с органами местного саомуправления бороться в суде (гражданском, хозяйственном) вполне возможно. особенно, с учетом качества, точнее полной "некачественности", кадров. Проблема совершенно в другом! Эти самые органы местного самоуправления имеют достаточно рычагов для того, чтобы просто не выполнять решения судов! Обязать орган местного самоуправления именно как субъекта властных полномочий нельзя, поскольку это КОЛЛЕГИАЛЬНЫЙ, ИЗБРАННЫЙ НАРОДОМ, орган, который принимает решения на сессии. Ну признаете вы в суде их решение противоправным и что дальше? Обяжете еще раз РАССМОТРЕТЬ вопрос. Ну рассмотрят? и опять откажут! При рассмотрении споров о незаконном расторжении договоров, этих субъектов как раз надо рассматривать как равную сторону в договоре. А раз ты равен, то будь любезен, исполняй решение суда! и как ты будешь это решение принимать никого не волнует, пришел и выполнил условия договора. Пора перестать относиться к органам власти как к чему-то неприкосновенному!
prista
с органами местного саомуправления бороться в суде (гражданском, хозяйственном) вполне возможно. особенно, с учетом качества, точнее полной "некачественности", кадров. Проблема совершенно в другом! Эти самые органы местного самоуправления имеют достаточно рычагов для того, чтобы просто не выполнять решения судов! Обязать орган местного самоуправления именно как субъекта властных полномочий нельзя, поскольку это КОЛЛЕГИАЛЬНЫЙ, ИЗБРАННЫЙ НАРОДОМ, орган, который принимает решения на сессии. Ну признаете вы в суде их решение противоправным и что дальше? Обяжете еще раз РАССМОТРЕТЬ вопрос. Ну рассмотрят? и опять откажут! При рассмотрении споров о незаконном расторжении договоров, этих субъектов как раз надо рассматривать как равную сторону в договоре. А раз ты равен, то будь любезен, исполняй решение суда! и как ты будешь это решение принимать никого не волнует, пришел и выполнил условия договора. Пора перестать относиться к органам власти как к чему-то неприкосновенному!
По-моему, автор намеренно смешивает понятия «изъятие земельного участка», как реализация органом местного самоуправления своих властных полномочий и «незаконное расторжение договора в одностороннем порядке», как нарушение обязательств субъектом договорных отношений. Исходя из написанного автором, местный совет не «отбирает земельный участок», а самовольно в одностороннем порядке разрывает договор и незаконно возвращает (пытается возвратить) себе имущество, переданное другому субъекту на основании договора. Если гражданин А. передал в аренду гражданину Б. свою квартиру, а потом до конца срока договора аренды приходит к гражданину Б. с необоснованным требованием досрочно освободить помещение, то его действия могут рассматриваться исключительно как нарушение условий договора, более того, этот гражданин А., своими противоправными требованиями наносит определенный ущерб (моральный, материальный) гражданину Б. В КАС четко написано, что субъект публичного права «осуществляет властные управленческие функции". Юрист, а тем более научный деятель, обязан быть объективным, а не фантазировать на тему: "в законе все написано неправильно".
prista
По-моему, автор намеренно смешивает понятия «изъятие земельного участка», как реализация органом местного самоуправления своих властных полномочий и «незаконное расторжение договора в одностороннем порядке», как нарушение обязательств субъектом договорных отношений. Исходя из написанного автором, местный совет не «отбирает земельный участок», а самовольно в одностороннем порядке разрывает договор и незаконно возвращает (пытается возвратить) себе имущество, переданное другому субъекту на основании договора. Если гражданин А. передал в аренду гражданину Б. свою квартиру, а потом до конца срока договора аренды приходит к гражданину Б. с необоснованным требованием досрочно освободить помещение, то его действия могут рассматриваться исключительно как нарушение условий договора, более того, этот гражданин А., своими противоправными требованиями наносит определенный ущерб (моральный, материальный) гражданину Б. В КАС четко написано, что субъект публичного права «осуществляет властные управленческие функции". Юрист, а тем более научный деятель, обязан быть объективным, а не фантазировать на тему: "в законе все написано неправильно".
