Выпускники и их работодатели обеспокоены наполнением учебного процесса
Нужна ли магистратура всем лицам, желающим получить юридическое образование? Или лучше оставить имеющуюся структуру - бакалавр - магистр? Однако в таком случае бакалавр права, который не продолжает учебу, как специалист никому не нужен. Хотя, возможно, вопрос и не в этом. Как оказалось в результате экспертного обсуждения, юристов больше беспокоит, чего именно будут учить их будущих коллег, а не то, в какой форме это будет происходить.
Реформа на порозі
Завдяки новому закону «Про вищу освіту» з 2017 р. вищі навчальні заклади більше не готуватимуть спеціалістів. Тож перед студентами не стоятиме вибір, на кого вчитися — на магістра чи спеціаліста. Доведеться лише визначитися, чи продовжувати навчання. Але чи не означає це, що вибору взагалі не буде? Як зауважують випускники та експерти, особа з дипломом бакалавра не має попиту на ринку праці.
Більше того, незрозумілою залишається ситуація з так званою повною вищою освітою, про необхідність якої говориться в низці законів. Новий же акт передбачає лише рівні вищої освіти: бакалавр — перший, магістр — другий.
З огляду на це вчергове постало питання: чи варто зберігати таку структуру? Можливо, слід щось змінити? Саме структуру юридичної освіти обговорювали експерти та учасники круглого столу, що пройшов у Міністерстві юстиції.
Нині реформа у сфері юридичної освіти відбувається ривками. Зокрема, 10 вишів уже погодилися взяти участь у пілотному проекті щодо вступу до магістратури на основі методології зовнішнього незалежного оцінювання. Крім того, триває робота над стандартами юридичної професії: формується склад відповідних науково-методичних комісій.
На порядку денному — запровадження зовнішнього державного іспиту для випускників-юристів. Адже чинна система дедалі більше перетворюється на формальність. Однак у цьому напрямі робота поки що навіть не ведеться.
Закордонний досвід
Щоб зорієнтувати учасників дискусії в можливих варіантах розвитку, професор права з Люблінського католицького університету ім. Іоана Павла II Ділейн Свенсон проаналізував дві моделі — американську та польську.
В першому випадку навчання у правничій школі (3 роки) можливе після отримання диплома бакалавра за результатами 4-річної програми підготовки з будь-якої спеціалізації. Після закінчення школи випускники складають екзамен на доступ до професії, а вже потім можуть практикувати. Такий підхід забезпечує грунтовну підготовку, зокрема, за рахунок того, що особа в 22—23 роки краще усвідомлює свої потреби та можливості. Однак такий процес є тривалим та витратним. Так, рік навчання у правничій школі може обійтися в $50 тис.
У Польщі взагалі відмовилися від поділу програми підготовки юристів на бакалаврську та магістратську. Натомість запровадили 5-річну підготовку магістрів. Після іспиту на доступ до професії передбачено трирічне стажування. І хоча студенти не витрачають часу на бакалаврську програму та мають більше можливостей для розвитку практичних навичок, проте, як зауважив Д.Свенсон, робиться надто сильний акцент на теоретичну підготовку, а під час стажування студентів учать того ж, що і в аудиторіях.
І хоча кожен з підходів привабливий по-своєму, на думку експерта, Україні перед тим як прийняти рішення, варто визначитися, чи достатньо 4-х років навчання за рівнем «бакалавр» для початку юридичної практики? Якщо так, то для яких професій?
Наприклад, висловлювалася думка, що варто внести зміни до профільних актів, уключаючи закони про адвокатуру, статус суддів, нотаріат, де вказати, в яких випадках потрібний диплом магістра, а в яких — бакалавра. Що стосується останнього, то він може бути достатнім, наприклад, для того, щоб працювати державним реєстратором.
Чого хочуть роботодавці?
Хоча експертів запросили обговорити можливі зміни структури юридичної освіти, дискусія так чи інакше переходила на зміст освіти — чого навчають студентів і чи достатньо цього для того, щоб бути затребуваним на ринку праці. Наразі відповідь на це питання швидше негативна, ніж позитивна.
«Сьогодні з вишів виходять кандидати в юристи, а не спеціалісти», — вважає начальник головного територіального управління юстиції в м.Києві Станіслав Куценко. Крім практичних навичок, на його думку, випускникам не вистачає стресостійкості, вміння вести переговори та планувати свій час.
Дискусійною виявилася вимога щодо знання англійської мови. Більшість приватних контор вимагають знання як мінімум однієї іноземної мови — англійської. Хоча деякі учасники дискусії відзначали, що їм за роки практики англійська в роботі так і не знадобилася. Але факт залишається фактом: якщо випускник хоче адекватну зарплату та відповідне місце роботи, іноземну мову доведеться вивчити.
«Так, можливо, більшості це не потрібно, однак без знання мови ви не зможете ознайомитись із європейським правом, директивами ЄС, практикою Європейського суду з прав людини в оригіналі», — зауважив заступник міністра юстиції Сергій Петухов.
Більше того, перекладів рішень ЄСПЛ українською не так і багато. Причому, на їхню думку, частина цих текстів спотворена, тобто не придатна для використання.
Однак англійська — це лише частина справи. Так, виконавчий директор ЮК «Василь Кісіль та партнери» Клавдія Шевелюк зауважила, що охочим потрапити до команди слід удосконалити навички підготовки процесуальних документів, ділового листування та роботи з правовими системами. Також є проблеми з тайм-менеджментом, плануванням та відсутністю практики у державних та судових органах.
Схожі думки висловила й директор юридичної компанії «Саєнко Харенко» Марина Голота. За її словами, молодим юристам не вистачає уважності, вміння чітко викладати свої думки тощо.
Чи вирішить ці питання інша система підготовки? Ймовірно, ні. Адже якісно готувати фахівців можна і за чинних правил, дещо змінивши підходи та врахувавши побажання роботодавців. Адже якщо від майбутніх юристів вимагають ті чи інші вміння, то вишам бажано запровадити відповідні курси та програми. Хтозна, можливо, після цього виявиться, що зміна структури юридичної освіти втратить актуальність.
Комментарии
Нажаль, підготовка юристів в Україні здійснюється без врахування потреб в юридичних кадрах.Кількість осіб, які отримали дипломи юриста, та тих осіб, що дійсно працюють за цією спеціальністю різна.Спос…