На ковер к депутатам

Парламентарии решили не соглашаться на арест судьи, пока Председатель ВС не даст объяснений

Генпрокуратура, которая в последнее время непрестанно разоблачает «коррупционеров в мантиях», в очередной раз пыталась заручиться поддержкой народных избранников и получить согласие на арест судьи. Впрочем, недавнее заседание «профильников» доказало, что парламентарии уже не настроены слепо мстить Фемиде. Прокуроры не только вернулись на рабочие места без позитивного заключения комитета, а еще и выслушали немало упреков на свой адрес.

Начебто винна

Несподіваним резонансом відзначилося чергове засідання Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя. Уперше за останній час нардепи змогли відсунути свої люстраційні закиди в бік правосуддя й грунтовно розібратися з порушеннями, які ГПУ інкримінує служителю Феміди.

Цього разу перед народними обранцями постала суддя Господарського суду м.Києва Алла Пригунова. Виходячи з матеріалів, які надала «профільникам» прокуратура, обвинувачення проти неї є досить серйозними. Володарку мантії підозрюють у скоєнні корупційного злочину — замаху на отримання хабара в розмірі $22000. Підставою вважати законницю винною, за твердженням правоохоронців, є факт вилучення під час обшуку її домівки мічених грошей у сумі $500, які їй начебто за попередньою змовою передав адвокат.

Нагадаємо: правоохоронцям 2 місяці тому вдалося переконати Вищу кваліфікаційну комісію суддів у небезпеці, яку А.Пригунова може становити для слідства. Тоді «кваліфікаційники» задовольнили клопотання Генпрокурора щодо відсторонення судді від посади строком на 2 місяці. При цьому пояснень самої «господарниці» ВККС не врахувала, пославшись на те, що дослідженням фактів та доказів у справі вони не займаються, оскільки не наділені такими повноваженнями. А з точки зору процедури питань у них до правоохоронців не виникло (див. №21 «ЗіБ»).

Здавалося б, висунення таких звинувачень не залишило б А.Пригуновій шансів уникнути запобіжного заходу. Втім, як кажуть, порятунок потопаючих є справою самих потопаючих. І служителька Феміди взялася самотужки спростувати прокурорські припущення й «розплющити очі нардепів на свавілля, яке утворилося навколо неї». На відміну від кваліфкомісії, в комітеті до пояснень судді поставилися дуже уважно.

Докази — в тріски!

«Перше порушення, на яке хочу звернути увагу членів комітету, полягає в тому, що обшук, під час якого вилучили гроші, проводився в мене вдома за моєї відсутності», — заявила підозрювана. Вона також розповіла, що до приміщення понад 3 години не пускали її адвоката. Представники ГПУ цей факт підтвердили, однак від детальних пояснень ухилилися.

Натомість у нардепів і без цього виникло чимало зауважень до присутніх посадовців. Зокрема, стосовно решти коштів. «Ви кажете, що знайшли лише $500. Чи продовжуєте шукати?» — поцікавився нардеп Сергій Ківалов. Однак запитання залишилося без відповіді. Прокурори тільки заявили, що А.Пригунова не заперечувала, що вилучені кошти належать їй, а тому процесуальний керівник не сумнівається у цьому доказі.

Сама ж суддя зауважила, що знайдена сума ніяк не свідчить про ознаки корупційного походження коштів, і навряд чи її можна вважати суттєвою. Заступився за законницю й голова комітету Руслан Князевич, зазначивши, що не зустрічав людей, які б, зберігаючи вдома гроші, переписували номера всіх купюр. Отже, й суддя, знаючи, що вдома є така сума, могла припустити, що знайдені кошти належать їй.

Далі нардепи почали ще більше сумніватися в законності отримання цього доказу. Адже, як заявила служителька Феміди, з матеріалів справи зовсім не зрозуміло, як згадані кошти могли потрапити до неї. «Підозра базується лише на наявності моїх дружніх стосунків з адвокатом, що саме по собі навряд чи можна вважати злочином. Тим більше що справи, за які я начебто мала отримати хабар, навіть не перебували в моєму провадженні», — наголосила доповідачка.