Надаю витяг із своїх пояснень в одній із справ. В аспекті цієї проблеми хотів би зауважити, що саме ідея про прийняття ВСУ рішень усім складом з питань однакового застосування норм процесуального та матеріального права в рамках різних юрисдикцій є правильною. А то у нас ментальність (правова свідомість) суддів залежить від посади в конкретній юрисдикції, а в рамках держави на проблему майже ніхто не дивиться. А спробували б конкретному громадянину пояснити, що він 3 роки не в тій юрисдикції по судах ходив ... Автору ще раз дякую.
Вадим
Надаю витяг із своїх пояснень в одній із справ. В аспекті цієї проблеми хотів би зауважити, що саме ідея про прийняття ВСУ рішень усім складом з питань однакового застосування норм процесуального та матеріального права в рамках різних юрисдикцій є правильною. А то у нас ментальність (правова свідомість) суддів залежить від посади в конкретній юрисдикції, а в рамках держави на проблему майже ніхто не дивиться. А спробували б конкретному громадянину пояснити, що він 3 роки не в тій юрисдикції по судах ходив ... Автору ще раз дякую.
Дякую автору за статтю! (видно, що наболіло)Основною проблемою розмежування виду договору та юрисдикції є недосконалість норм матеріального та процесуального прав, а також бажання апелянтів застосувати норми матеріального права щодо визначення терміну «господарський договор» (« цивільний») при вирішенні процесуального питання про розмежування юрисдикцій.На даний час в матеріальному праві відсутнє визначення адміністративного договору. Термін «адміністративний договір» є терміном виключно процесуального адміністративного права (п.14) ч.1 ст.3 КАСУ). І навпаки: на даний час існує визначення господарського договору (глава 20 Господарського кодексу України), цивільного договору (глава 52 Цивільного кодексу України), в матеріальному праві, а в процесуальному праві відсутнє визначення терміну «господарський договір». За вказаних обставин кожний господарський договір (в розумінні матеріального права) за участю суб’єкта владних повноважень є одночасно адміністративним договором (в розумінні адміністративного процесуального права). Пункт 14) ч.1 ст.3 вимагає наявності суб’єкта владних повноважень як сторони, а також, щоб зміст договору складав права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень. При цьому такі суб’єкти вступають як в адміністративні так і в цивільні (господарські) правовідносини виключно на реалізацію владних управлінських функцій, оскільки ці функції є єдиними для усіх осіб публічного права – усіх суб’єктів владних повноважень.
Вадим
Дякую автору за статтю! (видно, що наболіло)Основною проблемою розмежування виду договору та юрисдикції є недосконалість норм матеріального та процесуального прав, а також бажання апелянтів застосувати норми матеріального права щодо визначення терміну «господарський договор» (« цивільний») при вирішенні процесуального питання про розмежування юрисдикцій.На даний час в матеріальному праві відсутнє визначення адміністративного договору. Термін «адміністративний договір» є терміном виключно процесуального адміністративного права (п.14) ч.1 ст.3 КАСУ). І навпаки: на даний час існує визначення господарського договору (глава 20 Господарського кодексу України), цивільного договору (глава 52 Цивільного кодексу України), в матеріальному праві, а в процесуальному праві відсутнє визначення терміну «господарський договір». За вказаних обставин кожний господарський договір (в розумінні матеріального права) за участю суб’єкта владних повноважень є одночасно адміністративним договором (в розумінні адміністративного процесуального права). Пункт 14) ч.1 ст.3 вимагає наявності суб’єкта владних повноважень як сторони, а також, щоб зміст договору складав права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень. При цьому такі суб’єкти вступають як в адміністративні так і в цивільні (господарські) правовідносини виключно на реалізацію владних управлінських функцій, оскільки ці функції є єдиними для усіх осіб публічного права – усіх суб’єктів владних повноважень.
