Кто? Как? Когда?

Авторы реформы переложили ответственность на общество и судей — они должны стать частью изменений

Судебная реформа затянулась, «но поезд поставлен на рельсы и двигается в правильном направлении». Конкурс на должности в Верховном Суде не идеален, но «пока является эталоном». Правда, у победителей может быстро пройти эйфория из-за завала делами, которые останутся от предшественников.

Адаптуйся або зникнеш

Конкурс майже закінчився. І формування ВC можна було б уважати першим вагомим реальним результатом реформи. Втім, до проведення відбору виникає чимало запитань. Та й самі організатори визнають, що він був неідеальним. Хоча запевняють, що зробили все можливе в тодішніх умовах.

Є й багато глобальних запитань до реформи в цілому. Координатор Ради з питань судової реформи, заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов узагальнив їх у 4 великі: чому? коли? як? хто? Після чого спробував на них відповісти під час VI судового форуму, організованого Асоціацією правників України.

Громадськість запитує: чому реформа досі не завершилася? чому не звільнено або не призначено всіх суддів? чому правоохоронні органи «не здатні якісно вести слідство, а здатні якісно кошмарити бізнес»? чому «не всі кандидати до ВС мають німб і крила за плечима»?

Відповідь була очевидна: тому що живемо в реальному житті, де система правосуддя є частиною українського суспільства. І їй притаманне все добре та погане, притаманне цьому суспільству. Отже, ідеальну систему в неідеальному середовищі побудувати неможливо. «Ми живемо не у фентезі, а в реальному житті. Перемогу приносять не дракони, а чисельність, тактика й озброєння», — зробив порівняння відповідальний за реформу в АП.

Водночас посадовець наголосив, що ці зміни є невідворотними. «Тут буде працювати дуже сталий та жорсткий природний закон: адаптуйся, або ти зникнеш. Тому зміни в системі правосуддя відбуваються і будуть відбуватися», — сказав О.Філатов.

Реформуйтесь ізсередини

Друге узагальнене запитання: коли ж зміниться система правосуддя, відповідатиме європейським стандартам і буде задоволений попит на справедливість? Певних дат чи подій, як-от створення ВС, оновлення суддівського корпусу, не називалося.

Натомість було сказано, що це станеться, коли середній рівень культури, освіти, громадянської свідомості українців відповідатиме середньоєвропейському. Та «коли перестане діяти приповідка, що кожен ратує за справедливий суд, але при цьому хоче, щоб кум усе «порішав», — наголосив О.Філатов. І спрогнозував, що на це піде певний час. А скільки — невідомо.

Звідси третє запитання: як ці зміни втілити? Коротка відповідь: крок за кроком. «Зрозуміло, що зробленого недостатньо й попереду величезний обсяг роботи. Але потяг поставлений на рейки та рухається в правильному напрямку», — вважають у будівлі на вул. Банковій.

Чи не найскладнішим там називають запитання «хто?», оскільки, «як і раніше, кадри вирішують усе». Хто переконуватиме народних депутатів голосувати за нове законодавство, хто братиме участь у нових конкурсах, «хто буде відбудовувати адвокатське самоврядування, навчати студентів за новими стандартами»? Від цього залежить успіх або невдача реформи.

При цьому зазначалося, що реальні зміни не можна нав’язати ззовні: з АП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів чи навіть з Ради Європи. Натомість у самій судовій системі повинна накопичитися критична маса людей, яка стане частиною цих змін.

Загроз конкурсу немає

Такими людьми, вочевидь, передусім мають стати судді нового ВС, прізвища яких учасники форуму якраз очікували почути з хвилини на хвилину. Тим часом голова ВККС Сергій Козьяков розповів, з якими складностями довелося стикнутися. Традиційно він відзначив безпрецедентну відкритість конкурсу, що було «дуже важко психологічно і для кандидатів, і для членів комісії».