Пізніше з’ясувалося, що прокуратура навіть не вважала за доцільне зняти відбитки пальців зі знайдених банкнот, не кажучи про «оперативність» проведення слідства. «Скільки часу минуло з того моменту, коли потерпілий отримав від правоохоронних органів мічені купюри, до моменту обшуку в квартирі А.Пригунової?» — поцікавився член комітету Вадим Денисенко. Дещо знітившись, один з прокурорів зізнався, що відтоді минуло вже три місяці. Таке зізнання відверто повеселило «профільників», які вже відкрито демонстрували обурення діями ГПУ та їх непрофесійністю.

«Господарницький» розбрат

Проте, з погляду самої підозрюваної, такі вади кримінального провадження можна пояснити тим, що справа проти неї була сфабрикована за ініціативою колишнього керівництва Вищого господарського суду. Зокрема, конфлікт в А.Пригунової, як вона сама пояснила, виник ще у 2013 році з колишнім заступником голови ВГС Артуром Ємельяновим. «Він особисто казав мені, що судді, котрі займають таку правову позицію, як я, матимуть проблеми з працездатністю та безпекою. В мене є навіть аудіозапис цих слів», — повідомила служителька Феміди.

Те, що суперечка між «господарниками» дійсно була, доводить і засідання Ради суддів господарських судів у квітні минулого року. Тоді А.Пригунова звернулася до членів ради, представників ЗМІ та громадськості з інформацією про «шалений тиск з боку керівництва». За її словами, впродовж тривалого часу резонансні рішення виносилися під впливом голів і керівництва, зокрема А.Ємєльянова (див. «ЗіБ» №15/2014).

Про цей конфлікт, як з’ясували нардепи, давно відомо і ГПУ, і Раді суддів, куди А.Пригунова надсилала своє звернення з приводу тиску на неї. Проте представники прокуратури про таку активність судді, мабуть, не здогадувалися. Та, очевидно, їм все ж доведеться покопирсатися в архівах і знайти протокол допиту володарки мантії, де вона дає свідчення проти колишньої верхівки ВГС.

Питання до «верховника»

«А чому ви наполягаєте на арешті? Суддя, як ми бачимо, активно спів­працює зі слідством і парламентом?» — запитав у правоохоронців нардеп Ігор Лапін. Чітко пояснити своє прагнення заарештувати жінку правоохоронці не змогли. Послалися лише на те, що її підозрюють у скоєнні суспільно небезпечного діяння, що й передбачає застосування такого запобіжного заходу.

І.Лапіна така відповідь не задовольнила. Він наголосив, що ГПУ зловживає своїми поданнями до ВР стосовно арешту суддів. Адже дотепер жоден з володарів мантій за грати так і не потрапив. Більше того, на думку члена комітету, прокурор, який не зміг довести суду обгрунтованість свого клопотання, має відразу йти у відставку. І.Лапін переконаний, що лише радикальні заходи спонукало слідчих сумлінно ставитися до своєї роботи.

Відповідати за свої дії, за твердженням депутатів, має і Голова Верховного Суду Ярослав Романюк, який учергове, як пояснив Р.Князевич, «скористався своїм правом і підтримав подання Генерального прокурора». «Профільники» не могли зрозуміти, що змусило очільника ВС погодитися з викладеними в клопотанні обставинами, які навіть для пересічного громадянина виглядають непереконливими. Втім, викликати «верховника» на килим, аби почути пояснення, у нардепів не вийшло: Голова ВС віднедавна перебуває у відпустці.

«Бажано, аби пан Романюк особисто відповів, які із цих наданих недолугих матеріалів дали йому підставу звертатися до комітету? На мій погляд, виносити на розгляд парламенту тут просто немає чого», — заявив член комітету Андрій Помазанов. А нардеп Наталія Новак запропонувала витребувати в ГПУ додаткові матеріали розслідування для вивчення їх у комітеті з урахуванням, звісно, тих пояснень, які дала А.Пригунова.

Прикметно, що голова комітету усіляко схиляв колег до ухвалення висновку, який дозволяв би парламенту розглянути подання на найближчому пленарному засіданні ВР. Однак «профільники», розуміючи, що в сесійній залі в подробиці справи не вникатимуть і, швидше за все, підтримають звернення ГПУ, з Р.Князевичем не погодилися. Вирішили відкласти розгляд цього питання доти, доки Я.Романюк не повернеться з відпочинку.

Така позиція нардепів вочевидь свідчить про те, що завіса помсти судовій системі, яка тривалий час застувала їм очі, поступово починає спадати. І є шанс, що народні обранці ставитимуться до володарів мантій з такою ж справедливістю, яку вони вимагають від них самих.