Майнишь — плати!

Одно движение — и украинцам придется платить налог на «золото» в «танчиках»

Пока кто-то проникается падением курса биткоина, юристы отмечают, что в случае внесения изменений в Налоговый кодекс в активы граждан зачислят все. И даже «золото» в компьютерных играх.

«Цифровий» ринок

Питанням оподаткування біткоїнів було присвячено засідання комітету Асоціації правників України з податкового та митного права та з питань телекомунікацій, ІТ та Інтернету. Під час дискусії юристи дійшли висновку, що, навіть якщо ринок криптовалют — це майбутня «мильна бульбашка», лусне вона не раніше ніж через 100 років. Тож виведення цього ринку в законодавчу площину створить реальні можливості для наповнення бюджету.

Експерти впевнені, що одним із вагомих факторів, які призвели до падіння курсу біткоїна, є запровадження державного регулювання обігу криптовалют у світі.

Нині до податкового регулювання в цій сфері вдалося вже понад 10 країн, серед яких Сінгапур, США, Мальта, Ізраїль, Швейцарія, Білорусь, Японія... Не відстає й Україна, вже розроблено кілька законопроектів із пропозиціями щодо оподаткування.

Ринок криптовалют у нашій країні активно розвивається. Лише на трьох основних біржах добовий обсяг торгів криптовалюта/гривня становить до $2 млн за добу. За умов відсутності регулювання страждають усі учасники ринку: держава не отримує необхідних податків, а учасники — необхідного банківського регулювання, заявив експерт сектору ICT Офісу ефективного регулювання (BRDO) Ігор Самоходський. До речі, він є співавтором проекту Концепції державної політики у сфері віртуальних активів.

Підстави для справи

Одначе проблеми з відсутністю взаємодії з банківським сектором не є головною перепоною для обігу криптовалюти. Україна має велику кількість криптоматів, де цілком легально та просто можна обміняти біткоїни на реальну валюту. Відсутність нормального законодавчого регулювання створює інші ризики, серед яких відкриття кримінальних справ, доповів партнер, керівник податкової практики Evris Law Firm Андрій Реун.

Перші переслідування почалися ще у 2014 році, після появи роз’яснення Національного банку щодо заборони обігу біткоїна на території України, яке згодом відкликали. У 2015-му з’явилося сумнозвісне рішення Деснянського районного суду м.Чернігова, яким визначалося, що випуск та обіг криптовалюти заборонений. Проте ринок продовжив свій розвиток, і сьогодні, вивчаючи декларації народних депутатів, можна з легкістю знайти активи в біткоїнах.

Відсутність правового регулювання в цій сфері та поява кримінальних справ щодо учасників ринку зумовила попит на розроблення великого спеціального закону. Процес розпочався більше ніж рік тому, пояснила адвокат Галина Пилипенко.

Складні схеми

Сьогодні існує кілька законопроектів. Пропонується розв’язати дві головні проблеми: визначення правової природи криптовалют і порядку оподаткування операцій з ними. Беручись за розроблення законопроекту, спочатку юристи планували написати один великий спеціальний закон, покликаний вирішувати всі питання. Згодом стало зрозуміло, що ринок диктує інші умови й найголовнішою є проблема саме оподаткування, пояснила Г.Пилипенко.

Насправді для підприємств, які працюють на ринку криптовалюти, оподаткування не є проблемою, доки в Україні достатньо спеціалістів із застосування «складних схем». Відсутність правового регулювання дає можливості як для сплати податків, так і для цілком безкарного ухилення від них.

Проте відплив інвесторів з ринку Японії через запровадження надвисоких податків також треба враховувати. Якщо ми охопимо хоча б маленький відсоток обігу в ІТ-секторі та зробимо оподаткування простим і прозорим, це дасть поштовх до подальшого розвитку ринку та виходу його з тіні, наголосив А.Реун.

Цікавим видається досвід Білорусі, котра, запровадивши податок у 5% для підприємств і звільнивши від нього фізичних осіб, створила конкурентні умови для розвитку сектору. З огляду на досвід сусідніх країн наявні в Україні податкові ставки є неконкурентоспроможними. Тож автори законопроекту щодо оподаткування операцій з віртуальними активами (№9083) запропонували встановити ставку на рівні 5% для фізосіб та аналогічну — на перехідний період для підприємств. Перспективною вбачається норма щодо звільнення від оподаткування операцій щодо обміну криптовалют одна на одну.

Геймерський податок

Фахівці ІТ-сектору згодні, що головною проблемою правового регулювання є створення належної термінології. Зважаючи на існування понад 180 криптовалют і майже необмежені можливості для їх використання, постає реальна проблема визначення правової суті. Якщо дати невдале визначення, об’єктом оподаткування можуть стати не тільки операції щодо обміну криптовалют чи дохід від їх продажу, а й «золото» в «танчиках».

Наразі криптовалюта не може вважатися ні нематеріальним, ні фінансовим або будь-яким іншим з відомих бухобліку активом. Це — загальносвітова проблема, яку намагаються розв’язати всі держави. Деякій визначеності сприяла директива ЄС 2018/843 від 30.05.2018, в якій ідеться про те, що таке віртуальна валюта. Це ключ до оподаткування, зазначила професор кафедри обліку та оподаткування КНТЕУ, д.е.н. Валентина Костюченко.

У зареєстрованому законопроекті запропоновано для цілей оподаткування біткоїна вважати його віртуальним активом. Утім, чи зможуть органи контролю відрізнити біткоїн від ефіру та чи не призведе це до нового сплеску кримінальних справ за ухилення від сплати податків — побачимо згодом.

Правники наголошують на тому, що для цілей оподаткування зміст повинен превалювати над суттю. Наразі криптоактиви можна використовувати не лише як платіжний засіб, а і як боргові та цінні папери. Тому оподатковуватися такі активи повинні по-різному.

Однак, доки не буде прийнято спеціального законодавства щодо сутності криптоактивів, гравці ринку будуть рахувати базу для оподаткування на свій страх і ризик. Як це робитимуть фіскали в умовах відсутності будь-якої бухгалтерської методики та навіть окремого рахунку для обліку біткоїна — побачимо за кількістю порушених кримінальних справ.