Згадувалась і громадська рада доброчесності, бо це «єдиний випадок у світі, коли громадськість є частиною адміністративно-владних процедур». Причому, звернув увагу голова ВККС, ГРД, що налічує 18 членів, могла голосувати за негативний висновок щодо кандидата шістьма або сімома голосами. Тоді як для відкидання такого вердикту необхідно було 11 «за» з-поміж 16 членів комісії.

С.Козьяков визнав, що «на велику кількість проблем», які виникали під час конкурсу, звертали увагу і кандидати, і експерти. Інформацію, за його словами, взяли до уваги, й останні кілька тижнів комісія вивчає зміни до процедур з огляду на здобутий досвід. «Наш висновок буде скромний: конкурс звичайно не ідеальний, але вважаємо, що поки він є еталоном», — оцінив роботу ВККС її очільник.

На запитання із залу він ще раз озвучив позицію колегіального органу щодо правомірності третього прохідного бала. Зокрема, зазначив, що відповідно до закону комісія сама встановлює процедури й методологію «Ми нічого не придумували, послалися на наші нормативні акти». С.Козьяков запропонував дочекатися висновків ВРП, аби побачити, чи не пропустить вона якогось кандидата із цього приводу. Як відомо, такого не сталося.

Також модератор заходу, керуючий партнер ЮГ LCF Анна Огренчук поцікавилася, чи можуть вплинути судові позови проти комісії та ГРД на результати конкурсу. С.Козьяков відповів, що на той момент ВККС мала 97 позовів. «Але фактично всі справи поки що ми виграємо, а що не виграли — у процесі розгляду. Будемо чекати», — додав він. Після чого запевнив, що поки комісія не бачить жодних загроз для конкурсу.

О.Філатов визнав, що відбір був складним, проводився в такому масштабі вперше, тому від початку планувалося, що він триватиме менше ніж 9 місяців. Тепер є досвід, і слід зробити висновки для покращення процесу. Організаторів здивувала менша, ніж очікувалося, кількість охочих позмагатися за посади у ВС. Але і їх вистачило для завантаження ВККС роботою. Хто знає, скільки б тривав добір, якби кандидатів було більше.

Апеляція не допоможе

Та, вочевидь, найбільші сюрпризи чекають уже після початку роботи ВС. Зокрема, суддя-спікер Одеського окружного адміністративного суду Ігор Завальнюк звернув увагу на проблему завантаження суду, до якого передадуть понад 50 тис. справ. У суддів може швидко пройти ейфорія від роботи в новій установі.

Законник припустив доцільність передання цих справ до апеляційних судів, які могли б розглянути їх у складі колегій з 5 суддів. Адже такий досвід уже мали понад 10 років тому, коли виникали аналогічні проблеми.

Координатор РПСР визнав, що питання дійсно одне з найбільш чутливих, на засіданнях ради воно не раз порушувалося. Та вирішили залишити розгляд справ за новим ВС. Однак у процесуальних кодексах встановили касаційні фільтри. Також передбачено письмове провадження та інші спрощені процедури розгляду. Та все одно автори реформи сподіваються й на ентузіазм суддів.

О.Філатов наголосив, що не підтримує ідеї передання справ до апеляційної інстанції. Втім, він зазначив: «Якщо виявиться, що склад ВС не здатний у розумні строки впоратись із залишками, будуть уведені певні додаткові інструменти на рівні закону». Тож сторонам, чиї скарги нині перебувають у касаційній інстанції, поки що зарано робити якісь прогнози стосовно перспектив їх розгляду.

Глевкий млинець

У будь-якому разі до конкурсу залишаються запитання й у площині рішень ВККС. Це стосується і статусу, повноважень, порядку формування ГРД тощо. З першим млинцем, який виявився глевким, порівнюють відбір й автори реформи та ті, хто її втілювали в життя. Нарешті внесені зміни до процесуального законодавства, які в цілому є прогресивними, але було чимало застережень до окремих положень з боку як науковців, так і юристів-практиків.

Можливо, так відбувається через брак правової культури в суспільстві, можливо, тому, що хтось досі хоче мати кума в органах влади. У будь-якому разі багато тепер залежатиме безпосередньо від суддівської спільноти, її здатності до самоочищення та спротиву тиску ззовні.