Чтобы уважали и не злоупотребляли

Олег Ткачук: «Нужно формировать такую правовую систему, в которой участники процесса не будут совершать процессуальные диверсии»

Прокуроров, адвокатов, других представителей сторон процесса призвали способствовать осуществлению правосудия. Также органы профессионального самоуправления намереваются сформировать такую систему отношений, когда стороны будут уважать друг друга и не совершать процессуальные диверсии.

Право на шкоду

Таку думку висловив суддя Великої палати Верховного Суду, голова Ради суддів Олег Ткачук під час круглого столу на тему «Зловживання процесуальними правами».

За інформацією прес-служби суду, проблема зловживання процесуальними правами є досить актуальною у вітчизняній юридичній практиці. Аби проілюструвати таку тенденцію, О.Ткачук зачитав оголошення, в якому «правники» пропонують допомогу в затягуванні розгляду справ, зриві судових засідань тощо. «Що робити із ситуацією, коли юристи всі свої знання спрямовують на те, щоб судове засідання відбулося не скоро або взагалі не відбулося?» — поставив риторичне запитання доповідач.

За словами О.Ткачука, нове процесуальне законодавство передбачає відповідальність за зловживання процесуальними правами сторін у справі, їхніх представників, третіх осіб та інших учасників процесу. Проте вирішувати, чи є певна поведінка таким зловживанням, має суддя. І важливо, аби він міг відрізнити зловживання від добросовісного користування процесуальними правами.

Водночас О.Ткачук зауважив, що судді не завжди вдається визначити, чи є певні дії зловживанням. Проте є очевидні ознаки такої оцінки. Він згадав справу, в якій сторона заявила клопотання про вчинення певних процесуальних дій і, щойно суд його відхилив, подала інше — про відвід судді, викладене на 16 аркушах. Такий документ вочевидь готувався заздалегідь — на випадок відмови в задоволенні першого клопотання.

Письмове прискорення

Крім того, учасники круглого столу порушили питання щодо розгляду Касаційним цивільним судом справ без виклику сторін у письмовому провадженні.

О.Ткачук пояснив, що завдання касаційного суду полягає в тому, щоб виробити однакове застосування норм матеріального права. При цьому обґрунтування, викладені письмово в касаційній скарзі та відзиві, інших процесуальних документах, дають змогу краще їх опрацювати і зосередитися саме на дослідженнях питань права, а не факту.

Також він звернув увагу, що на розгляд ВС за перші півроку роботи надійшло більш як 125 тис. справ. За такого навантаження в касаційному суді розгляд справ у письмовому провадженні в багатьох випадках є ефективнішим.

Можливо, коли у касаційній інстанції впораються із цією навалою, вона матиме час і натхнення поспілкуватися зі сторонами спору наживо.

Кодекс на трьох

Суддя ВП ВС наголосив, що головне завдання суду — це вирішення справи. «Для того ми всі покликані в процес, щоб сприяти здійсненню правосуддя, а не перешкоджати йому», — зауважив він.

Також О.Ткачук розповів, що нині напрацьовуються спільні принципи роботи для суддів, прокурорів і адвокатів. Щоправда, цей процес, як повідомляв «ЗіБ», рухається зі скрипом. І першого проміжного фінішу, який планувався на 1.11.2018, проект такого документа не дістався.

Після певної «притирки» між суддями, адвокатами та прокурорами наприкінці листопада відбулося засідання робочої групи, яку органи професійного самоврядування створили для розроблення спільного кодексу етичних норм. Поки що члени робочої групи зійшлися на тому, що кодекс професійної етики має допомагати організовувати судові процеси та забезпечувати правосуддя. Зокрема, унеможливлювати невиправдане затягування розгляду справ, а також не допускати випадків безпідставної неявки прокурорів та адвокатів.

Коли очікувати появи проекту кодексу — наразі ніхто не ризикне передбачити. Також є питання щодо того, яким чином затверджуватиметься цей документ: рішеннями органів самоврядування чи його винесуть на розгляд з’їздів суддів і адвокатів та всеукраїнської конференції прокурорів. Але в порядку денному найближчих форумів цей пункт поки що не значиться…

ПРЯМА МОВА

Олег ТКАЧУК,
суддя Великої палати Верховного Суду, голова Ради суддів:

— Упевнений, що потрібно сформувати таку правову систему, в якій прокурори та адвокати-захисники або адвокати — представники сторін будуть один одного поважати. І ми не матимемо підстав говорити про масові зловживання процесуальними правами чи процесуальні диверсії.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Забезпечити дію цього принципу можна процесуальними засобами, у тому числі засобами процесуального примусу. Але не менш важливо сформувати в юристів — суддів, прокурорів та адвокатів — таке ставлення до етичних правил професії, до виконання службового обов’язку, яке виключало б саму можливість зловживання своїми правами в суді на шкоду іншій особі, учаснику судочинства.