На пенсію з таких посад слід іти гордо, щоб зберігалась пам"ять і самоповага, а не, щоб тебе виносили і пам"ятали як старого маразматика із капаючою слиною. Хто ж хоче щоб його судила людина, яка і свого прізвища добре не пригадує.
Вік
На пенсію з таких посад слід іти гордо, щоб зберігалась пам"ять і самоповага, а не, щоб тебе виносили і пам"ятали як старого маразматика із капаючою слиною. Хто ж хоче щоб його судила людина, яка і свого прізвища добре не пригадує.
Дуже прикро в нашій Державі закони приймаються для конкретних осіб, адже ні для кого не секрет, що наступного року голові ВСУ 65 років, а через 2 роки - голові Вищого спецсуду, і т.д. Але варто враховувати, що далеко не всі судді, які досягнули 65-річного віку, мають "жагу до знань" та спроможні безперервно удосконалюватись та "підлаштовуватись" під зміну правової позиції (судової практики). Погоджуюсь з попередніми коментарями: питання моральності, професійності (незалежно від віку) - головний критерій здійснення справедливого та якісного правосуддя.
Генадій
Дуже прикро в нашій Державі закони приймаються для конкретних осіб, адже ні для кого не секрет, що наступного року голові ВСУ 65 років, а через 2 роки - голові Вищого спецсуду, і т.д. Але варто враховувати, що далеко не всі судді, які досягнули 65-річного віку, мають "жагу до знань" та спроможні безперервно удосконалюватись та "підлаштовуватись" під зміну правової позиції (судової практики). Погоджуюсь з попередніми коментарями: питання моральності, професійності (незалежно від віку) - головний критерій здійснення справедливого та якісного правосуддя.
Не думаю, що заради однієї особи (хай навіть голови Верховного Суду) в державі змінюватимуть Конституцію. Це занадто дорого. Значно дешевше та простіше буде знайти нового кервіника.Думаю в даному випадку загальна тенденція збільшення тривалості роботи. Дивіться - збільшення пенсійноговіку для жінок, продовження державної служби до 65 років. Тепер от про суддів заговорили. Можливо перспектива збільшення віку для судей стала додатковим аргументом у переговорах з Пилипчуком щодо головування. Але не навпаки. Ніхто під одну особу не буде міняти Конституцію.
Светлячок
Не думаю, що заради однієї особи (хай навіть голови Верховного Суду) в державі змінюватимуть Конституцію. Це занадто дорого. Значно дешевше та простіше буде знайти нового кервіника.Думаю в даному випадку загальна тенденція збільшення тривалості роботи. Дивіться - збільшення пенсійноговіку для жінок, продовження державної служби до 65 років. Тепер от про суддів заговорили. Можливо перспектива збільшення віку для судей стала додатковим аргументом у переговорах з Пилипчуком щодо головування. Але не навпаки. Ніхто під одну особу не буде міняти Конституцію.
Ну от ми і дійшли з Вами спільного знаменника - "не має значення, коли суддя (чи у 25 чи у 30 років) почне професійну кар"єру ... це не проблема віку, а питання моральності". Та й щодо змісту останнього посту погоджуюсь повністю.Приємно було з Вами полистуватись на шпальтах ЗіБу на дану тему.
Корний
Ну от ми і дійшли з Вами спільного знаменника - "не має значення, коли суддя (чи у 25 чи у 30 років) почне професійну кар"єру ... це не проблема віку, а питання моральності". Та й щодо змісту останнього посту погоджуюсь повністю.Приємно було з Вами полистуватись на шпальтах ЗіБу на дану тему.
Я згоден, що людина, яка щойно вийшла з інституту, можливо ще має якісь ілюзії (уявлення) стосовно справедливості. Але, скоріше за все, вона перші роки придивляється, притирається. Бо зараз приходять такі молоді, що у них в очах вже горить питання "ну коли вже мені почнуть нести?" Так або інакше, працюючи в колективі, початківець стикається з моральним брудом колег. І для молодого фахівця із загостреним почуттям справедлиовсті є два шляхи: або змиритися і стати таким, як усі інші, або піти. Отже, Ваша позиція, Корнію, про "безбашенність похилого віку" нічого не доводить - адже не має значення, коли суддя (чи у 25 чи у 30 років) почне професійну кар"єру. Ще раз повторюсь, це не проблема віку, а питання моральності. І на мій погляд, суддями як раз мають працювати люди із загостреним почуттям справедливості. Це має бути основною професійною якістю судді із моральної категорії.
