Квалифоценочный стресс

С.Козьяков: «Я советую СМИ и общественности не ждать скандалов или шоу. Это будет спокойная работа»

Первый день квалификационного оценивания представителей местных судов, у которых закончился 5-летний срок полномочий, прошел без особых отклонений от графика. Однако без сюрпризов все же не обошлось. Так, судья, которую Высший совет юстиции предлагает Президенту уволить с должности за нарушение присяги, на экзамен не явилась. А вот законник, который указом от 16.02.2016 лишен мантии, прибыл в Киев. Кроме этого, «пятилеток» слишком оберегали от посторонних глаз, а от журналистов не отступали представители комиссии.

Мінус один

17 лютого стартувало первинне кваліфікаційне оцінювання претендентів на обрання безстроково. «Це вперше у світі здійснюється така процедура — кваліфікаційне оцінювання майже 8 тис. суддів. Я раджу ЗМІ та громадськості не чекати скандалів чи шоу. Це буде спокійна робота. Судді, які прийшли на іспит, перебувають у стані стресу, бо вони перші. Крім цього, тут присутні ЗМІ», — пояснив журналістам голова ВККС Сергій Козьяков.

На його думку, головна мета кваліфоцінювання — залишити професійних, порядних служителів Феміди, відправити на додаткове навчання тих, хто не впорається із завданнями. Крім цього, вирішити долю володарів мантій, до яких за наслідками дослідження досьє виникне багато «незручних» запитань.

З 20 служителів Феміди, які відповідно до затвердженого ВККС графіка мали першими пройти перевірку, на іспит прибули 19 осіб (серед них — суддя, яка нині перебуває в декретній відпустці, ще один володар мантії проходить службу в зоні проведення АТО).

На екзамен не з’явилася Лариса Калініченко з Голосіївського районного суду м.Києва. За словами С.Козьякова, в день проведення екзамену комісія не отримувала інформації про причини відсутності судді. Втім, він припустив, що, можливо, в Л.Калініченко були поважні причини. Адже напередодні, 16 лютого, кваліфорган розглядав її дисциплінарну справу. На засідання вона не прийшла, але повідомила, що перебуває у відпустці, а нині — ще й на лікарняному. До речі, тоді ВККС рекомендувала ВРЮ звільнити Л.Калініченко, вбачаючи в її діях ознаки порушення присяги.

Також у грудні 2015-го ВРЮ вирішила внести подання Президентові щодо звільнення судді. Дехто припускає, що саме із цієї причини Л.Калініченко не з’явилася на іспит.

Іронія долі

Серед цієї двадцятки був ще один володар мантії, якого ВРЮ також рекомендувала позбавити посади, — Дмитро Чулінін з Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська. Він виявив бажання продемонструвати свої знання. За іронією долі за кілька хвилин до початку оцінювання на сайті Президента з’явився указ, датований 16 лютого, про його звільнення — також за порушення присяги.

До речі, члени комісії дізналися про появу такого указу від «ЗіБ», який поцікавився: чи потрібно судді проходити кваліфоцінювання, якщо його вже позбавили мантії. Секретар дисциплінарної палати Михайло Макарчук зауважив: комісії не було відомо про указ. При цьому він пояснив: списки володарів мантій, які проходитимуть кваліфперевірку, затверджені ще 28 січня. М.Макарчук попросив представників секретаріату комісії роздрукувати указ та повідомити про нього інших членів ВККС.

Як розповів нашому виданню С.Козьяков, ніхто не має наміру влаштовувати скандал. Тому Д.Чулінін складав іспит. Водночас члени комісії погоджувалися: певне рішення щодо такої ситуації потрібно прийняти. І нагадували: звільнений може оскаржити указ Президента та поновитися на посаді. До речі, Д.Чулінін до початку тестування не відмовлявся давати журналістам коментарі. Однак після того, як стало відомо про його звільнення, обмежувався обтічним: «Давайте пізніше».

Експерти звертають увагу: в «процедурних документах», які стосуються кваліфоцінювання, передбачили, що робити в разі спізнення володаря мантії на іспит, гарантували йому право під час будь-якого етапу відмовитися від проходження оцінювання та написати заяву про відставку або про звільнення за власним бажанням. Однак про те, що робити в ситуації, коли законник з’являється на екзамен, але в нього майже забрали мантію, — жодного слова. Можливо, в Порядку та методології проведення кваліф-
оцінювання варто було б визначити: в такому разі комісія має, наприклад, зупинити оцінювання. Як би надалі не розвивалися події, це питання поки що залишається відкритим.

«Заборонена територія»

Що стосується першого дня, то багато хто очікував: спостерігати за «процедурою очищення» прийде велика кількість представників громадськості. Сподівання не виправдалися: до ВККС завітало лише кілька «зацікавлених осіб». А от преса виявила більший інтерес до події, ніж громадськість.

Для спостерігачів спеціально облаштували залу, в якій у «прямому ефірі» транслювався перебіг тестування. Причому, якщо журналіст виходив зі спецприміщення, за ним ішов хтось із представників секретаріату ВККС. Очевидно, аби журналісти «не заблукали» чи не прокралися на поверх, де складався іспит.

Однак, навіть маючи велике бажання, преса аж ніяк не змогла потрапити на «суддівський поверх»: вхід на нього був зачинений. Тільки працівники комісії могли безперешкодно заходити на «заборонену територію». Пригадується, коли кандидати на посаду судді вперше складали кваліфіспит, їх так не оберігали від журналістів.

До речі, після завершення анонімного тестування представники ЗМІ «ловили» суддів на виході й просили відповісти на кілька питань. Більшість «п’ятирічок» відмовлялися щось коментувати. «ЗіБ» удалося поспілкуватися з Олександром Швидким з Гайсинського районного суду Вінницької області. Він розповів, що впорався із завданням навіть раніше відведеного часу (на тестування виділялося 120 хв.), питання були нескладні.

Напевно, найбільш важкі випробування в цих 19 «п’ятирічок» ще попереду. Адже 24 та 25 лютого комісія загляне в кожну шпаринку їхніх досьє та проведе співбесіду. Тоді й стане відомо, хто отримає рекомендацію для обрання безстроково, а кого відправлять трохи підучитися.