Оплата счетов

Адвокаты определили оптимальные механизмы налогообложения своей деятельности

Юристы настаивают на упрощенной системе налогообложения, для чего необходимо внести изменения в Налоговый кодекс. Пока изменения не внесены, юристам придется комбинировать имеющиеся механизмы для уменьшения части доходов, принадлежащей государству. Всегда ли оправдывают себя подобные комбинации?

Одна послуга — два договори

Юристи продовжують розмірковувати над оптимальним механізмом оподаткування своєї діяльності. Він може з’явитися з прийняттям нового закону про адвокатуру, автори якого пропонують унести зміни до ст.178 ПК, включивши адвокатів до переліку осіб, котрі провадять незалежну професійну діяльність. Проте поки законодавець спроможеться прийняти цей акт, юристи мають послуговуватися схемами та комбінаціями в межах чинного законодавства за принципом «Щоб нам не було погано і щоб клієнту було добре». Окремі допустимі й не дуже схеми були розглянуті на засіданні комітету з оподаткування Асоціації правників України.

Юристи, які взяли участь у засіданні, переконані в тому, що обирати схему оподаткування потрібно, виходячи з організаційно-правової форми господарювання самого суб’єкта, а також з аналогічної характеристики його клієнтів. Сьогодні, зауважують фахівці, однією з найпоширеніших схем оподаткування, яку застосовують переважно адвокати, є реєстрація особи як суб’єкта підприємницької діяльності на єдиному податку. Однак згідно з чинним законом СПД не може надавати правову допомогу.

Шукаючи вихід із цієї ситуації, адвокати пропонують своїм клієнтам підписувати два договори: один про надання юридичних послуг, а інший — про надання правової допомоги. Подвійний договір, зауважили спеціалісти, робить адвоката беззахисним перед податковою службою, оскільки на документацію СПД не поширюється захист, гарантований адвокатською таємницею. Така угода може потягти за собою дисциплінарну відповідальність, вона невигідна для клієнтів у окремих категоріях спорів.

Разом простіше

Для того щоб уникнути перелічених негараздів, спеціалісти радять колегам організовувати адвокатські бюро чи об’єднання, які й виписуватимуть ордер на надання правової допомоги. Оподатковуватись АБ й АО можуть як платники податку на прибуток, неплатники податку на прибуток, платники податку на додану вартість, платники єдиного податку 3-ї групи (доходи враховуються за фактом отримання коштів).

До речі, як зазначив голова комітету Владислав Соколовський, АО можуть перебувати й на єдиному податку. Кілька років тому були справи, в яких право АО на сплату єдиного податку підтверджував адміністративний суд. Наразі адвокатові невідомо про проблеми з реєстрацією АО як платника єдиного податку 3-ї групи.

Сплачувати чи не сплачувати ПДВ — залежить від клієнтів. Якщо вони є платниками ПДВ, їм вигідніше отримувати послуги від платника ПДВ, оскільки це забезпечить їм право на податковий кредит.

Сплата податку на прибуток залежить від виробничих потужностей суб’єкта господарювання. Цей податок може бути вигідним для великих фірм, які, наприклад, сплачують чималу орендну плату за приміщення. У такому випадку оренду можна зарахувати до витрат.

Оптимально та ще оптимальніше

Яким же чином можна оптимально організувати роботу в АО? Юристи зауважили, що є пропозиції стосовно надання адвокатам можливості укладати з АО трудовий договір. Сьогодні це не дозволяється, зважаючи на постулат про незалежність адвокатської професії. Із цієї ситуації виходять, укладаючи цивільно-правовий договір.

Отже, юристи пропонують таку схему. АО перебуває на спрощеній системі оподаткування (з ПДВ або без), укладає договори з ФОП 3-ї групи. У цьому разі, наголосили фахівці, важливо правильно скласти акт надання юридичної допомоги або юридичних послуг. Зазвичай у ньому вказується місячний термін, що свідчить про трудові відносини. Для уникнення «трудового колориту» достатньо вказувати не пов­ний місяць, а його частину. Також у документі не йдеться про «надання послуг», а дається опис того, які послуги були надані. Головна відмінність таких відносин від трудових полягає в тому, що при трудових відносинах працедавець має забезпечити співробітника ресурсами для виконання роботи, а при укладанні цивільно-правового договору підприємець 3-ї групи повинен себе забезпечити всім необхідним. Відповідно, це необхідно прописати в документі. Тим же колегам, які не бажають заморочуватися, правники радять обирати найпростіший варіант: СПД 2-ї групи, але клієнти — виключно фізичні особи.

Таким чином, зменшити суму обов’язкових платежів юристи можуть, не чекаючи преференцій. Тим більше що перелік схем оподаткування можна продовжувати, обов’язково беручи при цьому до уваги такі критерії, як, скажімо, організаційно-правова форма господарської діяльності клієнтів, сплата чи несплата ними ПДВ, витрати самої фірми тощо.