Так-так
Я згоден, що людина, яка щойно вийшла з інституту, можливо ще має якісь ілюзії (уявлення) стосовно справедливості. Але, скоріше за все, вона перші роки придивляється, притирається. Бо зараз приходять такі молоді, що у них в очах вже горить питання "ну коли вже мені почнуть нести?" Так або інакше, працюючи в колективі, початківець стикається з моральним брудом колег. І для молодого фахівця із загостреним почуттям справедлиовсті є два шляхи: або змиритися і стати таким, як усі інші, або піти. Отже, Ваша позиція, Корнію, про "безбашенність похилого віку" нічого не доводить - адже не має значення, коли суддя (чи у 25 чи у 30 років) почне професійну кар"єру. Ще раз повторюсь, це не проблема віку, а питання моральності. І на мій погляд, суддями як раз мають працювати люди із загостреним почуттям справедливості. Це має бути основною професійною якістю судді із моральної категорії.
Моє загостренне почуття справедливості в контексті порушеної теми абсолютно нідочого. Як ще один аргумент моєї позиції хотів би навести, що виходячи з практики дослідження рішень судів першої інстанції, де зрозуміло працюють судді початківці у віці до 30 років, абсолютна більшість "безбашених" рішень ухвалюються саме особами, які давно перетнули 30-тирічний вік. Шановним авторам внесення змін до Конституції я хотів би перш за все порадити ознайомитись з біографіями суддів ВСУ, які доречі часто друкуються на шпальтах ЗіБу. Так от більшість з цих суддів стали мантієносцями одразу після закінчення вищого навчального закладу у віці саме від 24-26 років. Проте ця обставина не завадила їм згодом посісти посади суддів ВСУ.
Корний
Моє загостренне почуття справедливості в контексті порушеної теми абсолютно нідочого. Як ще один аргумент моєї позиції хотів би навести, що виходячи з практики дослідження рішень судів першої інстанції, де зрозуміло працюють судді початківці у віці до 30 років, абсолютна більшість "безбашених" рішень ухвалюються саме особами, які давно перетнули 30-тирічний вік. Шановним авторам внесення змін до Конституції я хотів би перш за все порадити ознайомитись з біографіями суддів ВСУ, які доречі часто друкуються на шпальтах ЗіБу. Так от більшість з цих суддів стали мантієносцями одразу після закінчення вищого навчального закладу у віці саме від 24-26 років. Проте ця обставина не завадила їм згодом посісти посади суддів ВСУ.
То це не проблема похилого віку, а питання моральності та компетентності кожного окремо взятого судді (як і й будь-якої людини). Ви, Корнію, бачу людина із загостреним почуттям справедливості.
Так-так
То це не проблема похилого віку, а питання моральності та компетентності кожного окремо взятого судді (як і й будь-якої людини). Ви, Корнію, бачу людина із загостреним почуттям справедливості.
Ви почитайте рішення ВСУ. Там жодного молодого судді. Через одне рішення на кшталт "Не знаю як, але не так". Апеляційні і районні суди чманіють від їхньої практики в різнобій. Ви згадайте практику стягнення відсотків за договором позики, виселення членів сімьї колишнього власника, солідарне стягнення за окремими договорами, набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки та інш. Практика шарахання Верховним Судом по цим категоріям справ відома всім українським служителям Феміді. От тим то досвідченим суддям й не завадило б сходити зайвий раз до туалету, бо сеча їм вже в голову бьє.
