Двойной фильтр добропорядочности

В ВККС рассказали, какую информацию хотели бы получить от ОСД, чтобы знать, как использовать выводы «общественности»

Хотя формирование нового Верховного Суда все ближе, остается пакет вопросов относительно организации отбора. В частности, Общественному совету добропорядочности сложно начать полноценную работу, а члены Высшей квалификационной комиссии судей не могут до конца понять, какой будет роль этой структуры. Такая ситуация возникла в том числе и из-за недоработки законодателя. Сейчас же члены ВККС и ОСД пытаются договориться об общей встрече, чтобы наладить сотрудничество.

Закриті відомості

Складнощі, які можуть виникнути в процесі добору до ВС, експерти обговорили під час круглого столу, що відбувся 8 лютого. Як відзначив член ГРД Віталій Титич, законодавство не визначає способів взаємодії ради та ВККС.

Наприклад, якщо в ГРД буде прийнято рішення, що певна особа не може бути суддею, то проблем, здається, не виникає: кандидат або отримає відмову, або у кваліфкомісії знайдуться 11 голосів за претендента і його все ж рекомендують призначити. Водночас, якщо рада не матиме заперечень, то подасть відповідну інформацію, але як вона використовуватиметься — незрозуміло.

Так само закон установлює, що члени ГРД можуть брати участь у засіданнях ВККС, на яких розглядатимуть відповідні питання. Проте так само важко збагнути, що ховається за цим формулюванням. Варіанти різні: від простої присутності як «вільні слухачі» до можливості виступити й пояснити свою позицію.

Однак найбільш актуальним для ГРД є питання отримання інформації про суддів. Адже закон не передбачає, що кваліфкомісія зобов’язана нею ділитися. Більше того, якщо вона так учинить, це може виглядати як порушення права на конфіденційність персональних даних.

У зв’язку із цим, як повідомив В.Титич, у раді вирішили піти від зворотного й, «виходячи з принципу доброчесності та відкритості», звернулися через електронну пошту безпосередньо до кандидатів із проханням дати дозвіл на одержання таких відомостей. «Ми можемо із цією відповіддю піти до ВККС і отримати всю інформацію про кандидата», — пояснив член ГРД.

Разом з тим претенденти до ВС не зобов’язані задовольняти прохання ради. І, звісно, вони й самі про це знають. Так, із 653 кандидатів 70% (близько 450 осіб) отримали й відкрили лист, але відповіло на нього близько 200 осіб. При цьому 70 претендентів не погодилися з наданням доступу до їхніх персональних даних.

Член ВККС Андрій Козлов відзначив, що розуміє, чому його колеги, які займають у комісії адміністративні посади, не поспішають передавати ГРД інформацію про претендентів. Адже закон цього не передбачає, як наслідок, вони ризикують самі порушити чинні норми. До того ж, переконаний представник колегіального органу, взаємодію між структурами ускладнює той факт, що рада не є юридичною особою. Але претензії тут можна висувати лише до законодавця.

Контроль чи допомога?

Водночас і в самих членів ВККС є ініціативи щодо вдосконалення співпраці з ГРД. «Ми хотіли б мати уявлення про те, як будуть виглядати ті висновки, які даватиме ГРД. Не для того, щоб з ними боротись, а щоб розуміти, як їх використовувати», — відзначив А.Козлов.

Справа в тому, що рада, як і кваліфкомісія, оцінюватиме етику й доброчесність претендентів. Водночас у ВККС для цього є підготовлені інструменти. Так, після письмових тестів і практичного завдання відбудеться тестування не тільки інтелектуальних якостей кандидатів, а й моральних і психологічних. А потім, за словами А.Козлова, відбудеться найцікавіше — співбесіда з претендентами на червоні мантії, яка має нагадувати розмову НR-спеціаліста великої компанії з шукачем роботи.

Позитивно оцінює заплановане психологічне тестування й заступник керівника проекту USAID «Справедливе правосуддя» Наталія Петрова. «Під час цього процесу будуть визначатися мотивація та цінності. А також здатність протистояти впливу та стресу. Дуже важливо, аби людина для себе зрозуміла, чому вона бажає зайняти посаду», — відзначає експерт.

Разом з тим, наголосив А.Козлов, якщо ВККС перевірятиме етичні якості кандидатів, то не відразу можна зрозуміти роль ГРД в цьому процесі. «У декого в комісії формується враження, що діяльність ради доброчесності спрямована не на те, щоб самостійно знаходити інформацію, а на те, щоб продублювати й перевірити ВККС», — відзначив він. Саме тому, на переконання члена колегіального органу, рада мала б продемонструвати, якими приблизно будуть її висновки.

Можливо, прийти до спільного знаменника ГРД та кваліфкомісії допомогла б зустріч усіх їхніх членів. Як відзначали учасники круглого столу, це дозволило б переконатись обом сторонам, що в іншій структурі перебувають «також люди», які не мають поганих намірів. Щоправда, про час і місце такого засідання представники ВККС і ради ще не домовилися, хоча й пообіцяли докласти зусиль, аби воно відбулось.  

коментар «ЗіБ»

Петро ВАРИШКО,
член Громадської ради доброчесності:

— Перш за все до Верховного Суду не повинні проходити корупціонери. Також до нього не мають потрапляти пристосуванці під будь-яку владу,будь-які закони й будь-які прапори.

Крім цього, до ВС не може проходити людина, щодо якої є сумніви стосовно її доброчесності. Якщо такий сумнів виникає — все! Адже потрібно обрати не тисячі, а лише 200 чоловік. Тому, на моє переконання, суспільство може знайти таку кількість суддів, які матимуть високу «репутаційну планку».

Тарас ШЕПЕЛЬ,
член Громадської ради доброчесності:

— Суддями нового ВС мають бути авторитетні фахівці, з високим рівнем професійної та людської репутації. І, звичайно, до нього не повинні потрапити ті люди, які ототожнюються в громадській думці з корупцією, котрі мають шлейф у вигляді відкритих кримінальних проваджень. Це основні аспекти, на які варто звертати увагу.