
Поскольку вопрос подтверждения соответствия профессии тесно связан с тем, сколько судьи будут получать за свою работу, члены Совета судей посвятили этому вопросу почти все заседание. Учли и те изменения, которыми порадовал Конституционный Суд, и реальные бюджетные возможности, которыми наделена Государственная судебная администрация.
Загальне, проте нагальне
Головна тема засідання РСУ — прийдешній позачерговий XVI з’їзд й усі питання, які можуть із цього випливати. Оскільки кожні загальні збори представників українського правосуддя — це боротьба за незалежність, очільники всіх органів акцентували увагу на загрозах сьогодення.
«Усі рішення з’їзду — це гучні заяви. Щоразу вони дублюються, а проблеми залишаються», — відзначив голова ради Олег Ткачук. Але в цьому році війну суддівській незалежності оголосили розпорядники бюджету, тому консолідація всіх сил є необхідною як ніколи.
До цього закликала голова Верховного Суду Валентина Данішевська. Вона наголосила, що всі причетні до врядування, організації та оцінювання суддів є відповідальними за стан речей.
У першу чергу об’єднана сила повинна протистояти зменшенню винагороди. За словами високопосадовців, вони не чіпатимуть судоустрою. Проте спочатку ця пропозиція позиціонувалась як покращення фінансового стану суддів. Саме тому 100-відсоткової впевненості в тому, що автори змін відмовляться від своєї ініціативи, немає. Як і в тому, що тих, хто справді співчуває суддям, не так і багато.
І хоча з’їзд скликають для вирішення питання щодо складу Вищої ради правосуддя, навряд чи судді погодяться відсунути проблему винагороди на другий план.
Адже, як зазначила В.Данішевська, вирішити проблему всередині системи можна лише за допомогою каталізатора кваліфікаційного оцінювання.
Практичні ідеї
Разом з головами ВС та ВРП члени РСУ шукали альтернативних шляхів прискорення проходження суддями обов’язкового етапу, який урешті-решт має збалансувати матеріальну складову незалежності. Пропозицію щодо відновлення інституту оцінювальних комісій в областях висловив суддя Київського апеляційного господарського суду Юрій Власов.
Проте В.Данішевська запевнила, що це тільки сповільнить рух. Адже утворення нового-старого органу потребує законодавчих змін і низки процесуальних кроків, таких як проведення місцевих зборів суддів.
Пролунали й інші пропозиції: видавати винагороду авансом або мобілізувати ВККС для прискорення роботи. Другий варіант передбачає залучення до перевірки практичних завдань позаштатних правників. Його реалізація вбачається дещо ризикованою, адже більш ніж очевидним є те, що до кандидатів на посаду тимчасових перевіряльників буде чимало запитань. У першу чергу до їхньої неупередженості, що в подальшому може спричинити позови. Так чи інакше, але резерви для ВККС потрібно знайти, хоча швидше, ніж до вересня, останнього суддю не оцінять.
Ближче до матеріального
Суддівськими авансами, які прийшли на допомогу незалежності, опікуватиметься ДСАУ. Як і прогнозував «ЗіБ», там не можуть дійти однозначної думки, що саме мав на увазі Конституційний Суд, ухвалюючи рішення від 4.12.2018 №11-р/2018, — мінімальну заробітну плату чи мінімальний прожитковий мінімум.
До винагороди додадуться виплати до посадових окладів. Судді отримуватимуть ще половину зарплати на додачу, хоча все-таки винагорода має збільшитись удвічі. Відновлювати матеріальний баланс почнуть у 20-х числах поточного місяця. Всього в розпорядженні судової адміністрації є 8,4 млрд грн., а підвищені оклади потребують 6 млрд. Утім, заступник голови ДСАУ Людмила Гізатуліна запевнила, що за браку коштів шукатимуть нових резервів.
Ще одне питання — виплати на відрядження, у тому числі на переїзди до різних приміщень одного суду, розташованих у різних містах. Л.Гізатуліна запевнила, що закон «Про судоустрій і статус суддів» частково вирішив цю проблему. Адже механізм авторозподілу законників прив’язаний до приміщення, в якому вони здійснюють правосуддя. У частині переміщень для забезпечення роботи колегій туман поки що не розвіяли: голова ВРП Ігор Бенедисюк сказав, що це питання не цього року.
Що стосується делегатів на позачерговий з’їзд, то їм відшкодують витрати на проживання в столиці.
Нетиповий апарат
Не менш важливим рішенням РСУ стало затвердження проекту Типового положення про апарат суду. Деякі правки до нього вносилися безпосередньо на засіданні. Зокрема, І.Бенедисюк уважав за потрібне доповнити документ пунктом про створення прес-служб у кожному суді. Взаємозв’язок зі ЗМІ та громадськістю, на його думку, мають забезпечувати професійні журналісти.
Про зміни до положення доповідала суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Галина Діброва. Крім редакційних правок, які полегшать розуміння акта, останній запропонували синхронізувати з Положенням про помічника судді, затвердженим рішенням РСУ від 21.05.2018 №21 та оновленим законом «Про судоустрій і статус суддів».
У такий спосіб планують змінити долі керівників апарату, щоб їх можна було звільняти з посад не за поданням очільника установи або судді, а за рішенням зборів.
Не забули й про штат апарату, доповнивши положення пунктом щодо взаємозв ’язку кількості посад із формою користування адміністративною будівлею, її площею та місцем розташування. До того ж штат дозволено розширювати шляхом уведенням нових посад, головне — не переходити межі граничної чисельності апарату судів.
Розгляд деяких питань було вирішено перенести на наступне засідання РСУ, яке відбудеться напередодні з’їзду — 18 грудня. Адже врахувати рішення КС тепер потрібно й у роботі органів суддівського самоврядування.
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Галина ДІБРОВА,
суддя Одеського апеляційного адміністративного суду:
— При затвердженні проекту типового положення про апарат суду ми мали врахувати зміни, які відповідають реаліям сьогодення. Намагалися розробити пропозиції, які стосуватимуться не лише позицій центру, а й суддів на місцях.
Найбільших змін зазнає структура апарату. Вони відбуватимуться з урахуванням особливостей організаційного забезпечення судів. Адже всі судді підтримали те, щоб самостійно впроваджувати зміни, без звітності.
Сказали кілька слів і про Раду суддів, позиції якої до цього не враховувалися, також скасували обов’язок першого підпису керівника апарату. У нашій пропозиції таке право йому може надаватися за потреби.
Окрім питання посадового окладу, члени РСУ порушували проблему оплати роботи суддів у вихідні та святкові дні.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!