с органами местного саомуправления бороться в суде (гражданском, хозяйственном) вполне возможно. особенно, с учетом качества, точнее полной "некачественности", кадров. Проблема совершенно в другом! Эти самые органы местного самоуправления имеют достаточно рычагов для того, чтобы просто не выполнять решения судов! Обязать орган местного самоуправления именно как субъекта властных полномочий нельзя, поскольку это КОЛЛЕГИАЛЬНЫЙ, ИЗБРАННЫЙ НАРОДОМ, орган, который принимает решения на сессии. Ну признаете вы в суде их решение противоправным и что дальше? Обяжете еще раз РАССМОТРЕТЬ вопрос. Ну рассмотрят? и опять откажут! При рассмотрении споров о незаконном расторжении договоров, этих субъектов как раз надо рассматривать как равную сторону в договоре. А раз ты равен, то будь любезен, исполняй решение суда! и как ты будешь это решение принимать никого не волнует, пришел и выполнил условия договора. Пора перестать относиться к органам власти как к чему-то неприкосновенному!
По-моему, автор намеренно смешивает понятия «изъятие земельного участка», как реализация органом местного самоуправления своих властных полномочий и «незаконное расторжение договора в одностороннем порядке», как нарушение обязательств субъектом договорных отношений. Исходя из написанного автором, местный совет не «отбирает земельный участок», а самовольно в одностороннем порядке разрывает договор и незаконно возвращает (пытается возвратить) себе имущество, переданное другому субъекту на основании договора. Если гражданин А. передал в аренду гражданину Б. свою квартиру, а потом до конца срока договора аренды приходит к гражданину Б. с необоснованным требованием досрочно освободить помещение, то его действия могут рассматриваться исключительно как нарушение условий договора, более того, этот гражданин А., своими противоправными требованиями наносит определенный ущерб (моральный, материальный) гражданину Б. В КАС четко написано, что субъект публичного права «осуществляет властные управленческие функции". Юрист, а тем более научный деятель, обязан быть объективным, а не фантазировать на тему: "в законе все написано неправильно".
Надаю витяг із своїх пояснень в одній із справ. В аспекті цієї проблеми хотів би зауважити, що саме ідея про прийняття ВСУ рішень усім складом з питань однакового застосування норм процесуального та матеріального права в рамках різних юрисдикцій є правильною. А то у нас ментальність (правова свідомість) суддів залежить від посади в конкретній юрисдикції, а в рамках держави на проблему майже ніхто не дивиться. А спробували б конкретному громадянину пояснити, що він 3 роки не в тій юрисдикції по судах ходив ... Автору ще раз дякую.
Дякую автору за статтю! (видно, що наболіло)Основною проблемою розмежування виду договору та юрисдикції є недосконалість норм матеріального та процесуального прав, а також бажання апелянтів застосувати норми матеріального права щодо визначення терміну «господарський договор» (« цивільний») при вирішенні процесуального питання про розмежування юрисдикцій.На даний час в матеріальному праві відсутнє визначення адміністративного договору. Термін «адміністративний договір» є терміном виключно процесуального адміністративного права (п.14) ч.1 ст.3 КАСУ). І навпаки: на даний час існує визначення господарського договору (глава 20 Господарського кодексу України), цивільного договору (глава 52 Цивільного кодексу України), в матеріальному праві, а в процесуальному праві відсутнє визначення терміну «господарський договір». За вказаних обставин кожний господарський договір (в розумінні матеріального права) за участю суб’єкта владних повноважень є одночасно адміністративним договором (в розумінні адміністративного процесуального права). Пункт 14) ч.1 ст.3 вимагає наявності суб’єкта владних повноважень як сторони, а також, щоб зміст договору складав права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень. При цьому такі суб’єкти вступають як в адміністративні так і в цивільні (господарські) правовідносини виключно на реалізацію владних управлінських функцій, оскільки ці функції є єдиними для усіх осіб публічного права – усіх суб’єктів владних повноважень.