Корний
Ви почитайте рішення ВСУ. Там жодного молодого судді. Через одне рішення на кшталт "Не знаю як, але не так". Апеляційні і районні суди чманіють від їхньої практики в різнобій. Ви згадайте практику стягнення відсотків за договором позики, виселення членів сімьї колишнього власника, солідарне стягнення за окремими договорами, набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки та інш. Практика шарахання Верховним Судом по цим категоріям справ відома всім українським служителям Феміді. От тим то досвідченим суддям й не завадило б сходити зайвий раз до туалету, бо сеча їм вже в голову бьє.
Особисто знаю не один десяток прикладів, коли молоді судді у віці до 30 років набагато більше тямили в судочинстві, а ніж старі пер@уни передпенсійного віку. Не можна залишати на посадах суддів-дідусів, які будуть в судовому засіданні думати лише про те, щоб скоріше побігти в туалет та попісяти в трете за останню годину. Нинішні "пенсіонери" категорично не бажають сприймати новації в законодавстві. В більшості своїй вони працюють по принципу "я так робив(ла) завжди". Вони бояться будь-яких змін і всього нового. Особисто знаю суддю, який принципово не користувавася компьютером. Натомість молодого суддю першої інстанції завжди поправе апеляційний суд. Слава богу суддя - не хірург. А молодість - це така якість, яка з часом обовьязково мине. А суддівський досвід можливо отримати лише працюючи суддею, а не ким-небудь іншим. Провірено на 100%. Хірургами ж не стають лише за умови роботи фельдшером до 30 років.
Корний
Особисто знаю не один десяток прикладів, коли молоді судді у віці до 30 років набагато більше тямили в судочинстві, а ніж старі пер@уни передпенсійного віку. Не можна залишати на посадах суддів-дідусів, які будуть в судовому засіданні думати лише про те, щоб скоріше побігти в туалет та попісяти в трете за останню годину. Нинішні "пенсіонери" категорично не бажають сприймати новації в законодавстві. В більшості своїй вони працюють по принципу "я так робив(ла) завжди". Вони бояться будь-яких змін і всього нового. Особисто знаю суддю, який принципово не користувавася компьютером. Натомість молодого суддю першої інстанції завжди поправе апеляційний суд. Слава богу суддя - не хірург. А молодість - це така якість, яка з часом обовьязково мине. А суддівський досвід можливо отримати лише працюючи суддею, а не ким-небудь іншим. Провірено на 100%. Хірургами ж не стають лише за умови роботи фельдшером до 30 років.
Так-то воно так, але ж не слід упадати в крайнощі. Так само можна навести приклади стосовно амбітної молоді, порівняно з якими "втретє збігати в туалет" виглядатиме дуже блідно.
Так-так
Так-то воно так, але ж не слід упадати в крайнощі. Так само можна навести приклади стосовно амбітної молоді, порівняно з якими "втретє збігати в туалет" виглядатиме дуже блідно.
На пенсію з таких посад слід іти гордо, щоб зберігалась пам"ять і самоповага, а не, щоб тебе виносили і пам"ятали як старого маразматика із капаючою слиною. Хто ж хоче щоб його судила людина, яка і свого прізвища добре не пригадує.
Дуже прикро в нашій Державі закони приймаються для конкретних осіб, адже ні для кого не секрет, що наступного року голові ВСУ 65 років, а через 2 роки - голові Вищого спецсуду, і т.д. Але варто враховувати, що далеко не всі судді, які досягнули 65-річного віку, мають "жагу до знань" та спроможні безперервно удосконалюватись та "підлаштовуватись" під зміну правової позиції (судової практики). Погоджуюсь з попередніми коментарями: питання моральності, професійності (незалежно від віку) - головний критерій здійснення справедливого та якісного правосуддя.
Не думаю, що заради однієї особи (хай навіть голови Верховного Суду) в державі змінюватимуть Конституцію. Це занадто дорого. Значно дешевше та простіше буде знайти нового кервіника.Думаю в даному випадку загальна тенденція збільшення тривалості роботи. Дивіться - збільшення пенсійноговіку для жінок, продовження державної служби до 65 років. Тепер от про суддів заговорили. Можливо перспектива збільшення віку для судей стала додатковим аргументом у переговорах з Пилипчуком щодо головування. Але не навпаки. Ніхто під одну особу не буде міняти Конституцію.
