Последние два абзаца, мягко говоря, не совсем правильны. Или не полно изложены обстоятельтся. Напрмиер, где написано, что нельзя оглашать перерыв, если есть только одна сторона??? Про самоотвод - то же самое, его может быть заявлено не обязательно до открытия засидания, нет такого в ГПК (читайте ст. 23, ч. 3). Эх-хэ-хэх...
gi
Последние два абзаца, мягко говоря, не совсем правильны. Или не полно изложены обстоятельтся. Напрмиер, где написано, что нельзя оглашать перерыв, если есть только одна сторона??? Про самоотвод - то же самое, его может быть заявлено не обязательно до открытия засидания, нет такого в ГПК (читайте ст. 23, ч. 3). Эх-хэ-хэх...
по справі, що, виходячи з декларуванням рівності сторін у процесі, позбавлює відповідача, насамперед, права дізнатися про хід розгляду справи й висловити свої зауваження з цього приводу.
Автор
по справі, що, виходячи з декларуванням рівності сторін у процесі, позбавлює відповідача, насамперед, права дізнатися про хід розгляду справи й висловити свої зауваження з цього приводу.
Якщо ви говорите про декларування рівності сторін, то повинні також знати, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. А наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності. Тому при певних обстаивнах самовідвід може бути способом забезпечення таких умов.
Іryna
Якщо ви говорите про декларування рівності сторін, то повинні також знати, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. А наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності. Тому при певних обстаивнах самовідвід може бути способом забезпечення таких умов.
Дякую за увагу до видання та зокрема до статті. Можливо, Вам були не дуже зрозумілі обставини справи. В даному випадку суддя не мала застосувати ч.3 ст .23 ЦПК , адже причини самовідводу прямо не випливали з конкретних обставин по справі, а грунтувалися на власному сприйнятті колишньої поведінки позивача. Щодо перерви, то ЦПК, хоча й не містить прямої заборони на оголошення перерви, втім такий процесуальний вчинок (неприв'язуючись конкретно до наведеної справи) не враховує прав іншої сторони
Автор
Дякую за увагу до видання та зокрема до статті. Можливо, Вам були не дуже зрозумілі обставини справи. В даному випадку суддя не мала застосувати ч.3 ст .23 ЦПК , адже причини самовідводу прямо не випливали з конкретних обставин по справі, а грунтувалися на власному сприйнятті колишньої поведінки позивача. Щодо перерви, то ЦПК, хоча й не містить прямої заборони на оголошення перерви, втім такий процесуальний вчинок (неприв'язуючись конкретно до наведеної справи) не враховує прав іншої сторони
Последние два абзаца, мягко говоря, не совсем правильны. Или не полно изложены обстоятельтся. Напрмиер, где написано, что нельзя оглашать перерыв, если есть только одна сторона??? Про самоотвод - то же самое, его может быть заявлено не обязательно до открытия засидания, нет такого в ГПК (читайте ст. 23, ч. 3). Эх-хэ-хэх...
по справі, що, виходячи з декларуванням рівності сторін у процесі, позбавлює відповідача, насамперед, права дізнатися про хід розгляду справи й висловити свої зауваження з цього приводу.
Якщо ви говорите про декларування рівності сторін, то повинні також знати, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. А наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності. Тому при певних обстаивнах самовідвід може бути способом забезпечення таких умов.
Дякую за увагу до видання та зокрема до статті. Можливо, Вам були не дуже зрозумілі обставини справи. В даному випадку суддя не мала застосувати ч.3 ст .23 ЦПК , адже причини самовідводу прямо не випливали з конкретних обставин по справі, а грунтувалися на власному сприйнятті колишньої поведінки позивача. Щодо перерви, то ЦПК, хоча й не містить прямої заборони на оголошення перерви, втім такий процесуальний вчинок (неприв'язуючись конкретно до наведеної справи) не враховує прав іншої сторони