Ну от ми і дійшли з Вами спільного знаменника - "не має значення, коли суддя (чи у 25 чи у 30 років) почне професійну кар"єру ... це не проблема віку, а питання моральності". Та й щодо змісту останнього посту погоджуюсь повністю.Приємно було з Вами полистуватись на шпальтах ЗіБу на дану тему.
Навзаєм
Я згоден, що людина, яка щойно вийшла з інституту, можливо ще має якісь ілюзії (уявлення) стосовно справедливості. Але, скоріше за все, вона перші роки придивляється, притирається. Бо зараз приходять такі молоді, що у них в очах вже горить питання "ну коли вже мені почнуть нести?" Так або інакше, працюючи в колективі, початківець стикається з моральним брудом колег. І для молодого фахівця із загостреним почуттям справедлиовсті є два шляхи: або змиритися і стати таким, як усі інші, або піти. Отже, Ваша позиція, Корнію, про "безбашенність похилого віку" нічого не доводить - адже не має значення, коли суддя (чи у 25 чи у 30 років) почне професійну кар"єру. Ще раз повторюсь, це не проблема віку, а питання моральності. І на мій погляд, суддями як раз мають працювати люди із загостреним почуттям справедливості. Це має бути основною професійною якістю судді із моральної категорії.
Моє загостренне почуття справедливості в контексті порушеної теми абсолютно нідочого. Як ще один аргумент моєї позиції хотів би навести, що виходячи з практики дослідження рішень судів першої інстанції, де зрозуміло працюють судді початківці у віці до 30 років, абсолютна більшість "безбашених" рішень ухвалюються саме особами, які давно перетнули 30-тирічний вік. Шановним авторам внесення змін до Конституції я хотів би перш за все порадити ознайомитись з біографіями суддів ВСУ, які доречі часто друкуються на шпальтах ЗіБу. Так от більшість з цих суддів стали мантієносцями одразу після закінчення вищого навчального закладу у віці саме від 24-26 років. Проте ця обставина не завадила їм згодом посісти посади суддів ВСУ.
То це не проблема похилого віку, а питання моральності та компетентності кожного окремо взятого судді (як і й будь-якої людини). Ви, Корнію, бачу людина із загостреним почуттям справедливості.
Ви почитайте рішення ВСУ. Там жодного молодого судді. Через одне рішення на кшталт "Не знаю як, але не так". Апеляційні і районні суди чманіють від їхньої практики в різнобій. Ви згадайте практику стягнення відсотків за договором позики, виселення членів сімьї колишнього власника, солідарне стягнення за окремими договорами, набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки та інш. Практика шарахання Верховним Судом по цим категоріям справ відома всім українським служителям Феміді. От тим то досвідченим суддям й не завадило б сходити зайвий раз до туалету, бо сеча їм вже в голову бьє.
Особисто знаю не один десяток прикладів, коли молоді судді у віці до 30 років набагато більше тямили в судочинстві, а ніж старі пер@уни передпенсійного віку. Не можна залишати на посадах суддів-дідусів, які будуть в судовому засіданні думати лише про те, щоб скоріше побігти в туалет та попісяти в трете за останню годину. Нинішні "пенсіонери" категорично не бажають сприймати новації в законодавстві. В більшості своїй вони працюють по принципу "я так робив(ла) завжди". Вони бояться будь-яких змін і всього нового. Особисто знаю суддю, який принципово не користувавася компьютером. Натомість молодого суддю першої інстанції завжди поправе апеляційний суд. Слава богу суддя - не хірург. А молодість - це така якість, яка з часом обовьязково мине. А суддівський досвід можливо отримати лише працюючи суддею, а не ким-небудь іншим. Провірено на 100%. Хірургами ж не стають лише за умови роботи фельдшером до 30 років.
Так-то воно так, але ж не слід упадати в крайнощі. Так само можна навести приклади стосовно амбітної молоді, порівняно з якими "втретє збігати в туалет" виглядатиме дуже блідно.